Ухвала суду № 33993390, 16.09.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5956/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

при секретарі Гармаш Ю.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до відповідачів про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів, посилаючись на те, що 23 липня 2012 року між нею та суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до якого виконавець зобов'язався скласти позовну заяву до комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання рішення незаконним і за наявності довіреності встановленої форми від замовника представляти інтереси останнього в державних органах влади та управління, у судових органах, а також у взаємовідносинах з третіми особами.

Відповідно до розділу 3 договору замовником було сплачено виконавцю за надання юридичних послуг 3000 грн, а також надана вся необхідна інформація та копії документів, проте відповідач не виконував своїх обов'язків за договором майже півроку, потім на виконання договору відповідачем було подано позовну заяву до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, проте судом було прийняте рішення про відмову у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач вважає дії відповідачів неналежним виконанням умов договору, оскільки складена ними позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, крім того відповідачі не здійснювали дій по представництву її інтересів, не надавали інші юридичні послуги відповідно до п.2 договору.

Також позивач вважає, що умови договору значно порушують та обмежують її права як споживача послуг. Зокрема у договорі відсутні суворо обумовлені строки вчинення виконавцем певних дій, що не забезпечує своєчасного захисту її інтересів.

Тому позивач просить розірвати договір про надання правової допомоги від 23 липня 2012 року, стягнути з відповідачів на її користь 3000 грн, сплачені нею за договором.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, пояснила, що дійсно відповідачі склали від її імені позовну заяву і направили до суду, однак договір про надання правової допомоги укладений ще у липні 2012 року і до цього часу рішення суду за її позовом не ухвалене, тому умови цього договору її не влаштовують.

Відповідачі у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що зобов'язання за договором було виконане у повному обсязі після того, як позивач у першій декаді жовтня 2012 року надала необхідну інформацію та документи для складання позову. Позовна заява була складена в порядку ЦПК України та подана за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська. Відповідно до умов договору представництво інтересів позивача здійснюється на підставі довіреності за окремою домовленістю та за відповідну оплату. Такої домовленості з позивачем не було, довіреність позивач не оформлювала і не сплачувала коштів за представництво її інтересів. На цей час повторно складена позовна заява у присутності позивача і направлена до суду, таким чином зобов'язання за договором виконані і підстав для його розірвання немає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2012 року ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги з суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.9).

Відповідно до умов договору виконавець зобов'язався скласти позовну заяву до обласного центру медико-соціальної експертизи за наданими замовником матеріалами про захист порушеного права, за наявності встановленої форми довіреності від замовника представляти інтереси останнього у державних органах влади і управління, у судових органах, у взаємовідносинах з третіми особами, надавати інші юридичні послуги, що входять у компетенцію виконавця.

Відповідно до п.3 договору, замовник сплачує виконавцю за виконання послуг, зазначених у п.1.1 договору (складання позовної заяви) 3000 грн.

У договорі є відмітка про отримання виконавцем від замовника зазначеної суми.

Як вбачається зі змісту договору, він не містить умови про строки виконання відповідачем своїх зобов'язань про надання позивачу зазначених у договорі послуг, невиконання яких відповідачем надавало б позивачу право на розірвання цього договору.

У пункті 7.1 договору зазначений термін його дії, який не є строком виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Таким чином у спірному договорі відсутня згода сторін стосовно визначення строку виконання відповідачем своїх зобов'язань про надання позивачу зазначених у договорі послуг, що є істотною умовою договору, тому цей правочин не є укладеним і не породжує прав та обов'язків сторін.

Крім того у договорі взагалі не передбачена відповідальність виконавця послуг у випадку порушення або невиконання умов договору, що є порушенням вимог ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Тому позовні вимоги про розірвання договору задоволенню не підлягають, натомість сума, сплачена позивачем на виконання цього договору, підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України в сумі 229 грн 20 коп, по 114 грн 70 коп з кожного.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 212, 214 ЦПК України, суд.

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені нею за договором про надання правової допомоги від 23 липня 2012 року у сумі 3000 грн (три тисячі грн).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: У. М. Болдирєва