Постанова № 33991908, 18.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р. Справа №805/11929/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представника позивача Харитонова М.І.,

представників відповідача Лисенкова Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 20.06.2013 р. по 10.07.2013 р. відповідачем проведена камеральна перевірка з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 р., що виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, який задекларований у квітні 2013 р. За наслідками перевірки відповідачем складений акт від 10.07.2013 р. № 7/40-30-00210602, за висновками якого встановлено завищення податкового кредиту за травень 2013 р. у сумі 112 942 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 33 168 грн. за травень 2013 р.

На підставі акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 р. № 000144030/1743/10/40-30-00210602 та № 0000154030/1742/10/40-30-00210602, згідно з якими підприємству зменшена сума бюджетного відшкодування та розмір від'ємного значення суми ПДВ, а також нараховані штрафні санкції у загальній сумі 162 694 грн.

З прийнятими відповідачем податковими-рішеннями позивач не погодився, зазначив, що ним додано до податкової декларації заяву із скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. У заяві зазначено, що до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання товарів/послуг.

З наведених підстав позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 30 липня 2013 р. № 0000154030/1742/10/40-30-00210602 та № 0000144030/1743/10/40-30-00210602.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.88-91), зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 №0000154030/1742/10/40-30-00210602 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 33168,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 16584,00 грн. та №000144030/1743/10/40-30-00210602 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на суму 112942,00 грн., прийняті на підставі акту перевірки ПАТ «ЕМСС» від 10.07.2013 №7/40-30-00210602.

Послався на п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначив, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. До додатку №8 до декларації за травень 2013 року ПАТ «ЕМСС» надано копії первинних документів, складених з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що не підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на загальну суму ПДВ 112 942,00 грн. Тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради 20.11.1995 року за кодом 00210602 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.7-8).

Відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 р., що виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, який задекларований у квітні 2013 р. За наслідками перевірки відповідачем складений акт від 10.07.2013 р. № 7/40-30-00210602 (а.с.12-27), в якому встановлено завищення податкового кредиту за травень 2013 р. у сумі 112 942 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 33 168 грн. за травень 2013 р.

На підставі акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 №0000154030/1742/10/40-30-00210602 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 33168,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 16584,00 грн. та №000144030/1743/10/40-30-00210602 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на суму 112942,00 грн. (а.с.9-11).

Судом встановлено, що позивачем подано до відповідача заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до засобами електронного зв'язку в електронній формі (додаток №8 до декларації за квітень 2013 року, від 20.05.2013 вх. №9029168592). У заяві зазначено, що до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на 252 аркушах.

У заяві від 20.05.2013 вх. №9029168592 позивачем зазначено про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви з супровідним листом від 20.05.2013 вх. №5624/10 надані копії первинних документів згідно реєстру наданих документів.

Також позивачем подано до відповідача заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) засобами електронного зв'язку в електронній формі (додаток №8 до декларації за травень 2013 року, від 20.06.2013 вх. №9036221340). У заяві зазначено, що до неї додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на 252 аркушах.

У заяві від 20.06.2013 вх. №9036221340 ПАТ «ЕМСС» заявлено про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До додатку №8 до декларації за травень 2013 року ПАТ «ЕМСС» надано копії первинних документів, складених з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що не підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на загальну суму ПДВ 112 942,00 грн. До заяви з супровідним листом від 20.06.2013 вх. №6992/10 надані копії первинних документів згідно реєстру наданих документів.

Вказані фактичні обставини справи сторонами не заперечуються.

Дослідивши встановлені у справі обставини, вирішивши питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень представником відповідача зазначено, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит та від'ємне значення з ПДВ за травень 2013 року в зв'язку з тим, що до додатку № 8 до декларації за квітень 2013 р. та декларації за травень 2013 р. ПАТ «ЕМСС» надано копії первинних документів, складених з порушенням Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», а саме у видаткових накладних відсутні необхідні реквізити (в графі місце складання первинного документа замість повної адреси постачальників вказано лише місто).

Вказані твердження відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на норму ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов'язкові реквізити, зокрема, дату і місце складання первинного документа.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства фінансів України, викладених в листі від 26.08.2011 р. № 31-08420-07-25/21247 (а.с.94) при наведенні інформації про місце складання первинного документа зазначається населений пункт, у якому його складено. Якщо первинний документ оформляється за межами населеного пункту, в місці, в якому здійснено господарську операцію, слід зазначати відповідну адміністративно-територіальну одиницю. У разі оформлення первинним документом господарської операції, здійсненої за межами України, також зазначається назва країни.

З боку позивача суду надані договори поставки від 24.12.2012 р. № 15/1907 з ТОВ "МІНЕРАЛ ГРУП" та № 15/1906 з ТОВ "СТІЛ ТРЕЙД" з додатками (а.с.108-134). На підтвердження виконання вказаних господарських договорів позивачем надані накладні, які містять відомості про місце складання вказаних документів м. Донецьк та м. Дніпропетровськ.(а.с.101-107). Достовірність вказаних накладних відповідачем не заперечується. Тому суд вважає, що вказані видаткові накладні складені без порушень Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому суд також зазначає, що відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредитку виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну території України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 2, 5, 16 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2 Порядку заповнення податкової накладної), податкова вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у п. 2 цього Порядку (п. 5 Порядку заповнення податкової накладної), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою (п. 16 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів , передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Виходячи з вищенаведеного, при розгляді справи не встановлено порушення з боку позивача норми п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а податковий кредит та від'ємне значення з ПДВ за травень 2013 року сформовано правомірно, через що заявлені позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 30 липня 2013 р. № 0000154030/1742/10/40-30-00210602 та № 0000144030/1743/10/40-30-00210602 підлягають задоволенню.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с.2) в сумі 1627 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 30 липня 2013 р. № 0000154030/1742/10/40-30-00210602 та № 0000144030/1743/10/40-30-00210602.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашспецсталь» (код ЄДРПОУ 00210602) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 18 вересня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 23 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.