Ухвала суду № 33992725, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Справа № 33659/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЗатолочного В.С.,суддівКузьмича С.М., Матковської З.М.,при секретарі Нефедовій А.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Ужгородський лісгосп» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Ужгородський лісгосп» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Ужгородський лісгосп» звернулося до суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення від 07.04.2010 р. № 155/23-1/22114665/1573 на суму 5586,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що перевірка, за результатами якої прийняте вищевказане податкове повідомлення-рішення, проведена незаконно та з перевищенням працівниками Ужгородської МДПІ своїх владних повноважень, в результаті проведення даної невиїзної документальної перевірки у позивача не було можливості викласти свої заперечення та подати відповідні докази. Окрім того, відповідачем пропущено строк для надання відповіді у порядку апеляційного оскарження, а отже, таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 02.09.2010 року в задоволенні позову відмовив.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення було винесене законно на підставі зафіксованого актом від 25.03.2010 року порушення, яке виникло внаслідок винесення 16.11.2009 року постанови Львівським апеляційним адміністративним судом щодо визнання нікчемною угоди, внаслідок якої позивачу податковим органом було донараховано податок на прибуток в сумі 3724,00 грн. та штрафні санкції в сумі 1862,00 грн., що сумарно складає 5586,00 грн. На думку суду першої інстанції порушень чинного законодавства при проведенні перевірки допущено не було.

Не погодившись з даним судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що необхідного в даному випадку запиту щодо надання пояснень і документального підтвердження обставин, що перевірялися, відповідач позивачу не надсилав. Звертає увагу на те, що оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте відповідач порушив строки надання відповіді на скаргу, тобто податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Просить визнати акт перевірки незаконним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно листа Ужгородської МДПІ від 15.03.2010 року № 4175/10/23-01, який був отриманий позивачем 18.03.2010 року, ДП «Ужгородський лісгосп» було поінформовано про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки з питань визначення податкових наслідків визнання недійсним правочину. 25.03.2010 року було складено акт за № 50/23-1/22114655 про результати невиїзної документальної перевірки, який був підписаний директором ДП «Ужгородський лісгосп» та головним бухгалтером.

Даним актом встановлено, що підприємством занижено прибуток у сумі 3724 грн. На підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.04.2010 року № 155/23-1/22114655/1573, яке було отримане позивачем 13 квітня 2010 року. Згідно даного повідомлення-рішення донараховано підприємству податкове зобов'язання в сумі 5586,00 , втому числі: основний платіж - 3724,00 грн., штрафні санкції - 1826,00 грн.

Суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і вірно застосував відповідні норми матеріального права.

Зокрема, судом попередньої інстанції обґрунтовано відкинуті твердження позивача про порушення відповідачем Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 року № 355.

Як видно із листа Ужгородської МДПІ від 15.03.2010 року № 4175/10/23-01, який був отриманий позивачем 18.03.2010 року, ДП «Ужгородський лісгосп» було поінформовано про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки з питань визначення податкових наслідків визнання недійсним правочину на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 року. Отже, позивач мав можливість надати Ужгородській МДПІ всі необхідні документи.

Крім того, отримавши акт перевірки від 25.03.2010 року, підписавши його, позивач мав право написати свої зауваження до акту перевірки на підставі п. 1.26, п. 26. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок.

Позивачем такі зауваження до акту було подано на адресу начальника Ужгородської МДПІ 30.03.2010 року та голови ДПА в Закарпатській області 08.04.2010 року.

Відповідь із ДПА в Закарпатській області була отримана позивачем 29.04.2010 року. Саме цю відповідь до акту перевірки від 25.03.2010 року за № 50/23-1/22114655 позивачем помилково сприйнято як відповідь на скаргу на податкове повідомлення-рішення від 07.04.2010 року. Тому є безпідставними посилання позивача на те, що ДПА в Закарпатській області пропустила строк на подання відповіді, оскільки скарга на акт перевірки не може вважатися скаргою на податкове повідомлення-рішення.

Адміністративного порядку ж оскарження оспорюваного податкового повідомлення-рішення позивачем використано не було, а позивач вважає, що подані ним скарги на акт перевірки від 25.03.2010 року є скаргами на податкове повідомлення-рішення від 07.04.2010 року.

Відповідно до ст. 5 п. 5.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час існування спірних правовідносин) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Тобто даною нормою чітко передбачено право позивача на оскарження саме податкового повідомлення-рішення, чого позивачем в адміністративному порядку зроблено не було, а отже, подача скарги на акт не може вважатися адміністративним оскарженням податкового повідомлення-рішення. Тому подача відповіді ДПА в Закарпатській відповіді області на скаргу щодо акту в 21-денний термін не вважається відкликанням податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

В даному випадку мало місце отримання органом ДПС постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 р., яким угоду, укладену позивачем, визнано нікчемною, а отже виявилася потреба здійснити перерахунок податкових платежів, пов'язаних із даним нікчемним правочином.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, за результатами проведення невиїзних документальний виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єкту господарювання оформляється акт. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкту господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В акті № 50/23-1/22114655 від 25.03.2010 року вказано, що 25.03.2010 року працівниками Ужгородської МДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року. Тому безпідставним є твердження позивача про проведення відповідачем невиїзної позапланової документальної перевірки.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не навів жодних доводів і не надав жодних документів (доказів), які б спростовували висновки перевірки та свідчили про їх помилковість, а акт перевірки та податкове повідомлення-рішення від 07.04.2010 року, що прийняте на підставі даного акту, у цілому відповідають вимогам чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин справи, тобто є вірним по своїй суті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законності висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ужгородський лісгосп» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 року у справі № 2а-1455/10/0770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:В.С. Затолочний Судді: С.М. Кузьмич З.М. Матковська

Повний текст ухвали складено 04.10.2013