Ухвала суду № 33989822, 30.09.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Буцяка З.І., Василевича В.С.

секретар судового засідання Пиляй І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду від 07 серпня 2013 року в справі за позовом Комунального підприємства „Здолбунівкомуненерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду від 07 серпня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства „Здолбунівкомуненергія" заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання за період з 01 лютого 2011 року по 15 квітня 2013 року в розмірі 3904 грн. 60 коп., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 48 грн. 03 коп., три відсотки річних від простроченої суми 106 грн. 95 коп. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Здолбунівкомуненергія" заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання за період з 21 вересня 2010 року по 15 квітня 2013 року в розмірі 1955 грн. 51 коп., з урахуванням встановленою індексу інфляції за весь час прострочення 105 грн. 03 коп. та три відсотки річних від простроченої суми 67 грн. 10 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вважаючи дане рішення таким, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали на нього апеляційну скаргу.

Вказують, що послуги надавались їм за період з 01 лютого 2011 року по 01 травня 2011 року та з 21 вересня 2010 року по 01 травня 2011 року.

Зазначають, що договір про теплопостачання між ними та позивачем не укладено.

Вказують, що оскаржуваним рішенням судом порушено вимоги цивільного Кодексу України щодо строку позовної давності, не застосувавши його при стягненні штрафів, неустойки, пені.

Просять скасувати оскаржуване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачі надані послуги не оплачують, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Підстави для звільнення від оплати за надані послуги відсутні, оскільки відключення від мереж централізованого опалення у квартирі відповідачами проведене без дотримання встановленого для цього порядку.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо підстав для часткової відмови у задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги про відсутність між сторонами договору про надання послуг з теплопостачання не заслуговують на увагу, оскільки згідно з п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов'язок сплачувати за отриманні послуги теплопостачання передбачений також ст. 20 Закону України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади та тільки після затвердження відповідного акта про відключення власник має право на припинення йому нарахувань за послуги теплопостачання з підстав його неотримання.

Тому, як вірно було вказано судом першої інстанції, єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений відповідною комісією, проте суду не надано такого акта, тому проведене відключення без дотримання відповідної процедури є самовільним, і, відповідно, позивач не вправі припинити нарахування оплати послуг з теплопостачання, а відповідачі мають нести відповідальність перед надавачем послуг.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв"язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 07 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: