Постанова № 33991988, 01.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року № 813/4956/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Галишина С.О., представника відповідача Задорожного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Трансімпекс-Захід» до ДПІ у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс-Захід» (далі-Підприємство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області ДПС (далі-ДПІ) та з врахуванням поданих уточнень просить дії ДПІ у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області по проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2011року по 31.12.2012року яка оформлена у вигляді Акта №438/2200/37711780 від 21.05.2013р. визнати протиправними; визнати протиправними дії ДПІ у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області, якими протиправно встановлено завищення доходів Підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 877 988,00 грн., завищення витрат Підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 489 301,00 грн., завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі-ПДВ) Підприємства всього на суму 12 821 765,00 грн., завищення податкового кредиту Підприємства всього на суму 12 517 312,00 грн.; зобов'язати ДПІ у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акта №438/2200/37711780 від 21.05.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТРАНСІМПЕКС-ЗАХІД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2011р. по 31.12.2012 року», а також з Інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» щодо валових витрат і валового доходу. Обгрунтовує вимоги тим, що оскільки був порушений як порядок призначення перевірки та і відсутні підстави для її проведення, Підприємству не вручено наказ №248 від 30.04.2013р. про перенесення термінів перевірки, наказ №255 від 08.05.2013 про поновлення проведення перевірки з 13.05.2013р., наказ №262 від 13.05.2013р. про продовження терміну перевірки з 15.05.2013р. по 20.05.2013р., що є наслідком визнання всіх вчинених дій ДПІ неправомірними. Перевірка не проводилась за місцем знаходження платника, отже така фактично не здійснювалась. Зазначило, що період, який був предметом спірної перевірки, вже частково обревізовувався.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов від 18.09.2013р. підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні в порядку ст.55 КАС України допущено заміну Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області ДПС процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що до проведення перевірки уповноваженому представнику Підприємства було вручено наказ від 18.04.2013р. №225 та вимоги про надання документів до перевірки, проте документів не надано та зазначено, що такі вилучені Червоноградським МВ ГУМВС у Львівській області. Оскільки документів до перевірки не надано, то було видано наказ №248 від 30.04.2013р. про перенесення термінів перевірки, а 08.05.2013р. винесено наказ №255 про поновлення проведення перевірки, копію якого надіслано Підприємству поштовим зв'язком. Наказом №262 від 13.05.2013р. продовжено термін проведення перевірки з 15.05.2013р. по 20.05.2013р. включно, копію якого направлено Підприємству поштовим зв'язком на юридичну адресу. Платником документів до перевірки надано не було. Окрім того зазначив, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів використовується лише підрозділами органів ДПС у своїй роботі. Тому, здійснення податковим органом внесення в дану систему відомостей на підставі акта №438/2200/37711780 від 21.05.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трансімпекс-Захід» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 25.06.2011р. по 31.12.2012р.» не порушило будь-які права Підприємства та не призвело до настання для нього негативних наслідків. Просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансімпекс-Захід» зареєстроване виконавчим комітетом Червоноградської міської Ради 24.06.2011р., номер запису в ЄДР №14191020000000987. Код ЄДРПОУ 37711780. Взято на податковий облік в органах ДПІ 25.06.2011р., станом на день підписання матеріалів перевірки Підприємство перебувало на обліку в ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС. У періоді, що перевірявся, Підприємство було платником ПДВ та податку на прибуток.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 25.06.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт №438/2200/37711780 від 21.05.2013 року у висновках якого зазначено, що Підприємством порушено вимоги п.п.14.1.56, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.п.135.4.1 п.135.4, п.135. ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі-ПК України) в результаті чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 877 988,00грн. включно; порушено вимоги п.а.14.1.228 п.14.1, п.138.2, п.138.4 п.138.2, п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 489 301,00 грн. починаючи з ІІІ кварталу 2011 року та по 2012 рік; порушено вимоги п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ всього на суму 12 821 765,00 грн. та порушено вимоги п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.12 ст.201, п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит всього на суму 12 517 312,00 грн. починаючи з вересня 2011 року та по грудень 2012 року включно.

За наслідком проведеної перевірки, у висновках акта якої ДПІ прийшла до переконання, що не надання до перевірки документів фінансово-господарської діяльності, свідчить про невідповідність задекларованих обсягів господарських операцій фактичній сутності відносин, змісту, що повинно бути зафіксовано в документах, та задекларовані обсяги нібито проведених операцій не відповідають реальним обставинам, та суперечать нормативно-правовим актам, що стало підставою обнулювання ДПІ валових витрат і валових доходів та податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ.

Не погоджуючись з діями ДПІ, Підприємство звернулося до суду за захистом порушених прав.

При прийняті рішення суд виходив з наступного.

Щодо вимоги позивача про визнання дій ДПІ протиправними по проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2011року по 31.12.2012року яка оформлена у вигляді Акта №438/2200/37711780 від 21.05.2013р. суд зазначає наступне.

22.01.2013 р. ДПІ у м. Червонограді вручило Підприємству вимогу № 644/10/15-0019 про надання пояснень та документів за грудень 2012 року. Листом від 04.02.13р. №04/2 надано вибірково Підприємства за період 01.12.2012р. по 31.12.2012р. надано документи, що стало підставою проведення перевірки, за результатами якої виявлено порушення та складено акт № 238/15-1018/37711780 від 04.03.13р.

14.03.2013р. ДПІ у м. Червонограді надіслало Підприємству вимогу №303/10/15-0033 про надання пояснень та документів за лютий 2013 року. У відповідь листом №02/04 від 02.04.2013р. Підприємство запитувані документи надало.

17.04.2013р. начальником відділу податкового контролю Клименко С.М. внесено начальнику ДПІ у м.Червонограді Львівської обл. ДПС доповідну записку №72/22-2009 про призначення позапланової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.06.2011р. по 31.12.2012р. на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, 78.1.3, 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 ПК України. В обгрунтування підстав для позапланової перевірки зазначено, що платником не надано відповіді на письмову вимогу від 22.01.2013р. №644/10/15-0019, що стало підставою для прийняття наказу №225 від 18.04.2013р. про проведення позапланової перевірки терміном 10 днів за період з 25.06.2011р. по 31.12.2012р.

У зв'язку з ненаданням документи на запити податкового органу від 18.04.2013р. та від 19.04.2013р. ДПІ у м.Червонограді складено акт від 26.04.2013р. № 4/2200/37711780 «Про ненадання документів для проведення позапланової виїзної документальної перевірки Підприємства» та видано наказ від 30.04.2013р. №248 про перенесення термінів проведення перевірки на строк, визначений відповідно до п.85.9 ПК України, який надіслано платнику.

08.05.2013р. винесено наказ №255 про поновлення проведення позапланової перевірки, та 13.05.2013р. наказом №262 продовжено термін проведення виїзної перевірки з 15.05.2013р. по 20.05.2013р., копії наказів направлено платнику. За наслідком завершення 20.05.2013р. позапланової перевірки, 21.05.2013р. податковим органом складено акт, який є предметом дослідження.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що наказом №225 від 18.04.2013р. передбачено проведення перевірки за період, який вже було перевірено, що є неприпустимим. Крім того, відповідь на письмовий запит ДПІ отримала, а тому підстави для проведення перевірки відповідно до пп.78.1.1, 78.1.4 ст.78 ПК України відсутні.

Слід зауважити, що підставою для видання наказу №225 від 18.04.2013р. була доповідна записка начальника відділу податкового контролю Клименко С.М. від 17.04.2013р. № 72/22-2009, в якій зазначено про ненадання платником відповіді на письмову вимогу від 22.01.2013р. № 644/10/15-0019.

Проте, на вимогу ДПІ у м. Червонограді від 22.01.2013р. № 644/10/15-0019 про надання пояснень та документів за грудень 2012 року Підприємство 04.02.2013р. листом №04/2 надало деякі документи, що стало підставою проведення позапланової документальної перевірки Підприємства за період 01.12.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №238/15-1018/37711780 від 04.03.2013р. Отже, податковим органом у відповідності до наданих йому законом повноважень здійснено реагування по факту ненадання пояснень на запит від 22.01.2013р. Слід зауважити, що з дня складення акта перевірки №238/15-1018/37711780 від 04.03.2013р. ці правовідносини були вичерпані, а тому призначення ще однієї позапланової документальної перевірки з цих самих підстав є неправомірним, оскільки законом не передбачені.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, в період між 04.03.2013р. та 18.04.2013р. Підприємству надсилався запит від 14.03.2013р. №303/10/15-0033 про надання пояснень та документів за лютий 2013 року, у відповідь на який листом №02/04 від 02.04.2013р. Підприємство надало пояснення та відповідні первинні документи на 85 арк.

Слід зазначити, що доповідна записка начальника відділу податкового контролю Клименко С.М. від 17.04.2013р. №72/22-2009 не містить зауважень щодо ненадання відповіді на письмову вимогу від 14.03.2013р. №303/10/15-0033, а тому суд вважає, що отримані пояснення та додані документи були надані в обсязі, який давав можливість податковому органу з'ясувати певні обставини. В свою чергу вимога від 17.04.2013р. не була підставою для призначення позапланової документальної перевірки, оскільки посилання на таку не мається у доповідній записці.

Законодавством не передбачено проведення перевірки за період, який вже обревізовувався органами ДПС. Винятком, із загального правила, є вимоги п.78.1.12 ст. 78 ПК України.

Як вбачається з наказу №225 від 18.04.2013р. та матеріалів справи, 18.04.2013р. заплановано проведення перевірки за період з 25 червня 2011 року по 31 грудня 2012 року, проте частково цей період вже було перевірено органами ДПС, що підтверджується наступним: Акт від 24.10.2012р. №1674/2200/37711780 про проведення позапланової перевірки Підприємства за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р.; Довідка № 1938/15-0016/37711780 від 12.12.12р. про проведення позапланової перевірки за період з 01.08.12р. по 31.10.12р.; Довідка від 21.01.13р. №61/15-1018/37711780 про проведення позапланової перевірки Підприємства за період з 01.11.12р. по 30.11.12р.; Акт № 238/15-1018/37711780 від 04.03.13р. про проведення позапланової перевірки Підприємства за період 01.12.12р. по 31.12.12р. Отже, період липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року та грудень 2012 року був предметом перевірки, а тому правові підстави для повторного проведення перевірки того самого періоду на підставі наказу від 18.04.2013 р. № 225 у податкового органу відсутні.

Аналізуючи норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі суд прийшов до переконання, що оскільки наказ від 18.04.2013р. №225 про проведення позапланової перевірки винесений без належних на те правових та фактичних підстав, а тому дій ДПІ по проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2011року по 31.12.2012року, яка оформлена у вигляді Акта №438/2200/37711780 від 21.05.2013р. слід визнати протиправними.

Щодо дій ДПІ у м.Червонограді по обнуленні валових витрат і валових доходів та податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки, на запит ДПІ Львівська митниця Міндоходів повідомила, що Підприємство починаючи з серпня 2011 року по жовтень 2012 року укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів на поставку товару: промислового обладнання для загортування товару у плівку, прокат плоский з легованої сталі, печі хлібопекарські, сталеві лотки, тканини з натурального волокна, морозильне обладнання, листи з полімерів вінілхлориду, витяжні шафи з вентиляторами, плівка з полівінілбутиралю, промислова електрична ротаційна піч, лінія по переробці ПП/ПЕ плівки та інше. В акті перевірки також зазначено, що до ДПІ надійшла інформація з регіональних ДПІ про результати позапланових невиїзних перевірок: акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТзОВ «Інтехліс», ПП «Будінжиніринг Плюс», ТзОВ «Спешл Текстайл Груп», ТзОВ «Осек систем груп», ТзОВ «Електродизель», ПП «Лайнстар», ТзОВ Альфа-мед 2006». Аналізом детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівнв ДПА України встановлено розбіжності між даними Додатку 5 задекларованими Підприємством та контрагентами - покупцями: ТзОВ «Ексімтранс», ПП «Рупас-Пак», ТзОВ «Інтехліс», ПП «Будінжиніринг Плюс», ДП «Укрметртестс», ТзОВ «Спешл Текстайл Груп», ТзОВ «Макспак», ТзОВ «Про-К», ТзОВ «Осек систем груп» починаючи з вересня 2011 року по грудень 2012 року включно. У зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) документів (договорів, податкових та видаткових накладних, документів про оплату, документів на транспортування товару, його походження) відсутністю сертифікатів, основних засобів, трудових ресурсів, інших документів при здійсненні фінансово-господарської діяльності, Підприємством вчинено правочин, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такі правочини.

На підставі даних обставин, податковий орган прийшов до переконання про укладення Підприємством правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства, що стало підставою для обнуління валових витрат і валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ і податкового кредиту.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Як пояснив в судовому засідання представник позивача, Підприємство є суб'єктом ЗЕД та в спірний період на підставі контрактів ввозило на митну територію України товар широкого вжитку, який реалізовувало своїм контрагентам, в тому числі ТзОВ «Ексімтранс», ПП «Рупас-Пак», ТзОВ «Інтехліс», ПП «Будінжиніринг Плюс», ДП «Укрметртестс», ТзОВ «Спешл Текстайл Груп», ТзОВ «Макспак», ТзОВ «Осек систем груп».

Факт ввезення товару та реалізація такого Підприємством його контрагентам ТзОВ «Ексімтранс», ПП «Рупас-Пак», ТзОВ «Інтехліс», ПП «Будінжиніринг Плюс», ДП «Укрметртестс», ТзОВ «Спешл Текстайл Груп», ТзОВ «Макспак», ТзОВ «Осек систем груп» у 2011-2012 роках, і як наслідок правомірність формування валових витрат і валового доходу, декларування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ Підприємство підтверджується вантажними митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними, інвойсами, специфікаціями, звітами комісіонера, довіреностями, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару.

Придбаний товар, який був предметом Договорів, не обмежений в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком поставки товару Підприємство виписало податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти Підприємства не знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів. Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з акта перевірки Підприємства №438/2200/37711780 від 21.05.2013р. підставою для висновків про нікчемність правочинів Підприємства з його контрагентами було ненадання до перевірки первинних документів, розбіжність між даними Додатку 5 задекларованими Підприємством та контрагентами та надходження до податкового органу актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів Підприємства. Оскільки або ж не встановлено місце перебування контрагентів Підприємства, або ж відсутні у таких основні фонди, трудові ресурси, податкові органи за місцем їх реєстрації прийшли до переконання про укладення нікчемних правочинів, без дослідження ДПІ жодних первинних документів цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг), використовуючи лише облікові справи вищезгаданих контрагентів.

Однак, на переконання суду, використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у контрагентів відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Слід зауважити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Як це зазначив Верховний суд України в Ухвалі від 02.06.2010р. у справі за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до фізичних осіб, третьої особи акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання незаконними дій посадових осіб товариства, захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оскільки ДПІ не досліджувало жодних документів Підприємства по факту придбання та наступної реалізації товару, а тому висновки про завищення доходів Підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 877 988,00 грн., завищення витрат Підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 489 301,00 грн., завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі-ПДВ) Підприємства всього на суму 12 821 765,00 грн., завищення податкового кредиту Підприємства всього на суму 12 517 312,00 грн. є безпідставні.

З урахуванням того, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності та враховуючи помилковість висновків Акта про неможливість проведення зустрічних звірок суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акта №438/2200/37711780 від 21.05.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Трансімпекс-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2011р. по 31.12.2012 року» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також з Інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок», який введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197, щодо валових витрат і валового доходу.

Подібну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень провівши перевірку на підставі наказу від 18.04.2013р. №225, який винесений без належних на те правових та фактичних підстав та провівши коригування валових витрат і валового доходу та податкових зобов'язань і податкового кредиту по ПДВ не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Трансімпекс-Захід» 34,41 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 51, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Трансімпекс-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2011року по 31.12.2012року яка оформлена Актом №438/2200/37711780 від 21.05.2013р. протиправними.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області ДПС, якими протиправно встановлено завищення доходів ТзОВ «Трансімпекс-Захід», що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 877 988,00 грн., завищення витрат ТзОВ «Трансімпекс-Захід», що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 53 489 301,00 грн., завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТзОВ «Трансімпекс-Захід» всього на суму 12 821 765,00 грн., завищення податкового кредиту ТзОВ «Трансімпекс-Захід» всього на суму 12 517 312,00 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акта №438/2200/37711780 від 21.05.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Трансімпекс-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2011р. по 31.12.2012 року» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також з Інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» щодо валових витрат і валового доходу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Трансімпекс-Захід» 34,41грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 07.10.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.