Постанова № 33991535, 19.09.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р. Справа №818/3344/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кіптенко Н.Г.,

представника позивача - Тура С.М.,

представника відповідача - Зіваки С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3344/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украдор"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 17.12.2012 року №0000372347 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 177250грн.00коп., з яких 141 800грн. - основного платежу та 35 450 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги ТОВ "Украдор" обґрунтовує тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року до 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року до 30.09.2012 року згідно акту №1686/22-005/34113391 від 06.12.2012 року відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 141 800грн., в тому числі за серпень 2012 року - в сумі 49 086грн. та за вересень 2012 року - в сумі 92 714грн. На підставі вказаного висновку 17.12.2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000372347 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 177250грн.00коп.

Підставами для винесення податкового повідомлення-рішення стали висновки Шосткинської ОДПІ , викладені в акті від 06.12.2012 року про те, що ТОВ "Украдор" не надало переконливих доказів на підтвердження реальності операції щодо купівлі пального у ПП «Окко-Нафтопродукт» та Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна». Однак, на думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем неправильно застосовані норми Податкового Кодексу України. Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту у зв'язку з тим, що укладені угоди з контрагентами позивача є нікчемними, не ґрунтуються на нормах податкового та цивільного законодавства. Позивач зауважує, що господарські операції з придбання пального мають реальний характер та підтверджується первинними бухгалтерськими документами, тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним. Позивач також вказує, що у податкового органу відсутні повноваження на визнання угод нікчемними.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Украдор" в порушення вимог п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в сумі 141 800грн., в тому числі за серпень 2012 року - в сумі 49 086грн. та за вересень 2012 року - в сумі 92 714грн. Фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Окко-Нафтопродукт» та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» не було, оскільки на перевірку не надані первинні документи, що підтверджують транспортування товару, а на письмовий запит Шосткинської ОДПІ від 28.11.2012 року №13625/7/22-211 надано лише копії податкових накладних та копії чеків на придбання пального. Крім того, закупівля паливно-мастильних матеріалів здійснювалася протягом дня в різний час та у невеликих кількостях близько тридцяти заправок на день, що свідчить про відсутність у підприємства поважної та розумної економічної (ділової) мети, а також про намір позивача зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати вигоду у вигляді заниження податкового навантаження. З урахуванням вищевикладених обставин, представник відповідача просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.51-53).

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Шосткинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року до 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року до 30.09.2012 року. За результатами перевірки було складено акт №1686/22-005/34113391 від 06.12.2012 року, відповідно до якого ТОВ "Украдор" в порушення вимог п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в сумі 141 800грн., в тому числі за серпень 2012 року - в сумі 49 086грн. та за вересень 2012 року - в сумі 92 714грн.(т.1, а.с.15-43).

На підставі висновків акту перевірки Шосткинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372347 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 177250грн.00коп.(т.1, а.с.44).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач визначає те, що ТОВ "Украдор" не надало переконливих доказів на підтвердження реальності та товарності операцій щодо купівлі бензину у ПП «Окко-Нафтопродукт» та Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (т.1, а.с.35-40).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, в тому числі порядок формування податкового кредиту, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ( редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 4 статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно акту перевірки №1686/22-005/34113391 від 06.12.2012 року (а.с.36) до складу податкового кредиту ТОВ «Украдор»у серпні 2012 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 49086грн. та у вересні 2012 року - суму у розмірі 46 227грн. з вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів від ПП «Окко-Нафтопродукт», а також суму податку на додану вартість у вересні 2012 року від Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» у розмірі 46 487грн.

Проте, суд не погоджується із висновками відповідача в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень-вересень 2012 року на загальну суму 58 107грн.95коп., з яких: за основним платежем - 46 486грн.36коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 621грн.59коп.(25%), виходячи з наступного.

У період з 01.09.2012 року до 30.09.2012 року ТОВ «Украдор» придбало на автозаправних станціях Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» , розташованих в м. Суми, 25 203,48л паливно-мастильних матеріалів (бензин А-95, бензин-92) на загальну суму 276 927грн.40коп. Під час кожної купівлі товарів покупцю (позивачу) видавалися чеки реєстраторів розрахункових операцій та податкові накладні.

Оскільки під час обшуку, що проводився в офісному приміщенні ТОВ «Украдор» 30.01.2013 року, старший слідчий з ОВС СВ ДПС у Сумській області Демченко С.О. вилучив документи первинного бухгалтерського обліку, що стосуються взаємовідносин позивача та його контрагентів, в тому числі ПП «Окко-Нафтопродукт» та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (т.1, а.с.45), то 01.08.2013 року судом була винесена ухвала про витребування доказів (т.1, а.с.106-107), у відповідь на яку надані: копії податкових накладних (т.1, а.с.190-216)., копія оборотно-сальдової відомості ТОВ «Украдор» за 2012 рік та копії сторінок журналу - оборотно-сальдова відомість ТОВ «Украдор» за 2012 рік - (т.1, а.с.130-137).

Про реальність господарської операції між позивачем та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» також свідчать: копія договору про надання послуг від 03.09.2012 року (т.1, а.с.81), згідно якого виконавець (ТОВ «Конвалія-Ш») зобов'язався за завданням замовника (ТОВ «Украдор») надавати послуги у вигляді доставки нафтопродуктів бензовозом з причепом, а замовник зобов'язався оплачувати надані послуги; рахунками на оплату виконаних робіт за надані послуги з доставки нафтопродуктів у вересні та жовтні 2012 року (т.1, а.с.82,84), актами приймання-передачі робіт (послуг) та платіжними дорученнями (т.1, а.с.83,85-87).

Оплата вартості придбаних нафтопродуктів підтверджується копіями касових чеків, які були наявні на момент проведення перевірки, про що зазначено в акті №1686/22-005/34113391 від 06.12.2012 року (т.1, а.с.38-39).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.08.2012 року у справі №920/1254/13 встановлено, що правочини (договори купівлі-продажу) паливно-мастильних матеріалів у період з 01.09.2012 року до 30.09.2012 року між ТОВ «Украдор» та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» 25 203,48л на суму 276 927грн.40коп. виконувались сторонами у момент їх вчинення (т.1, а.с.113-114).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними, безтоварними або такими, що вчинені без поважної розумної економічної (ділової) мети.

Крім того, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV, дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, визначено, що бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зокрема, є: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до частини 1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідні зміни.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що будь-які документи первинного бухгалтерського обліку, що були використані позивачем при формуванні податкового обліку господарської операції з Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», є підробленими.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 17.12.2012 року №0000372347 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 58 107грн.95коп., з яких: за основним платежем - 46 486грн.36коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11621грн.59коп.(25%) підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволені позову в частині скасування податкового повідомлення рішення в частині збільшення суми зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 119 142 грн.05коп., з яких: за основним платежем - 95 313грн.64коп. та 23 828грн.41коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, донарахованого по взаємовідносинам ТОВ «Украдор» з ПП «Окко-Нафтопродукт», суд виходить з наступного.

В матеріалах справи, крім податкових накладних, виписаних ПП «Окко-Нафтопродукт» (т.1, а.с.138-189, 217-266), відсутні будь-які інші докази, що підтверджують реальний характер господарський операцій між вказаними суб'єктами господарювання.

Зокрема, відсутні видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, наявність яких передбачена Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів га підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, внаслідок чого неможливо встановити, чи співпадають вартісні та кількісні показники отриманого бензину, його марка, дата постачання/отримання з тими, які зазначені у податкових накладних.

Надані представником позивача копії товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (т.1, а.с.88-94) підтверджують факт доставки нафтопродуктів ТОВ «Конвалією-Ш» між АЗС, розташованих в м. Суми та в м. С.-Буда, м. Шостка, проте, із вказаних документів не вбачається, що транспортуванню підлягав бензин А-95, придбаний саме за договором з ПП «Окко-Нафтопродукт».

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року у справі №920/492/13-а встановлено, що правочини (договори купівлі-продажу) паливно-мастильних матеріалів у період з 20.04.2012 року до 29.04.2012 року між ТОВ «Конвалія-Ш» та ПП «Окко-Нафтопродукт» 8234,33л на суму 91 725,56грн. виконувались сторонами у момент їх вчинення та при вчиненні цих договорів видавалися чеки реєстраторів розрахункових операцій, а також податкові накладні (т.1, а.с.115-116).

Тобто, під час розгляду справи №920/492/13-а судом вирішувалося питання дійсності чи недійсності правочинів, вчинених не між ТОВ «Украдор», яке є позивачем у даній справі, та ПП «Окко-Нафтопродукт», а правочинів, вчинених між ТОВ «Конвалія-Ш» та ПП «Окко-Нафтопродукт», тому таке рішення Господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року не є підставою для висновку про наявність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Також у справі немає первинних бухгалтерських документів, які свідчать про подальшу реалізацію товару іншим контрагентам та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою, проте, не єдиною умовою для набуття позивачем права на податковий кредит, оскільки сам по собі факт виписування документів не є безумовним свідченням того, що купівля-продаж бензину мала місце.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем було занижено суму податку на додану вартість за серпень-вересень 2012 року у розмірі 95 313грн.64коп., внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги ТОВ „Украдор " є задоволеними частково, то відповідно до ст. 94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в частині, пропорційній задоволеним вимогам, а саме в сумі 581 грн.08коп.

Крім того, суд вважає за необхідне замінити первинного відповідача - Шосткинську об'єднану державну податкову інспекцію Сумської області Державної податкової служби на правонаступника - Шосткинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Сумській області.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украдор" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленн-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 17.12.2012 року №0000372347 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Украдор" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 58 107грн.95коп., з яких 46 486грн.36 коп. - основного платежу та 11 621 грн.59коп. - штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украдор" судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 581грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2013 року.