Ухвала суду № 33991585, 07.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року справа №805/11210/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Шальєвої В. А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецький області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі № 805/11210/13-а (суддя Лазарєв В. В.) за позовом приватного підприємства "Анега" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецький області, третя особа - Комунальне підприємство "Слов'янське управління капітального будівництва" про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2013 року приватне підприємство "Анега" (далі - ПП «Анега») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. спр. 4-5) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецький області, третя особа - Комунальне підприємство "Слов'янське управління капітального будівництва" про визнання незаконною та скасування постанови першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С. Т. від 9 липня 2013 року про накладення на ПП «Анега» штрафу у сумі 51615 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». В обґрунтування позовних вимог вказано, що спірна постанова є протиправною, оскільки вона прийнята з перевищенням повноважень Інспекції, адже перевірка проводилася відносно КП «Слов'янське управління капітального будівництва», а рішення прийняте щодо ПП «Анега». Також, позивач зазначив, що викладені у постанові порушення не відповідають дійсності, оскільки, робочім проектом взагалі не була передбачена висота примикання, бо ця величина не є суттєвим елементом. Висота примикання 400 мм була визначена у кошторисній документації від 23 серпня 2012 року, але до вказаної кошторисної документації було внесено зміни-коригування від 27 грудня 2012 року замовником - КП «Слов'янське управління капітального будівництва», де зазначено, що висота примикання зменшена до відповідних 150 мм.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року (арк. спр. 42-44) позовні вимоги ПП «Анега» задоволені повністю шляхом скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 9 липня 2013 року № 205 про накладення на ПП «Анега» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 51615 грн. Суд першої інстанції вказав про підтвердження матеріалами справи підстав для скасування спірної постанови та відповідно задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 48-51) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, й прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт обґрунтував скаргу тим, що затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гаранти, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Службова записка КП «Слов'янське управління капітального будівництва» № 492 від 29 грудня 2012 року не може свідчити про відповідність внесених змін, або про відсутність необхідності проходження експертизи проектної документації. Також, відповідач наголосив, що в постанові суду зазначено про обставини встановлені судовим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 2 серпня 2013 року у справі № 234/9390/13-а, якою скасовано постанову Інспекції, проте у вказаному рішенні не зазначено, що позивач виконував роботи відповідно до проектної документації та службова записка є підставою для висновків про відхилення від проектної документації. Зазначене рішення ґрунтується на тому, що позивача, як особу, що притягається до відповідальності, не було належним чином проінформовано про час та місце розгляду справи, що не має відношення до оскаржуваної постанови.

Сторони про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач та третя особа надали заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. Відповідач до суду представників не направив.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

14 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецький області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил КП «Слов'янське управління капітального будівництва». Назва та місцезнаходження об'єкту будівництва «Реконструкція очисних споруд м. Слов'янськ по вул. Аграрна, 26». Згідно акту перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 червня 2013 року (арк. спр. 14-15) результатами перевірки відповідачем виявлено порушення з боку підрядної організації - ПП «Анега», а саме виконання будівельних робіт з відхиленням від робочого проекту, оскільки робочим проектом передбачено улаштування примикання висотою 400 мм з рулонних покрівельних матеріалів до цегляних стін та парапетів, а по факту здійснено улаштовання висотою 150 мм та зверху зроблено металевий фартух, що є порушенням вимог статті 9, пункту 3 частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 51615 грн. (арк. спр. 16).

Одночасно, постановою відповідача № 313 від 9 липня 2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності керівника позивача Сайко О. В. за частиною 1 статті 96 КУпАП. Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 2 серпня 2013 року у справі № 234/9390/13-а (арк. спр. 34-35) задоволено позовну заяву Сайко О. В. до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецький області шляхом визнання незаконною та скасування постанови № 313 по справі про адміністративне правопорушення від 9 липня 2013 року про притягнення Сайко О. В. до адміністративної відповідності за частиною 1 статті 96 КУпАП та закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення.

За статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частиною 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687) встановлено, що замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.

Частиною 1 статті 31 Закону № 3038 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 7 Закону № 687 України визначено, що проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За статтею 9 Закону № 687 будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 затверджено Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. За пунктом 5 Порядку перед затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться їх експертиза.

За пунктом 6 Порядку метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва

За пунктом 11 Порядку експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Відповідно пункту 12 Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт. За пунктом 13 Порядку для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог державних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді. Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

За пунктом 16 Порядку повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За статтею 1 вказаного Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

За пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону № 208 суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Позивача притягнуто до відповідальності за виконання будівельних робіт з відхиленням від робочого проекту, а саме, за твердженням відповідача, робочим проектом передбачено улаштування примикання висотою 400 мм з рулонних покрівельних матеріалів до цегляних стін та парапетів, а по факту ПП «Анега» улаштовано примикання висотою 150 мм та зверху зроблено металевий фартух.

В робочому проекті з реконструкції очисних споруд м. Слов'янськ (арк. спр. 12-13) не визначено конкретної висоти примикання, а передбачена відповідна металева конструкція з покрівельної сталі, яка передбачає улаштування металевого фартуху.

Як встановлено судом першої інстанції зі змісту локального кошторису від 23 серпня 2012 року (арк. спр. 9) позивач - підрядна організація, визначений як виконавець будівельних робіт, зокрема, з розбору покрівлі та приладів примикань висотою 400 мм з рулонних матеріалів до цегляних стін.

27 грудня 2012 року замовником - КП «Слов'янське управління капітального будівництва» до вказаної кошторисної документації внесено зміни-коригування з визначенням висоти примикання 150 мм згідно локального кошторису № 2-1-1 (арк. спр. 10-11, 36-38). Про відповідні зміни-коригування кошторисної документації третьою особою направлено позивачу службову записку № 492 від 29 грудня 2012 року (арк. спр. 33).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визначення вищевказаних обставини в описовій частині постанови Краматорського міського суду Донецької області від 2 серпня 2013 року у справі 234/9390/13-а.

В постанові Краматорського міського суду Донецької області від 2 серпня 2013 року у справі 234/9390/13-а також визначено про наявність підстав для скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 9 липня 2013 року про притягнення директора ПП «Анега» до адміністративної відповідальності за порушення вимог закону у сфері містобудівної діяльності, а саме статті 9, пункту 3 частини 1 статті 27 Закону № 687 (арк. спр. 34-35).

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За статтею 878 Цивільного кодексу України замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З урахуванням встановлених обставин, а саме відсутності у робочому проекті визначення висоти примикання, підтвердження матеріалами справи виконання позивачем, як підрядною організацією, будівельних робіт у відповідності до кошторисної документації, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність постанови Інспекції щодо застосування штрафу.

Крім того, колегія суддів не приймає посилання відповідача на порушення позивачем норм законодавства через не проведення третьою особою експертизи проекту будівництва шляхом внесення змін до кошторисної документації та службової записки, з огляду на встановлення пунктами 12, 13 Порядку проведення відповідної експертизи за зверненням замовника будівництва, а не за зверненням виконавця - будівельної організації.

За статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суб'єкт владних повноважень має обов'язок доказувати правомірність прийнятих ним рішень, вчинених дій чи відсутності протиправної бездіяльності, у випадку якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки на час прийняття судом першої інстанції постанови від 20 серпня 2013 року відповідач мав інформацію про судовий розгляд справи з 13 серпня 2013 року, про що вказано відповідачем в апеляційній скарзі, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача часу та можливості для надання належних та допустимих доказів в підтвердження законності оспорюваної постанови про накладення штрафу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, що обумовлює залишення без змін постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецький області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

В.А.Шальєва