Ухвала суду № 33998822, 01.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3845/13 01.10.2013 01.10.2013 01.10.2013

Провадження №22-ц/784/3119/13

Головуючий по 1 інстанції Лисенко М.Є.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2013р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,

при секретарі судового засідання - Дубовій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ПАТ „Дельта Банк"

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2013р.

за позовом ПАТ „Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановила:

31 травня 2013р. ПАТ «Дельта Банк» пред'явило позов до ОСОБА_2 про стягнення 9472 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором, укладеним 27 березня 2008р., яка складається з неповернутого кредиту - 2810 грн. 06 коп., відсотків за користування кредитом - 2585 грн. 46 коп., комісії - 4077 грн. 08 коп.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2013р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідачка, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 березня 2008р. між ТОВ „Комерційний банк „Дельта", правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень, з встановленням ліміту -3000 грн.

У свою чергу, позичальник повинен щомісяця сплачувати обов'язковий мінімальний платіж, який складається із частки тіла кредиту - 7% від суми фактичної заборгованості; нарахованих процентів за кредит, виходячи з відсоткової ставки 29,90% річних, та комісійної плати за обслуговування кредитного залишку у розмірі 2,99% від суми використаних кредитних коштів.

За весь час користування кредитною карткою банк надав відповідачці кредитних коштів в розмірі 4150 грн.

Відповідачка загалом повернула банку 6110 грн., а так як вона проводила оплату несвоєчасно і не в повному обсязі за нею рахувалась заборгованість, яка за наданим банком розрахунком станом на 25 грудня 2012р. склала 9472 грн. 60 коп. заборгованості (неповернутий кредит - 2810 грн. 06 коп., відсотки за користування кредитом - 2585 грн. 46 коп., комісія - 4077 грн. 08 коп.).

Останній раз відповідачка скористалась кредитною карткою 21 серпня 2008р. отримавши 300 грн., а після останньої сплати 300 грн. по кредиту 25 вересня 2009р. припинила погашати заборгованість.

З того часу і до дня пред'явлення позову будь яких фінансових операцій по картці відповідачка не здійснювала, а позивач не пред'являв до неї вимог про повернення боргу, хоча достовірно про нього знав.

Згідно з п. 7 ч.13 ст.11 Закону «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до ст.267 ЦК сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Врахувавши те, що з моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права і до моменту подачі позовної заяви пройшло більше трьох років, суд з огляду на вказані норми матеріального права дійшов до вірного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Посилання апелянта на дію кредитного договору на час пред'явлення позову є безпідставними, так як з наявної в матеріалах справи заяви банку, письмових заперечень відповідачки вбачається, що строк дії кредитної картки закінчився в 2009р., а згідно з п.1.4. кредитного договору строк його дії було продовжено лише на один рік після останнього кредитування.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: