Постанова № 33997880, 09.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Справа № 925/595/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого,(доповідач) Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 рокуу справі господарського судуЧеркаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Черкаський автобус" доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"прозобов'язання вчинити дії в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Геращенко М.В.,- відповідача:Кучеренко С.П.ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Черкаський автобус" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про зобов'язання відповідача належним чином виконати умови договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 29.12.2012 року №01/12494/п-13 шляхом відновлення газопостачання позивачу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року рішення господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року та рішення господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2012 року між позивачем (як споживач) та відповідачем (як постачальник) укладено договір №01/12494/п-13 на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався поставити природний газ позивачу, а останній - зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з 01.01.2013 року та укладається на строк до 31.12.2013 року.

Не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяцем, постачальник надає споживачу два примірника акта приймання передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою (п.2.7 договору).

За умовами п. 2.8 договору споживач протягом двох днів з дати отримання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.

Пунктом 3.3 сторонами визначено, що кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку.

Згідно додатка 2 до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється на умовах попередньої оплати до 20-го числа місяця, що передує місяцю поставки природного газу в розмірі 100% вартості.

Судами попередніх судових інстанцій було встановлено, що на виконання умов укладеного договору та додаткових угод до нього, відповідачем було виставлено позивачу рахунок від 15.01.2013 року №ЧГ-0000645 на загальну суму 112797,60 грн. Споживачем було сплачено вказану суму, що підтверджується платіжними дорученнями №193 від 17.01.2013 року та №273 від 24.01.2013 року.

25.01.2013 року представниками постачальника на підприємстві Публічного акціонерного товариства "Черкаський автобус" було проведено перевірку технічного стану комерційного вузла обліку газу та правильність розрахунків об'єму газу, відповідно до якої було виявлено аварійну ситуацію та встановлено, що з 17.01.2013 року по 25.01.2013 рік на вузлі обліку газу було відсутнє електричне живлення.

За результатом виявлення аварійної ситуації представниками постачальника 29.01.2013 року було складено та підписано акт перерахунку обсягів природного газу. Згідно перерахунку витрати газу за період з 17.01.2013 рік по 25.01.2013 рік становили 46666,85 куб.м. на суму 219330,24 грн., що згідно твердження відповідача, враховуючи авансовий платіж, перерахований споживачем, заборгованість становила 104521,39 грн.

Зважаючи на те, що станом на 14.03.2013 року кошти за спожитий газ в сумі 104521,39 грн. позивачем сплачені не були, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" надіслало на адресу споживача повідомлення про припинення газопостачання №422 від 14.03.2013 року з мотивів непогашення заборгованості.

Згідно п. 2.2 договору постачання газу здійснюється в разі відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди та оплати поточних платежів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 31.12.2012 року між сторонами було складено та узгоджено акт щодо показників вузла обліку газу, які не відрізняються від показників станом на 25.01.2013 рік.

Відповідно до додатку 2 до договору газ для власного споживання в січні 2013 року позивачем не замовлявся.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що в період з 31.12.2012 рік по 25.01.2013 рік позивачем споживання природного газу не відбувалось, тому аварійна ситуація, яка виникла, в даному випадку не мала впливу на роботу вузла обліку газу.

Крім того, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, згідно протоколу №12 від 11.12.2012 року та табелем використання робочого часу, в січні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Черкаський автобус" не працювало. Однак незважаючи на відсутність у позивача заборгованості з оплати газу представниками постачальника 19.03.2013 року було припинено газопостачання та опломбовано засувки на газопроводі, про що було складено відповідний акт.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо безпідставності відповідача в частині припинення газопостачання позивачу, чим фактично Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" вчинено односторонню відмову від виконання умов договору від 29.12.2012 року. .

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо інших доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року та рішення господарського суду Черкаської області від 06.06.2013 року у справі №925/595/13 залишити без змін.

Головуючий , суддя М.М. Черкащенко

Судді Л.В.Жукова

Н.М.Нєсвєтова