Ухвала суду № 33997535, 07.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"07" жовтня 2013 р. Справа № 5023/2953/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Житлового кооперативу “Простор-13“, м. Харків (вх. № 3030Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012р. по справі № 5023/2953/12,

за позовом ТОВ "Уртіка Діойса Плюс", м. Харків,

до ПП "Уртіка-Діойса", м. Харків,

про відшкодування шкоди,

>та за зустрічним позовом ПП "Уртіка-Діойса", м. Харків,ONT>

до ТОВ "Уртіка Діойса Плюс", м. Харків,

про визнання права,

ВСТАНОВИЛА:

>Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2012 р. (суддя Жельне С.Ч.) в первісному позові ТОВ “Уртіка Діойса Плюс” про зобов’язання відповідача передати внесок до статутного фонду та стягнення шкоди відмовлено. Зустрічний позов ПП “Уртіка Діойса” задоволено. Визнано за ПП “Уртіка Діойса” право власності на магазин, що складається з нежитлових приміщень підвалу: № VII – торгівельний зал пл. 12,6 кв.м; № VIII – торгівельний зал пл. 14,1 кв.м; № IX – торгівельний зал пл. 13,7 кв.м; № XXIII – вхід в підвал пл. 4,5 кв.м; № XXIV – підсобне приміщення пл. 2,6 кв.м; № XXV – гардероб пл. 3,8 кв.м; № XXVI – санвузол пл. 1,4 кв.м, загальною площею 52,7 кв.м, які розташовані по вул. Велозаводській, 32 у м. Харкові літ А-16.

Житловий кооператив “Простор-13“ з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2012 р. у справі № 5023/2953/12 скасувати в частині задоволення зустрічного позову ПП “Уртіка Діойса” та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ПП “Уртіка Діойса” відмовити, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.

Одночасно, заявник апеляційної скарги подав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з посиланням на те, що про винесення оскаржуваного рішення дізнався у лютому 2013 року з Єдиного Державного реєстру судових рішень.

Положеннями частини 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у ONT >виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений законом строк у заявника не було реальної можливості чи існували перешкоди, які завадили йому подати скаргу у визначений строк.

Як свідчать матеріали справи, заявник апеляційної скарги не є стороною по даній справі, однак, вважає себе особою, права якої порушені оскаржуваним рішенням.

21.02.2013р. Житловий кооператив “Простор-13“ звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 11.09.2012р. В апеляційній скарзі стверджував, що про оскаржуване рішення дізнався у лютому 2013р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2013р. повернуто апеляційну скаргу заявнику - Житловому кооперативу “Простор-13“ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, зокрема, суд апеляційної інстанції чітко зазначив, що сума судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 50% від 15364,00 грн. (2% від вартості спірного майна), тобто 7682,00 грн., а заявник згідно платіжного доручення №13 від 19.02.2013 р., доданого до апеляційної скарги, сплатив судовий збір у розмірі 573,50 грн., що є порушенням вимог Закону України "Про судовий збір". Вказана ухвала суду апеляційної інстанції не була оскаржена в касаційному порядку.

В-подальшому, 15.07.2013р., тобто, майже через п’ять місяців після повернення апеляційної скарги, Житловий кооператив “Простор-13“ знову звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 11.09.2012р. При цьому, достеменно знаючи, яка сума судового збору підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, знову ж таки до апеляційної скарги додає те ж саме платіжне доручення про сплату 573,50 грн. судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. повернуто апеляційну скаргу заявнику - Житловому кооперативу “Простор-13“ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України з таких же самих підстав, які були зазначені в попередній ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2013р., а саме, несплата заявником апеляційної скарги судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

6">Втретє апелянт подав апеляційну скаргу більш ніж через два місяці після повторного повернення йому апеляційної скарги та більш ніж через сім місяців після первісного подання апеляційної скарги.

Звертаючись 27.09.2013р. з даною апеляційною скаргою, заявник посилається на те, що Житловий кооператив “Простор-13“ є неприбутковою організацією та на його рахунку відсутні грошові кошти у розмірі, необхідному для оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Як зазначив скаржник, у серпні 2013 року Житловий кооператив “Простор-13“ провів збори членів кооперативу та мешканців будинку з метою необхідності збору грошових коштів для оплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 5023/2953/12, зазначені грошові кошти було зібрано лише станом на 17 вересня 2013 року та негайно оплачено судовий збір.

Проте, судова колегія вважає, що скаржник не довів належними доказами поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки повертаючи його апеляційну скаргу в перший раз, суд апеляційної інстанції чітко виклав підстави для її повернення, проте, Житловий кооператив “Простор-13“ не виконав вимоги даної ухвали і вдруге звернувся з апеляційною скаргою до суду, не сплативши судовий збір в зазначеному в ухвалі суду розмірі. У зв’язку з чим, судом апеляційної інстанції була повернута друга апеляційна скарга заявника./FONT>

Після повернення апеляційної скарги скаржнику в липні 2013 року апелянт звернувся з апеляційною скаргою більш ніж через два місяці не обґрунтувавши належними доказами не звернення до суду з апеляційною скаргою впродовж такий тривалий строк. Також, заявник апеляційної скарги не надав належних доказів, що грошові кошти було зібрано лише станом на 17 вересня 2013 року і саме в потрібному для подання апеляційної скарги розмірі.

Отже, враховуючи викладене та те, що належними доказами апелянт не обґрунтував причини того, що з лютого місяця у нього були відсутні грошові кошти для надання апеляційної скарги, а також, не надав суду доказів того, що кооператив є неприбутковою організацією та на його рахунку відсутні грошові кошти, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в клопотанні про відновлення пропущеного строку доводи є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Інших доводів в підтвердження свого клопотання заявник апеляційної скарги суду не навів та жодним документальним доказом не аргументував.

Враховуючи вищевикладене та те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не надає апеляційному господарському суду права на витребування додаткових доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку та не встановлює строків на відкладення процесуальних дій з метою надання можливості сторонам додатково обґрунтувати поважність пропуску таких строків, колегія суддів оцінює лише надані заявником скарги докази.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо вона подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Дана правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року у справі № 5023/5245/12.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявник апеляційної скарги не надав доказів пропущення строку на подання апеляційної скарги з поважних причин, колегія суддів не знаходить правових підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження і прийняття до провадження апеляційної скарги, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. Відхилити клопотання заявника, Житлового кооперативу “Простор-13“, м. Харків, про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу Житловому кооперативу “Простор-13“, м. Харків.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 95 арк., у тому числі апеляційна скарга на 7 арк., платіжні доручення № 63 від 17.09.2013р. та № 13 від 19.02.2013р. на 2 арк., поштові описи та чеки від 26.09.2013р. та від 15.07.2013р. на 5 арк., довіреність від 25.09.2013р. на 1 арк., протокол засідання від 06.08.2013р. на 1 арк., перечень з додатками на 79 арк.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.