Постанова № 33999721, 07.10.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/6370/13-а

2-а/121/445/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Леонова А.А., при секретарі Худяковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду АР Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівадійської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача противоправними щодо порушення порядку розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки без його погодження, орієнтовно площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва у межах селища Лівадія АР Крим; зобов'язати відповідача внести на засідання її чергової сесії, розглянути та прийняти рішення за його клопотанням про виділення та передачу йому у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах селища Лівадія АР Крим, орієнтовно площею 0,10 га без його погодження у порядку та строки, встановлені чинним Законодавством України та надати йому мотивовану відповідь за результатами розгляду клопотання; стягнути з відповідача спричинену шкоду в розмірі 1 000 гривень та суму судового збору.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач послалася на ту обставину, що в квітні 2013 року він звернувся до відповідача з відповідним клопотанням. Проте, відповідач в порушення вимог чинного земельного законодавства, не розглянув його клопотання, а лише надав відповіді, що є порушенням його права, тому він була змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.

В судове засідання позивач не з'явився, своїм листом просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 19, 22).

Дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності із ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Земельного Кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на 08.04.2013 року), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 через свого повіреного 08. 04. 2013 року звернувся до відповідача з клопотанням та просив визначити без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтованим розміром 0,10 га для індивідуального дачного будівництва в межах смт. Лівадія, АР Крим (а.с. 9-10).

18. 06. 2013 року за вих. №В-740 на адресу ОСОБА_1 було надіслано лист за підписом Лівадійського селищного голови про те, що звернення позивача за вх. №В-740 від 30. 04. 2013 року розглянуте на пленарних засіданнях 27-ої сесії 6-го скликання Лівадійської селищної ради 11 червня 2013 року. Однак, під час голосування не було набрано необхідної кількості голосів для прийняття рішення, про що було зроблено протокольний запис (а.с. 11).

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, це є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Судом встановлено, що Лівадійською селищною радою клопотання ОСОБА_1 11.06.2013 року розглянуте по суті на сесії Лівадійської селищної ради не було. Рішення про задоволення клопотання або про відмову в задоволенні клопотання прийнято не було, а лише надана відповідь, що є порушенням чинного законодавства.

Позивач просив суд визнати дії відповідача противоправними щодо не прийняття рішення за результатами розгляду його клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га в межах Лівадійської селищної ради Ялтинської міської ради АР Крим. Дані вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 1000 гривень, дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надані докази таких витрат.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання юридичних послуг, укладеного між ТОВ «Правозахисна група «Варта» та ОСОБА_1 (а.с. 14).

Також, в матеріалах справи міститься копія квитанція про перерахування гр. ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_2 746 гривень 03 коп. (а.с.15).

Отже, позивачем не доведені витрати на правову допомогу, які він просить стягнути з відповідача.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, порушує права позивача та охоронювані законом інтереси в отриманні земельної ділянки у власність.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 19, 41, 55, 140, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 39, 116, 118, 151, 158, Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 25, 26, 46, 34, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 14, 17, 71, 159-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Лівадійської селищної ради АР Крим щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 від 08. 04. 2013 року про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га в межах смт. Лівадія, АР Крим - протиправною.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Лівадійської селищної ради АР Крим на користь ОСОБА_1 судові витрати, сплачені при подачі позовної заяви в розмірі 17 (сімнадцять) гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду через Ялтинський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку статті 186 КАС України.

Суддя: А.А.Леонов