Рішення № 33988327, 23.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16411/13 23.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ

про стягнення 22 977,00 грн.

за участю представників:

від позивача : Різунов Р.С. - представник за довіреністю № 12/1236 від 28.12.2012 р.від відповідача :Волчек Н.М. - представник за довіреністю № 65-1-4/38-Ю від 25.12.12 р.

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 22 977,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.11.2012 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Хюндай, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Мерседес, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна".

20.12.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 22 977,00 грн. на користь страхувальника.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 03.12.2012 р. у справі № 2607/13629/12 ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (Поліс № АВ/6013349).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 02.11.2012 р. в м. Києві.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" суму страхового відшкодування у розмірі 22 977,00 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказав, що вартість матеріального збитку повинна бути розрахована за висновком оцінювача з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06/0651494/1050/12 від 17.07.2012 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" та Дочірнім підприємством "Українська горілчана компанія "Nemiroff", застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Мерседес, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

02.11.2012 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Хюндай, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Мерседес, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 03.12.2012 р. у справі № 2607/13629/12 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 1109/КВ2 від 23.11.2012 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Мерседес, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП склав 15 564,65 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 02.11.2012 р., рахунку-фактури № 000000118 від 20.11.2012 р., розрахунку страхового відшкодування від 29.11.2012 р., сформованого страхового акту № 1001/06/38674 від 29.11.2012 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 22 977,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0062907 від 20.12.2012 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, винної у вчиненні ДТП, застрахована у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6013349 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

18.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою за вих. № 222-05/ФПА про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 22 977,00 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 25 цього Закону визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Такою особою, в даному випадку, є винна у скоєнні ДТП ОСОБА_4, однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача, а відтак, є правомірним заявлення позову до нього щодо стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 22 977,00 грн.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо проведення обов'язкової оцінки.

Як вже встановлено судом, позивач сплатив страхове відшкодування потерпілій особі, перерахувавши 22 977,00 грн. на користь страхувальника.

Так, норми законодавства про страхування не покладають на страховика за договором добровільного страхування обов'язок доводити розмір збитків виключно шляхом проведення його оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а згідно ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

При цьому ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка визначає випадки, коли проведення оцінки майна є обов'язковим, такого обов'язку щодо оцінки на страховика, що уклав договір добровільного страхування, також не покладає.

Із преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює інші, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі, правовідносини і обов'язок проведення оцінки встановлюється для відповідача у правовідносинах з виконання ним взятого за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів обов'язку відшкодувати шкоду.

Більш того, відповідно до частини 36.2 статті 36 зазначеного Закону, якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 р. роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Таким чином, доводи відповідача про необхідність доведення розміру збитків виключно шляхом проведення його оцінки професійним оцінювачем відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не узгоджуються з нормами законодавства про страхування.

Вирішуючи питання про суми стягнення з відповідачів в порядку регресу, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Хюндай № АВ/6013349 передбачено франшизу у розмірі 0,00 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 22 977,00 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення 22 977,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування в сумі 22 977 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 23510137) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 вересня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 27 вересня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна