Рішення № 33997382, 25.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 911/3172/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів», Київська область, Броварський район, смт. Калита

про стягнення 4341871,98 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Крутько М.Ф. (довіреність б/н від 9 серпня 2013 року);

від відповідача: Куприянський Б.О. (довіреність б/н від 12 серпня 2013 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текро» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів» (далі - відповідач) про стягнення 4341871,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №28122012 від 28 грудня 2012 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 4341871,98 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 14 серпня 2013 року та призначено справу до розгляду на 28 серпня 2013 року.

У судовому засіданні 28 серпня 2013 року оголошено перерву до 11 вересня 2013 року.

2 вересня 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Зазначена заява обґрунтована тим, що станом на момент розгляду справи по суті настав строк оплати відповідачем видаткових накладних №ТК-0001391 від 22 липня 2013 року та №ТК-0001481 від 1 серпня 2013 року.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 5459792,78 грн. основного боргу.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

У судовому засіданні 11 вересня 2013 року оголошено перерву до 25 вересня 2013 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

11 вересня 2013 року через канцелярію суду представником відповідача до суду подано клопотання про призначення у справі №911/3172/13 судово-економічної експертизи.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, суд не вбачає підстав для проведення зазначеної судово-економічної експертизи.

25 вересня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) 28 грудня 2012 року укладено договір поставки за №28122012.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується постачати (передавати) товар у власність покупця, для використання його на розсуд останнього, а покупець прийняти вказаний товар та сплачувати за нього на умовах даного договору.

Згідно пункту 2.1 договору предметом поставки за даним договором є наступний товар: комбікорми, премікси кормових добавок, вітамінно-мінеральні суміші, білково-вітамінні-мінеральні добавки, пробіотичні добавки та інші препарати, в тому числі ветеринарні, дезінфектанти, що використовуються у тваринництві та птахівництві.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах постачальника на кожну партію товару.

Відповідно до пункту 4.3 договору покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 100% вартості кожної партії товару на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 30 календарних днів від дати поставки, але в будь-якому випадку до дати наступної поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно пункту 5.2.1 договору покупець зобов'язується приймати товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмови від даного договору.

Пунктом 5.2.2 договору передбачено, що покупець зобов'язується оплачувати товар згідно з умовами даного договору.

Відповідно до пункту 7.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2014 року.

Судом встановлено, що станом на день прийняття рішення у справі жодною із сторін не було виявлено бажання щодо розірвання даного договору, отже, даний договір вважається таким, що не припинив свою дію.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5459792,78 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТК-0000903 від 29 квітня 2013 року, №ТК-0000937 від 15 травня 2013 року, №ТК-0000982 від 20 травня 2013 року, №ТК0001190 від 17 червня 2013 року, №ТК-0001245 від 26 червня 2013 року, №ТК-0001286 від 4 липня 2013 року, №ТК-0001299 від 8 липня 2013 року, №ТК-0001338 від 11 липня 2013 року, №ТК-0001391 від 22 липня 2013 року, №ТК-0001481 від 1 серпня 2013 року, товарно-транспортними накладними №2003, №2036, №2052, №2134, №2191, №2976, №2308, №2308а, №2348 та №2393, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні. Факт приймання товару за вказаними накладними (видатковими та товарно-транспортними) уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреностями за №734286/315 від 29 квітня 2013 року, №734305/334 від 15 травня 2013 року, №734309/338 від 20 травня 2013 року, №734336/365 від 28 травня 2013 року, №730181/410 від 17 червня 2013 року, №730226/455 від 4 липня 2013 року, №730241/470 від 11 липня 2013 року, №730265/494 від 22 липня 2013 року та №730281/510 від 31 липня 2013 року на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро» матеріальних цінностей.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 5459792,78 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивачем судовий збір внесено у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у розмірі 40376,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів» (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Перемоги, 2, код 00951758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро» (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, код 25409463) - 5459792 (п'ять мільйонів чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 78 коп. заборгованості та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 30 вересня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.