Ухвала суду № 33990228, 27.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/6209/13 Головуючий 1 інстанції

Справа № 616/366/13-ц Малюкін Ю.П.

Категорія: договірне Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.,

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»

на рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 31 липня 2013 року

по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором та понесених витрат по сплаті судового збору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»(далі Фонд) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором та понесених витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 17 липня 2000 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір про надання довгострокового кредиту на суму 14 603,64 грн. строком на 15 років під 3% річних на завершення будівництва житлового будинку АДРЕСА_1. На забезпечення виконання вказаного зобов'язання 17 липня 2000 року між ним та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладений договір поруки. Зобов'язання за договором ОСОБА_2 не виконує, станом на 30 квітня 2013 року повернула тіло кредиту в розмірі 9 551,52 грн., заборгованість складає 5 052,12 грн.

Тому, Фонд з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд розірвати кредитний договір від 17 липня 2000 року, стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь солідарно суму заборгованості у розмірі 6 661, 73 грн., та суму судового збору у розмірі 229,40 грн.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, зазначила, що позивачем при проведенні розрахунку не враховані ряд зроблених нею платежів, що привело до збільшення заборгованості.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 31 липня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 484,04 грн. заборгованості за кредитним договором та 25,47 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, а всього 509,51 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги Фонду, суд першої інстанції виходив з того що договір про надання довгострокового кредиту та договори поруки є чинними, дія їх ще не закінчилася, тому відповідачі повинні відповідати разом за порушення кредитних зобов'язань, як солідарні боржники у повному обсязі таких зобов'язань, які визначені умовами договору, включаючи сплату основного боргу, процентів, пені,які були встановлені на момент розгляду справи.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами , що 17.07.2013 року Фонд та ОСОБА_2 уклали між собою договір згідно якого Фонд у відповідності до вимог постанови КМУ №1597 від 05.10.1998 р. надавав ОСОБА_2 пільговий довгостроковий кредит строком на 15 років до 15 жовтня 2014 року в сумі 20000 грн. для завершення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1.. Строк будівництва - 2 роки з моменту видачі першого кредитного траншу. Кредит повинен був видаватися у вигляді будівельних матеріалів(а.с.7-8). За користування кредитом ОСОБА_2 повинна була сплачувати Фонду відсотки в розмірі 3%. Зазначеним договором та додатковими угодами до нього(а.с.9-10) були передбачені строки розміри погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору 17.07.2000 р. Фонд уклав із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір поруки(а.с.11).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 використовує наданий кредит позивачем за цільовим призначенням, сплатила основну частину наданого кредиту.

Відповідно до п.3.6 Договору про надання довгострокового кредиту на будівництво житла в селі від 17.07.2000 року укладеного між позивачем та ОСОБА_2 встановлення факту порушення зобов'язань проводиться шляхом підписання двостороннього акту за участю представника районної житлової комісії або органу місцевого самоврядування.

Однак на виконання даного пункту договору позивачем актів порушення зобов'язань до суду не надано.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що станом на 09.07.2013 року р. має тільки поточну заборгованість перед Фондом у сумі 484 грн. 04 коп..

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі, оскільки укладений договір між сторонами є чинним до 15 жовтня 2014 року, ОСОБА_2 має тільки поточну заборгованість, інші умови договору виконуються ОСОБА_2, належним чином.

Представником позивача беззаперечних, належних та допустимих доказів, не надано, не довено тих обставин, як на підставу свої вимог на які він посилався в ході розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 304,п.1ч.1ст.307,ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» - відхилити

Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 31 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: