Ухвала суду № 33997471, 07.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"07" жовтня 2013 р.Справа № 922/3125/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків до ПП фірма "Айзберг і К", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Гроссу Г.В. за довіреністю №38-2071/471 від 108.05.2012 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства фірми "Айзберг і К", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 13 458,02 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором на постачання теплової енергії №4941 від 01.03.2007 року, в частині повної та своєчасної оплати за поставлену та спожиту теплову енергію, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань в сумі 13 458,02 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 16.09.2013 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.09.2013 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 07.10.2013 року о 12:15 годині.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, проте, витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Проаналізувавши подані КП "Харківські теплові мережі", м. Харків, матеріали позовної заяви, господарський суд вважає їх такими, що підлягають залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначено одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК).

Під час порушення провадження у справі суд зобов'язував позивача надати документи, необхідні для повного та всебічного розгляду даної справи, а саме ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2013 р. суд зобов'язав позивача надати, зокрема: Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на момент розгляду справи стосовно Позивача; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на момент розгляду справи стосовно ВІДПОВІДАЧА.

Згідно зі статтею 21 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Проте, матеріали господарської справи №922/3125/13 не містять достовірних відомостей щодо місцезнаходження відповідача.

Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо не має інших визначених законом підстав для його участі у такому процесі.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи викладене, суд констатує, що з матеріалів справи №922/3125/13 взагалі не вбачається, чи дійсно відповідач - ПП фірма "Айзберг і К", м. Харків станом на момент розгляду справи має статус юридичної особи та чи є суб'єктом господарювання, з урахуванням чого суду не відомо чи може відповідач бути стороною в судовому процесі у господарському суді.

Також, ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2013 р., суд зобов'язав позивача надати: правове обґрунтування позовних вимог; докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову; усі додаткові угоди, додатки та специфікації до спірного договору; докази повного/часткового виконання позивачем обов'язків по спірному договору; докази часткового виконання відповідачем обов'язків по спірному договору (виписки про рух коштів на поточному рахунку позивача, копії платіжних доручень відповідача, квитанцій, корінців прибуткових касових ордерів тощо); докази невиконання відповідачем обов'язків по спірному договору (акти звірки, листи тощо); довідку за підписом головного бухгалтера про поточні рахунки у фінансових установах банку на позивача та відповідача.

Аналогічні документи були повторно витребувані судом Ухвалами господарського суду від 16.09.2013 року та від 25.09.2013 року у цій справі.

При цьому, суд не вбачає можливим прийняти рішення у справі, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому, це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, відсутність в матеріалах справи витребуваних документів, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.

Суд, також зазначає, що розгляд справи № 922/3125/13 триває з липня 2013 року, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2013 року, в порядку ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи був продовжений на 15 днів та розгляд справи вкотре відкладено на 07.10.2013 року, проте позивач вимоги ухвали суду не виконав.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'являвся, про причини неявки суду не відомі.

Положення статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, гарантує право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

Проте, з матеріалів справи та пояснень представника позивача не вбачається, поважної причини не надання у межах тривалого розгляду господарської справи №922/3125/13 витребуваних документів.

Відповідно до п. 9.13.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 "Про судове рішення" (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №10) за відсутності у позовній заяві даних про найменування (ім'я) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код (індивідуальний ідентифікаційний номер) тощо необхідні відомості господарському суду слід витребувати у позивача і відповідача згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК. Якщо позивачем не подані витребувані відомості, господарський суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що строк вирішення спору, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України закінчується, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не надають витребувані судом документи, що перешкоджає вирішенню спору по суті.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відповідно до положень п.4. ч.1. ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Таким чином, судові витрати у даній справі, а саме судовий збір у розмірі 1720,50 грн., не повертається, а залишається за позивачем.

Враховуючи вищевикладене, та, керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 32, 33, 43, п. 4 ст. 65, п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Суддя Буракова А.М.

922/3125/13