Рішення № 33997424, 07.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р. Справа № 914/3060/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, м.Червоноград Львівської області

до відповідача: комунального підприємства «Червоноградводоканал», м.Червоноград Львівської області

про стягнення 9650,94 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гавришко А.М. - юрист

Представнику відповідача роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, м.Червоноград Львівської області до відповідача: комунального підприємства «Червоноградводоканал», м.Червоноград Львівської області про стягнення 10207,03 грн., з яких: 8741,54 грн. основного боргу, 925,29 грн. пені, 540,20 грн. штрафу, а також, 1720,50 грн. судового збору

Ухвалою господарського суду від 08.08.2013 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 27.08.2013 року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 27.08.2013р. та від 23.09.2013р.

Позивачем явку представника в судове засідання, яке відбулося 07.10.2013р. не забезпечено, подано:

заяву про зменшення позовних вимог від 19.09.2013р. №876 (вх.№38610/13 від 19.09.2013р.) в якій виражено прохання про стягнення з відповідача 8741,54 грн. основного боргу, 369,20 грн. пені, 540,20 грн. штрафу, а також 1720,50 грн. судового збору;

клопотання від 07.10.2013р. №949 (вх.№41249/13 від 07.10.2013р.) про відкладення розгляду справи, яке судом відхиляється, оскільки клопотання не підтверджено доказами і згідно ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

клопотання від 19.09.2013р. (вх.№38612/13 від 19.09.2013р.) про продовження терміну вирішення спору, яке судом відхиляється, оскільки строк вирішення спору відповідає вимозі ч.1 ст.69 ГПК України.

Відповідачем явку представника в судове засідання, яке відбулося 07.10.2013р. забезпечено, подано платіжне доручення від 29.08.2013р. №248, яким підтверджено часткове погашення основного боргу на суму 5000 грн., яке судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

01.01.2008 року між Львівсько - Волинським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно - рятувальним) загоном та Комунальним підприємством «Червоноградводоканал» було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 85, відповідно до умов якого Львівсько - Волинським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно - рятувальним) загоном надавались послуги постачання електроенергії КП „Червоноградводоканал".

Згідно умов договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати Львівсько-Волинському ВГРЗ кошти за використання електричної мережі. Порядок та період оплати встановлений в п.4.1. даного договору та не повинен перевищувати 5 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 8.2.1. даного договору за кожний день прострочення платежів нараховується пеня в розмірі 0,1 % від суми боргу.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, за прострочення оплати понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, закріплених в договорі №85 від 01.01.2008р. в частині оплати загону наданих послуг, відповідачем станом на 01.08.2013 року не погашено заборгованість відповідно до наданих рахунків: № 38 від 25.01.2013 року на суду 1872,89 грн.; № 92 від 25.02.2013 року на суму 1338,71 грн.; № 158 від 22.03.2013 року на суму 1250,24 грн.; № 239 від 23.04.2013 року на суму 1242,58 грн.; № 291 від 22.05.2013 року на суму 948,42 грн.; № 426 від 21.06.2013 року на суму 1064,28 грн.; № 439 від 26.07.2013 року на суму 1024,42 грн. Всього на суму 8741,54 грн.

05.06.2013 року за вих.№ 566 надіслано відповідачу претензію, яку залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день подання позову основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 8741,54 грн., про що сторонами підтверджено в акті звірки розрахунків від 09.08.2013р.

Позивачем в процесі розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог від 19.09.2013р. №876 (вх.№38610/13 від 19.09.2013р.) в якій виражено прохання про стягнення з відповідача 8741,54 грн. основного боргу, 369,20 грн. пені, 540,20 грн. штрафу, а також 1720,50 грн. судового збору.

В процесі розгляду справи відповідачем частково погашено основний борг у розмірі 5000 грн., в підтвердження чого подано платіжне доручення від 29.08.2013р. №248.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526,530, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2.1. даного договору за кожний день прострочення платежів нараховується пеня в розмірі 0,1 % від суми боргу.

Ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст.3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно п.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно п.6 до ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня, згідно перерозрахунку, проведеного, у відповідності до норм п.6 ст.231, п.6 ст.232 ГК України, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за період з 30.01.2013р. по 31.07.2013р., викладеного в заяві про зменшення позовних вимог від 19.09.2013р. №876 (вх.№38610/13 від 19.09.2013р.) становить 369,40 грн., проте в позові заявлено про стягнення 369,20 грн. пені.

Відтак, суд вважає за доцільне задоволити вимогу щодо стягнення пені на суму 369,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, за прострочення оплати понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Відтак вимога позивача про стягнення 540,20 грн. штрафу підставна і підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідачем частково погашено основну суму боргу у розмірі 5000 грн., то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а також визнання відповідачем заборгованості в акті звірки розрахунків від 09.08.2013р., то суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню частково і до стягнення з відповідача підлягають: 3741,54 грн. основного боргу, 369,20 грн. пені, 540,20 грн. штрафу.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Червоноградводоканал» (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Л.Українки, 1, код ЄДРПОУ 00185347) на користь Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 15, код ЄДРПОУ 33839804) 3741,54 грн. основного боргу, 369,20 грн. пені, 540,20 грн. штрафу, а також 1720,50 грн. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5000 грн. основного боргу - припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 09.10.2013р.

Суддя Станько Л.Л.