Постанова № 34004305, 12.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Справа № 803/1845/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Любомльського районного центру зайнятості Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Любомльський районний центр зайнятості Волинської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 6 894, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі заяв від 24.01.2008 року, 23.05.2011 року, 12.12.2012 року перебувала на обліку у Любомльському районному центрі зайнятості з 24.01.2008 року по 28.05.2008 року, з 23.05.2011 року по 14.07.2011 року, з 12.12.2012 року по 03.07.2013 року як безробітна, у зв'язку з чим їй виплачувалась допомога по безробіттю, яка в загальній сумі становить 6 894, 00 грн. В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 будучи зареєстрована як безробітна, приховала факт про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості вона була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 30.09.2003 року, а тому відповідно до законодавства України не мала права отримувати грошове забезпечення по безробіттю. Любомльським районним центром зайнятості відповідачу направлялась претензія про повернення коштів, проте ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти, отримані як допомога по безробіттю, не повернула. Просить стягнути з відповідача в користь Любомльського районного центру зайнятості 6 894, 00 грн. коштів, отриманих як допомога по безробіттю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмове клопотання за вх. №11872/13 від 12.09.2013 року про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи не з'явилася, свого повноважного представника не направила, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4302506472190. Про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не подавала.

У зв'язку з цим, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України "Про зайнятість населення".

Відповідно до статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Підпункт "н" пункту 4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №47 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" визначає, що державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні роботи та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Любомльський районний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Стаття 2 Закону України "Про зайнятість населення" визначає, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована в Любомльському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу.(а.с.14, 18, 22)

Відповідно до поданих нею заяв від 24.01.2008 року, 23.05.2011 року, 12.12.2012 року, які досліджені судом, їй надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.(а.с.15, 19, 23)

З матеріалів справи вбачається, що в період з 24.01.2008 року по 28.05.2008 року, з 23.05.2011 року по 14.07.2011 року, з 12.12.2012 року по 03.07.2013 року Любомльським районним центром зайнятості відповідачу виплачувалась допомога по безробіттю, яка складає 6 894, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою позивача №286 від 22.08.2013 року. (а.с.24)

З досліджених судом заяв ОСОБА_1 від 24.01.2008 року, 23.05.2011 року, 12.12.2012 року до Любомльського районного центру зайнятості про надання статусу безробітного вбачається, що відповідач у них зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Проте, позивачем в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2013 року №72 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 30.09.2003 року зареєстрована Любомльською районною державною адміністрацією як фізична особа - підприємець, що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.12-13)

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідач, будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності приховала цей факт при поданні заяви про надання статусу безробітного до Любомльського районного центру зайнятості.

Судом встановлено, що позивачем вживались заходи щодо погашення заборгованості відповідачем шляхом надіслання останньому претензії від 10.07.2013 року №687/05-5, яка вручена ОСОБА_1 11.07.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4435800184127.

Проте, в добровільному порядку відповідачем кошти, які отримані нею як допомога по безробіттю не повернуті.

Отже, сума коштів незаконно отриманих відповідачем як допомога по безробіттю за період з 24.01.2008 року по 28.05.2008 року, з 23.05.2011 року по 14.07.2011 року, з 12.12.2012 року по 03.07.2013 року становить 6 894, 00 грн.

На день розгляду справи судом - 12.09.2013 року доказів про сплату коштів в сумі 6 894, 00 грн. на рахунок центру зайнятості відповідач суду не надала.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги Любомльського районного центру зайнятості Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 6 894, 00 грн. задовольнити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, ч.3 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Любомльського районного центру зайнятості (44300, м. Любомль, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ20123779) 6 894 (шість тисяч вісімсот дев'яносто чотири) гривні 00 копійок коштів, отриманих як допомога по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 17 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич