Ухвала суду № 34006038, 04.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/10686/2012 Провадження № 22-ц/795/2211/2013 Головуючий у I інстанції -Сапон А. В. Доповідач - Страшний М. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л., при секретарі:Биховець Н.М.за участю:представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача Рожка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково, стягнуто з ПАТ КБ „ПриватБанк" на його користь 9265 грн. 58 коп. матеріальних збитків та 2500 грн. моральної шкоди; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням, сторони звернулись до суду із апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт наполягає на тому, що судом було безпідставно відмовлено в стягненні понесених ним витрат, які є реальними збитками в наслідок незаконних дій банку.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що дії банку по вилученню автомобіля у позивача є законними, такими, що відповідають умовам кредитного договору. Експертиза від 06.10.2011 року, на яку посилається позивач, не була проведена, а інші висновки не є судовим експертизами. Апелянт також зазначає, що автомобіль перебуває в експлуатації з 2006 року, проте в матеріалах справи відсутні дані про час виникнення пошкоджень. На думку апелянта. Вимоги позивача, в тому числі щодо стягнення моральної шкоди не підтверджені доказами, не доведено наявність причинного зв'язку між діями банку та стражданнями позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок недбалого зберігання автомобіля позивачу завдано матеріальний збиток, який підлягає відшкодуванню; що стосується інших сум матеріальних збитків, визначених позивачем до стягнення, то вони є безпідставними та недоведеними.

Апеляційний суд повністю погоджується з такими висновками, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Посилання апелянта ПАТ КБ „ПриватБанк" на те, що спірний автомобіль перебуває в експлуатації з 2006 року і відсутні дані про час виникнення пошкоджень, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, враховуючи наступне.

В матеріалах справи міститься акт приймання автомобіля боржника ОСОБА_7, який допустив прострочення по кредитному договору, від 19 листопада 2009 року, відповідно до якого встановлено, що автомобіль технічно справний, на ходу, при огляді кузова виявлено потертість на передньому бампері, справа зафарбовано; салон потребує хімчистки (а.с.5).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 11.06.2013 року № 802/803/13-24 спірний автомобіль станом на момент огляду має механічні пошкодження, отримані від неналежного зберігання, перелік таких пошкоджень зафіксований в додатку № 1 до висновку в акті огляду колісного транспортного засобу (а.с.144-145); розмір матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_7, як власнику автомобіля марки DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок недбалого зберігання у період з 19.11.2009 року по 07.12.2012 р. за висновком експерта становить 9265 грн. 58 коп. (а.с.143

Отже, доводи апелянта ПАТ КБ „ПриватБанк" про те, що пошкодження автомобіль міг отримати в період з 2006 року по 2009 рік, є безпідставними, оскільки апелянтом не спростований технічний стан автомобіля, зафіксований представником ПАТ КБ „ПриватБанк" в акті приймання автомобіля від ОСОБА_7 19 листопада 2009 року.

Доводи апелянта ОСОБА_7 про те, що суд безпідставно відмовив у відшкодуванні йому збитків на лікування, послуг мийки, діагностики автомобіля, вартості придбаного акумулятора та витрат на проведення експертних досліджень, також не заслуговують на увагу, оскільки в цій частині судом першої інстанції зроблено вірний по суті висновок щодо відсутності підстав для задоволення цих вимог.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_7 не надано ні в суд першої, ні апеляційної інстанцій доказів того, що між незаконним діями ПАТ КБ „ПриватБанк" та погіршенням стану його здоров'я є причинний зв'язок. Крім того, надана позивачем довідка лікаря не може бути визнана належним доказом, оскільки підпис лікаря не завірений його печаткою.

Щодо вимог про стягнення з ПАТ КБ „ПриватБанк" витрат понесених на оплату послуг мийки та діагностику автомобіля, то позивачем не надано доказів, що ці витрати були об'єктивно необхідними і він змушений був зробити для відновлення свого порушеного права.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування йому вартості експертних досліджень.

Так, позивач ОСОБА_7 просив відшкодувати йому витрати, понесені на оплату досліджень від 17.08.2011 року, 06.10.2011 року, 19.03.2012 року та від 12.12.2012 року.

Проте, експертні дослідження від 17.08.2011 року, 06.10.2011 року та від 19.03.2012 року були проведені за ініціативи ОСОБА_7 за відсутності спірного автомобіля, який в цей час вже був вилучений у нього і знаходився у володінні ПАТ КБ „ПриватБанк" в м. Дніпропетровську, а тому витрати на оплату даного дослідження не є реальними збитками, яких зазнав позивач. Експертне дослідженні від 12.12.2012 року також було проведено з власної ініціативи ОСОБА_7, в той час як цивільна справа за його позовом до ПАТ КБ „ПриватБанк" про стягнення заподіяної шкоди вже перебувала в провадженні суду і необхідність в проведенні цього експертного дослідження не доведена позивачем.

Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено в оскаржуваному судовому рішенні про відсутність підстав для відшкодування вартості акумулятора в сумі 934 грн., оскільки вартість заміни цієї складової частини автомобіля врахована у висновку експерта від 11 червня 2013 року.

Доводи апелянта ПАТ КБ „ПриватБанк" щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а в ході судового розгляду достовірно було підтверджено, що внаслідок неправомірних дій відповідача автомобілю завдано пошкоджень.

Отже, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційній скарги підлягають відхиленню, а оскаржуване рішення суду залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: