Постанова № 33997538, 03.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 922/2252/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Гамагін Г.І., дов. б/н від 01.06.2013

відповідача -Тищенко А.В., за договором про надання правової допомоги від 01.07.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кліщинське", сел. Кліщинці Чернобаївського району Черкаської області (вх. №2357 Х/3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2013р. по справі №922/2252/13

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кліщинське", сел. Кліщинці Чернобаївського району Черкаської області

до Фізичної особи-підприємця Сімоненка Віталія Віталійовича, м. Харків

про стягнення 108485,36 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Кліщинське" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сімоненка Віталія Віталійовича про стягнення сплаченої суми за товар - машину декову МД-55 згідно договору поставки № 11-01 від 10.01.2013 р. в розмірі 69500,00 грн.та збитків в розмірі 38985,36 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2013р. по справі №922/2252/13 (суддя Суярко Т.Д.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2013р. по справі №922/2252/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та які суд визнав встановленими. Зокрема, скаржник вважає, що до спірних правовідносин повинні бути застосовані також положення Цивільного кодексу України щодо договору купівлі-продажу, а саме, приписи ст. 265, 268, 673, 675, 678, 679, ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, оскільки застосування цих норм передбачає право позивача вимагати повернення сплачених за товар коштів. Також наполягає на наявності підстав стягнення з відповідача збитків в розмірі 38985,36 грн.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними скаржником доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

В судовому засіданні 17.09.2013 було оголошено перерву до 03.10.2013.

03.10.2013 позивач надав суду апеляційної інстанції клопотання про призначення по справі судової товарознавчої експертизи.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2013 між ФОП Сімоненко В.В. (постачальником) та СТОВ «Кліщинське» ( покупцем) було укладено договір поставки № 11-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором, машину декову МД-55 (далі - „товар"), в кількості, асортименті та по ціні, зазначеним в договорі та накладних на відпуск товару (товарна накладна/видаткова накладна), які є невід"ємною частиною даного договору.

Розділом 2 договору, сторони встановили загальні умови щодо якості товару та визначили, що гарантійний строк експлуатації товару складає 12 календарних місяців та розраховується з моменту отримання товару покупцем (п.2.5. договору).

Умовами п. 3.7 договору сторони встановили, що підписання накладної покупцем (або його представником) свідчить про приймання ним товару по якості та кількості без зауважень.

Вартість товару складає 69500,00 грн. без НДС та зазначається у видатковій накладній (п.4.1. договору).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу товар - машину декову МД-55, про що свідчить належним чином складена та підписана представниками сторін видаткова накладна № 11-01 від 05.02.2013 р., а також акт приймання-передачі товару від 05.02.2013 р. Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до п. 2 зазначеного акту приймання-передачі, товар передано належної якості, кількості та комплектності.

Відповідно до акту вводу в експлуатацію машини декової МД-55 від 14.03.2013, представниками позивача було прийнято рішення про введення машини декової МД-55 в експлуатацію з 15.03.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2013 р. машину було введено в експлуатацію, проте, після початку роботи вона вийшла з ладу, про що представниками позивача було складено акт виходу з ладу машини декової МД.-55, а причиною аварії зазначено обрив деки - з вини виробника машини. У зв'язку з цим, позивач направив відповідачу лист за вих. № 117 від 26.03.2013 р. та посилаючись на ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів" просив повернути господарству сплачену за машину грошову суму в розмірі 69500,00 грн., або провести за рахунок відповідача експертизу придбаної машини декової МД-55 та надати письмову відповідь про причини аварії.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на претензію позивача, відповідач запропонував позивачу провести генеральні відновні роботи МД-55 з 50% оплатою робіт, що становить 11700,00 грн. від загальної вартості 23400,00 грн.; за рахунок відповідача додатково провести роботи по зміцненню корпусу МД-55 та встановити защіпки на кришці доступу до ротору, а також за рахунок відповідача провести монтажні роботи пов"язані з введенням в експлуатацію МД-55; після монтажу відпрацювати зі спеціалістами позивача перші 6-12 годин, або іншу кількість часу.

На замовлення позивача Черкаською торгово-промисловою палатою було проведено експертизу якості обладнання поставленого товару - МД-55, відповідно до висновків якої, молотковий дековий подрібнювач МД-55 має дефекти механічного характеру, неробочий та вийшов зі строю в період гарантійного строку експлуатації.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача сплаченої суми за товар - машину декову МД-55 згідно договору поставки № 11-01 від 10.01.2013 р. в розмірі 69500,00 грн. та збитків в розмірі 38985,36 грн.

Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами п.2.4. даного договору сторони встановили, що в разі виявлення при прийманні товару недоліків, покупець разом з постачальником складають Акт приймання товару по якості та кількості. В разі якщо неналежна якість та кількість товару встановлено сторонами під час приймання товару, за вимогою покупця даний товар підлягає поверненню.

Матеріалами справи підтверджується, що дефекти товару (машини декової МД-55) не могли бути виявлені при звичайному його прийманні (акт приймання-передачі товару від 05.02.2013 р., проте були виявлені 15.03.2013 р., про що представниками СТОВ "Кліщинське" було складено акт виходу з ладу машини декової МД-55 від 15.03.2013 р. (а.с. 29)

Відповідно до п. 2.5 договору поставки, гарантійний строк експлуатації товару складає 12-ть календарних місяців та відраховується з моменту отримання товару покупцем. Таким чином, дефект товару - машини декової МД-55 було виявлено протягом гарантійного строку і гарантія на товар не була втрачена.

Статтею 269 Господарського кодексу України врегульовані правовідносини, що виникли внаслідок виявлення недоліків товару, поставленого протягом гарантійного строку.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 269 ГК України, позивач, після виявлення недоліків в роботі машини декової МД-55 мав право звернутись до відповідача з вимогою або про усунення дефектів машини декової МД-55, або заміни такого товару.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, позивач з вимогами про усунення дефектів машини декової МД-55, або заміни такого товару до відповідача не звертався, доказів такого звернення суду не надав.

В листі за вих. №117 від 26.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених за машину декову МД-55 грошової суми в розмірі 69500,00 грн., посилаючись на положення Закону України „Про захист прав споживачів". Проте, положення даного закону не застосовуються до відносин, які виникли між господарюючими суб'єктами, про що правомірно було зазначено судом першої інстанції.

Приписами ст. 678 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки передання товару неналежної якості. Так, нормами вказаної статті встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення, покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з вимогою про відмову від договору до відповідача не звертався, а тому правові підстави для повернення сплаченої за товар грошової суми відсутні.

В апеляційній скарзі позивача зауважує на тому, що приписи п. 5 ст. 268 ГК України надають йому право на повернення сплаченої відповідачу за машину суми коштів, яка є предметом стягнення у даній справі.

Колегія суддів не може погодитись з таким твердженням, оскільки за приписами ч.1, ч. 5 ст. 268 ГК України покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми в тому разі, якщо якість товарів, що поставляються є більш низькою, ніж якість, що вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном),

Положення вказаних норм регулюють правовідносини постачальника та покупця у випадку постачання товару неналежної якості, який на момент виявлення дефекту ще не прийнятий покупцем, тобто дефект товару виявляється безпосередньо при його отриманні останнім.

Враховуючи, що на момент виявлення дефекту, а саме,15.03.2013 р. машина декова МД-55 вже була прийнята позивачем, колегія суддів вважає, що положення ст.268 ГК України не підлягають застосуванню для врегулювання господарсько-правових відносин, що склалися між позивачем та відповідачем.

В апеляційній скарзі позивача також наполягає на тому, що до спірних правовідносин судом першої інстанції повинні були бути застосовані положення Цивільного кодексу України щодо договору купівлі-продажу, а саме, приписи ст. 265, 268, 673, 675, 678, 679, ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, оскільки застосування цих норм передбачає право позивача вимагати повернення сплачених за товар коштів.

Як свідчать матеріали справи, за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Відносини по поставці регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто підприємницькі відносини, регулюються Господарським кодексом України.

Отже, при застосуванні норм діючого законодавства слід виходити з принципу пріоритету спеціального закону перед законом загальним, в першу чергу застосовуються норми ГК України, як спеціальне законодавство, а у випадку не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України.

З урахуванням викладених обставин, а також розглянувши викладені сторонами доводи та заперечення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що з урахуванням приписів ч.1, 6 ст. 269 ГК України, відповідач мав право вимагати від відповідача або усунення дефектів машини декової МД-55, або заміни такого товару, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості придбаної машини декової МД-55 в розмірі 69500,00 грн.- відсутні.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 38985,36 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування лише за наявності повного складу правопорушення, як-то: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, позивач повинен був довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між невиконанням зобов'язання і заподіянням збитків та їх розмір.

Проте, надані позивачем акт зіпсування щепи від 05.04.2013 р. (арк.. спр. 32), договір № 69 на обрізку гілок у лісополосах (арк. спр. 39), акт виходу з ладу машини декової МД-55 від 15.03.2013 р. (арк.. спр. 29) та експертний висновок № В-232 від 23.04.2013 р. (арк.. спр. 33) на підтвердження наявності збитків, не можуть підтвердити причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та зіпсуванням щепи, тобто збитками, яких зазнав позивач. Крім того, розрахунку завданих збитків позивачем суду надано не було.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 38985,36 грн.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивач заявив клопотання про призначення по справі судової товарознавчої експертизи.

Колегія суддів, розглянувши надане позивачем клопотання, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, а також вимоги апеляційної скарги, доводи та докази в їх підтвердження, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судові експертизи» від 25.02.1996 р. судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Ст. 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В даному випадку предметом позову у даній справі позивач визначив повернення грошових коштів, сплачених за отриманий товар неналежної якості. Питання, які зазначені позивачем в клопотанні про призначення експертизи входять до предмету доказування у справах про усунення дефектів виробу, виявлених протягом гарантійного строку або у справах про заміну товару, а тому знаходяться поза межами доказування по справі, предметом розгляду якої є повернення грошових коштів за отриманий товар неналежної якості.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За таких обставин, позивач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Тому, вказані вимоги скаржника, що зазначені ним в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для зміни або скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2013р. по справі №922/2252/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кліщинське", сел. Кліщинці Чернобаївського району Черкаської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2013р. по справі №922/2252/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів..

Повний текст постанови складено та підписано 04.10. 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Судді Барбашова С.В.

Плужник О.В.