Рішення № 33988702, 02.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2013 р.Справа № 916/2075/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком";

До відповідача: Казенного підприємства спеціальне конструкторське бюро „Молнія";

Про стягнення 9054,86 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Чумак О.В. - довіреність від20.12.12р.; Стоянов О.К.- довіреність від 20.12.12р.;

від відповідача: Костерін О.В. - посвідчення №93 від 10.07.13р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Казенного підприємства спеціальне конструкторське бюро „Молнія" про стягнення 9054,86 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2013 року порушено провадження у справі №916/2075/13.

24.09.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення.

24.09.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу та пені.

24.09.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відмову у позові в частинні стягнення штрафу та пені у розмірі 386,26грн. (3% річних) та 311,22грн. (пені).

24.09.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про застосування спливу спеціальної (скороченої) позовної давності тривалістю один рік, як підставу для відмови у позові в частині стягнення штрафу та пені у розмірі 386,26грн. (3% річних) та 311,22грн. (пені).

У судовому засіданні 02.10.2013р. відповідач від заяви про застосування спливу спеціальної (скороченої) позовної давності тривалістю один рік, як підставу для відмови у позові в частині стягнення штрафу та пені у розмірі 386,26грн. (3% річних) та 311,22грн. (пені) усно відмовився.

У судовому засіданні 02.10.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

02.02.2011 року ПАТ „ Укртелеком" в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком" було укладено договір №52-33 з Казенним підприємством спеціальне конструкторе бюро КП СКБ Молнія" про надання послуг з технічного захисту інформації. Відповідно до договору № 52-33 Позивач приймає на себе зобов'язання виконати за адресою м. Одеса, вул. Прохорівська, 45 на об'єктах діяльності Відповідача, а саме: оцінку захищеності двох об'єктів електронно-обчислювальної техніки від витоку інформації за рахунок побічних електромагнітних випромінювань та атестацію комплексу технічного захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності.

Вартість послуг згідно п. 1.1 Договору від 02.02.2011р. визначається Протоколом узгодження ціни відповідно до „Тарифів на додаткові послуги електрозв'язку „Технічний захист інформації" які надає Позивач а саме 8332,39 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору від 02.02.2011р. Відповідач зобов'язаний здійснити 100% оплату вартості послуг на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт.

Таким чином, за листопад 2011 року сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції Відповідача перед Позивачем за Договором від 02.02.2011р. складає 8357,38 грн.

Згідно з ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня) іншими законом або договором.

На підставі п. 4.2 Договору від 02.02.2011р. Відповідач зобов'язаний, за неналежне виконання умов даного Договору сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов'язань.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, як зазначено позивачем у позовній заяві заборгованість відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 9054,86грн., яка складається з суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 8357,38грн., пені - 311,22грн. та 3% річних 386,26грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 02.02.2011р. стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

02.02.2011 року ПАТ „ Укртелеком" в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком" було укладе договір №52-33 з Казенним підприємством спеціальне конструкторе бюро КП СКБ Молнія" про надання послуг з технічного захисту інформації. Відповідно до договору № 52-33 Позивач приймає на зобов'язання виконати за адресою м. Одеса, вул. Прохорівська, 45 на об'єктах діяльності Відповідача, а саме: оцінку захищеності двох об'єктів електронно-обчислювальної техніки від витоку інформації за рахунок побічних електромагнітних випромінювань та атестацію комплексу технічного захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності.

Вартість послуг згідно п. 1.1 Договору від 02.02.2011р. визначається Протоколом узгодження ціни відповідно до „Тарифів на додаткові послуги електрозв'язку „Технічний захист інформації" які надає Позивач а саме 8332,39 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору від 02.02.2011р. Відповідач зобов'язаний здійснити 100% оплату вартості послуг на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт.

Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня) іншими законом або договором.

На підставі п. 4.2 Договору від 02.02.2011р. Відповідач зобов'язаний, за неналежне виконання умов даного Договору сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов'язань.

24.09.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу та пені.

Суд вважає, що клопотання про зменшення розміру штрафу та пені, слід задовольнити частково.

Відповідно доп. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає у розмірі 8899,25грн., яка складається з суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 8357,38грн., пені - 155,61грн. та 3% річних 386,26грн.

24.09.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача, господарський суд дійшов висновку про його часткове задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

В п.7.2 цієї ж постанови зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд вважає за потрібне відстрочити виконання рішення від 02.10.2013р. по справі № 916/2075/13 за правилами ст.121 ГПК України та клопотання відповідача задовольнити частково. Визначаючи строк, на який слід надати відстрочку, суд з урахуванням інтересів стягувача вважає, що термін до 01.04.2014 р. буде найбільш прийнятним для обох сторін, адже один рік, про який просить відповідач, не сприятимуть активному пошуку шляхів погашення боргу.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані, а визнані повністю.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити частково.

2. Стягнути з Казенного підприємства спеціальне конструкторське бюро „Молнія" (65005, м. Одеса, вул Прохорівська, 45, п/р 26006010110458 у філії ВАТ «Укрексімпбанк», код ЄДРПОУ 14309623, МФО 328618) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (65023, м. Одеса, вул Коблевська, 39, р/р 26004258 в ООД ВАТ «Райфайзен Банк «Аваль», МФО 328351, код ЄДРПОУ 01186691) - заборгованість у сумі 8899,25грн., яка складається з суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 8357,38грн., пені - 311,22грн. та 3% річних 386,26грн.; судовий збір 1720,50грн.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2013р. по справі № 916/2075/13до 01.04.2014 р.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.10.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.