Постанова № 33991730, 19.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2013 року 16:45 № 826/11344/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Костенка Д.А., Огурцова О.П., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування Наказу №169-о від 26.06.2013 року,

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Пенсійного фонду України № 169-0 від 26.06.2013 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1.», наказ головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.07.2013 №313/к.

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 02 липня 2013 року, тобто з дати припинення державної служби.

- стягнути з Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваним наказом №169 0 від 26.06.2013 року за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 закону України «Про державну службу України» припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Проте, даний наказ, на її думку є передчасним, оскільки у актах службового розслідування вказано, що вона вчинила корупційне правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» передбачено порядок припинення державної служби у разі вчинення корупційного діяння у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець, копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. Ніхто не вправі звинувачувати її та звільняти з займаної посади за корупційне правопорушення до того часу поки не вступить в силу відповідне рішення суду, яким буде встановлена її вина.

Зауважує, що в період з 17.06.2013 року по 16.07.2013 року вона перебувала на лікарняному, про даний факт листом від 17.06.2013 року вона повідомила Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову, у яких вказав, що при виданні наказу №169-0 від 26.06.2013 року він діяв у межах власних повноважень та з метою реалізації власної компетенції, закріпленої у Положенні про Пенсійний фонд України.

Представник третьої особи проти позову заперечує та вказує, що у ході службового розслідування було встановлено, що позивач перебуваючи на посаді першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинила дії, які призвели до викривлення звітності підприємства в наслідок чого було автоматично анульовано можливість застосування фінансових санкцій відповідно до п. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платника «…АББОТТ…» в сумі біля 163 428,12 грн.

З огляду на вказане за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 закону України «Про державну службу України» припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ОСОБА_1 в органах Пенсійного фонду України працює на різних посадах з вересня 2001 року. На посаді першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 30.06.2011 року, має десятий ранг державного службовця.

Присягу державного службовця позивачем було прийнято 24.07.1994 року.

Відповідно до наказу Пенсійного Фонду України від 26.06.2013 р. №169-о, за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено перебування на державній службі ОСОБА_1, першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві.

Наказом Головного управління Пенсійного фонду України від 03.07.2013 року № 313/к ОСОБА_1 оголошено наказ Пенсійного фонду України від 26.06.2013 №169-0 «Про припинення державної служби ОСОБА_1.» Датою припинення державної служби ОСОБА_1 згідно вказаного наказу є 02 липня 2013 року.

Службовим розслідуванням, проведеним згідно з наказом від 07.06.2013 № 63 стосовно першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1, встановлено, що ОСОБА_1 використала можливості, пов'язані з її службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою у вигляді не застосованих фінансових санкцій на суму 163 428,12 грн.

Відповідно до наказу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 50 від 23.05.2013 року «Про проведення службового розслідування щодо службової записки начальника управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Жовнір В.П. по факту незаконного внесення змін в інформаційну базу даних відділу доходів АРМОССВ 2 ввіреного йому управління» комісією Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві проведено службове розслідування, результати якого оформлено актом службового розслідування від 31.05.2013 року.

Згідно акту службового розслідування від 31.05.2013 року, 21.05.2013 року до заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Колошмай Г.В. зі службовою запискою звернувся начальник управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Жовнір В.П. в якій повідомив, що 21 травня 2013 року в робочому порядку до останнього звернулась його перший заступник - Руденко О. М. та повідомила про те, що в період перебування її у відпустці (з 10.05.2013 по 19.05.2013 року) при нез'ясованих обставинах, без її погодження, невідомою посадовою особою були внесені зміни в інформаційну базу доходів АРМ ОССВ 2 відносно приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» за січень 2011 року, в наслідок чого зникла можливість виставлення фінансових санкцій на суму 163 428,12 грн.

Під час проведення перевірки комісія дійшла висновку, що посадові особи - ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, нехтуючи обов'язками державного службовця, зловживаючи наданою їм владою перевищили свої службові повноваження, що призвело до корупційного правопорушення, яке в подальшому призвело до неправомірного втручання в інформаційну базу даних відділу доходів управління ПФУ в Шевченківському районі м. Києва АРМ ОССВ 2 з метою службового підроблення.

Комісією запропоновано начальнику Головного управління ПФУ в м. Києві Харитончуку М.В., вирішити питання в ПФУ щодо доцільності перебування на керівній посаді першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_1

Відповідно до п. 2 Порядку у проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, на підставі наказу Пенсійного фонду України від 07.06.2013 № 63 з 10.06.2013 по 14.06.2013 проведено службове розслідування стосовно першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 з метою перевірки фактів, викладених у листі начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Харитончука М. В. від 04.06.2013 № 13639/07.

За результатами перевірки складено акт службового розслідування від 14.06.2013, згідно якого 21.02.2011 приватним підприємством «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» (далі - платник), що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, було подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2011 року. Звіт був поданий на паперових носіях, завірений підписом керівника та скріплений печаткою, разом з електронною формою на електронному носії інформації. Звіт було оброблено та завантажено до центральної базиданих системи персоніфікованого обліку та системи обліку сплати страхових внесків.

У рядку 3.1.1 «Нараховано єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої роботодавцями, відповідно до класу професійного ризику виробництва» вищевказаного звіту та у рядку 8.1 таблиці 1 додатку 4 зобов'язання і сплати єдиного внеску відсутнє. Дані звіту у паперовій та електронній формі співпадають.

15.05.2013 платником було повторно надіслано звіт за січень 2011 року в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. Звіт не був прийнятий, оскільки в системі був завантажений чинний звіт.

17.05.2013 в електронній системі обліку сплати страхових внесків в зазначеній звіт платника невідомою особою незаконно були внесені зміни в таблицю 1 додатку 4, а саме у рядку 3.1.1 відображено нарахування єдиного внеску у сумі 326 856,24 грн., та збільшено на зазначену суму відповідні зобов'язання у рядках 3.1, 3. 8.1 та 8. Вказані зміни не відповідають показникам звіту платника на паперових носіях.

Згідно з усними та письмовими поясненнями Жовніра В. П., начальника правління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, 21.05.2013 йому особисто зателефонувала ОСОБА_1 та зажадала, щоб він доручив відділу звітності прийняти від приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» новий звіт за січень 2011 р. в паперовій формі. Свою вимогу вона аргументувала тим, що в електронну базу оновлений звіт вже введений, залишилося замінити паперовий варіант. Необхідність заміни звіту ОСОБА_1 пояснила допущенням помилки управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва при прийнятті звіту платника у тому 2011 року. Жовнір В. П. відповів, що давати таке доручення відділу звітності він не буде.

Руденко О. М., перший заступник начальника управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, пояснила, що 17.05.2013 їй дзвонили ОСОБА_6., начальник відділу аудиту ефективності управління внутрішнього аудиту головного управління, та ОСОБА_7, головний спеціаліст цього ж відділу, з проханням дати вказівку працівнику відділу звітності управління Фонду в районі Руденко О. М. замінити паперовий звіт приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» за січень 2011 р. на новий. Руденко О.М. відповіла відмовою. В свою чергу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 особисто принесли та залишили вищевказаний паперовий звіт у головного спеціаліста відділу надходження доходів управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Кошарної М. С. для Руденко О.М., яка перебувала у цей день у відпустці, з метою подальшої його заміни.

ОСОБА_6 в своєму поясненні від 22.05.2013 на ім'я начальника Головного управління зазначила, що вона та ОСОБА_7 вчиняли дії щодо заміни звіту приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз А.» за січень 2011 року на виконання усної вказівки ОСОБА_1

ОСОБА_1 в своїх поясненнях від 05.06.2013 на ім'я в. о. Голови правління Фонду Кравчука В. О. та від 11.06.2013 на ім'я голови комісії з проведення службового розслідування Пенсійного фонду України визнала факт її звернення до Пашинської В. О. щодо вирішення питання зі звітністю приватного підприємства «Представництво АББОТТ Лабораторіз С.А.» за січень 2011 p., a також до Жовніра В. П., який, за її поясненням, це питання вирішив.

В зв'язку з викладеним, комісія Пенсійного фонду України з проведення службового розслідування дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається використання наданих їй можливостей з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою у вигляді не застосованих фінансових санкцій на суму 163 428,12 грн., та запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади, невідкладно направити матеріали службового розслідування стосовно першого заступника начальника головного управління в м. Києві ОСОБА_1 до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Правовий статус Пенсійного фонду України, його структура та повноваження посадових осіб встановлені Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановами КМУ та іншими нормативно правовими документами.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011, № 384/2011 Пенсійний фонд входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 № 11-2 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України (далі - Фонд), який є центральним органом виконавчої влади.

Основними завданнями Управління, крім іншого є: забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення; забезпечення функціонування Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), інформаційних систем та телекомунікаційних мереж Фонду.

Управління відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; проведення перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Управління з метою організації своєї діяльності забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в Управлінні, його підвідомчих органах.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про державну службу України» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (із змінами та доповненнями), державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни.

Державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця (ст. 5 Закону № 3723-ХІІ).

Основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу (ст. 10 Закону № 3723-ХІІ).

Судом встановлено та позивачем під час розгляду справи не заперечувалось, що ОСОБА_1 надала усну вказівку ряду працівників управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва вчинити заміну документів звітності (як у паперовій так і у електронній формі) юридичної особи ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С. А.» за січень 2011 року (звіт, поданий 21.02.2011 ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С. А.», зобов'язання зі сплати єдиного внеску не містив).

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу Пенсійного фонду за місцем взяття на облік. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

У разі виявлення страхувальником самостійно недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями на одну застраховану особу разом з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей.

У разі виявлення органом Пенсійного фонду недостовірних відомостей про застрахованих осіб, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, Пенсійний фонд протягом двох робочих днів повідомляє страхувальника про виявлення недостовірних даних. Страхувальник подає до відповідного органу Пенсійного фонду протягом наступних десяти робочих днів необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних даних про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними правильними відомостями на одну застраховану особу.

Отже, з метою усунення помилок за попередні періоди ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С. А.» необхідно було у звіті за наступний звітний період в розділі 6 (Донарахування та\або доутримання єдиного внеску в зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх періодах) виправити зазначену помилку, а тому заміна раніше поданих звітів є грубим порушенням законодавства в галузі адміністрування єдиного внеску.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням від 05.08.2013 року ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С. А.» на рахунки УПФУ у Шевченківському районі м. Києва сплачено суму штрафних санкцій 163 428,12 грн. згідно рішення № 4050 від 30.07.2013 року.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний 2й або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

З огляду на вказане суд погоджується із доводами відповідача та третьої особи, що позивач усвідомлюючи, що заміна раніше поданих звітів ПП «Представництво АББОТТ Лабораторіз С. А.» на нові, та розуміючи, що такими діями надає необґрунтовану перевагу перед іншими платниками у вигляді не застосованих штрафних санкцій, спрямувала свої дії на настання вказаних наслідків, чим вчинила грубе порушення законодавства в галузі адміністрування єдиного внеску; бажала настання наслідків, які суперечать інтересам держави та застрахованих осіб.

Значені обставини підтверджуються поясненнями начальника відділу аудиту ефективності управління внутрішнього аудиту головного управління Пенсійного України в м. Києві ОСОБА_6 та працівників управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва: начальника управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Жовніра В. П.; першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Шенківському районі м. Києва Руденко О. М.; заступника начальника відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва Пашинської В.О. та поясненнями інших осіб, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХП крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» є наслідком невідповідності займаній посаді, що перешкоджає подальшому перебуванню на державній службі.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши усі зібрані у справі докази, проаналізувавши наведені норми чинного законодавства колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач, як працівник державного органу, в службові обов'язки якого входить забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства, свідомо допустила порушення Присяги державних службовців в частині суворого дотримання Законів України.

Відтак, звільнення позивача не є видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення нею Присяги державного службовця, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом України «Про державну службу».

Звільнення державного службовця є заходом впливу на його неправомірну поведінку, реакцією держави на скоєне протиправне діяння, яке пов'язане із службовою діяльністю особи.

Суд звертає увагу на те, що державні службовці несуть відповідальність за належне виконання свого обов'язку у всіх його проявах, зокрема: за повну і ефективну реалізацію владних повноважень; за результати виконуваних службових доручень; за досягнення встановленої мети і використання для найбільш раціональних шляхів; за дотриманням правил службової етики.

Звільнення є наслідком недотримання державним службовцем вимог Закону України «Про державну службу», зловживання службовими правами, які мають цільове призначення і спрямовані на забезпечення виконання службових завдань. Підвищений ступінь юридичної відповідальності публічних службовців зумовлений специфікою їхнього правового статусу.

Персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дотримання дисципліни є одними з принципів публічної служби.

Щодо доводів позивача про видання наказу про звільнення під час перебування на лікарняному, суд зауважує, що припинення державної служби за порушення присяги є спеціально обумовленим видом відповідальності, на який не поширюються положення Кодексу законів про працю України, а тому прийняття наказу Пенсійного фонду України від 26.06.2013 № 169-0 про припинення державної служби у період тимчасової непрацездатності позивача є законним.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи вищевикладене, наказ Пенсійного фонду України № 169-0 від 26.06.2013 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1.», наказ головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.07.2013 №313/к видано відповідачем в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами як суб'єктами владних повноважень, які заперечували проти адміністративного позову, виконано обов'язок щодо доведення правомірності прийнятих рішень про звільнення Позивача та надано докази в обґрунтування такої правомірності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві твердження Позивача є необґрунтованими, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді Д.А. Костенко

О.П. Огурцов