Рішення № 33988325, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16218/13 30.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус»доТовариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТИК МАЙСТЕР»простягнення 156 513,23 грн.Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

від позивача:Романенко П.В., дов. б/н від 12.09.2013 від відповідача:не з'явився

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» (надалі - ТОВ «Домус Фрігус») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТИК МАЙСТЕР» (надалі - ТОВ «БАЛТИК МАЙСТЕР») про стягнення 199 215,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки №88 від 18.02.2013 поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, в зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 186 235,84 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 375,64 грн та відсотки за користування чужими коштами у розмірі 7 603,71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2013.

12.09.2013 представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про забезпечення позову.

13.09.2013 представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про зменшення суми позовних вимог згідно змісту якої позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 143 533,88 грн, пеню у розмірі 5 375,64 грн та відсотки за користування чужими коштами у розмірі 7 603,71 грн.

В судовому засіданні 16.09.2013 оголошено перерву до 30.09.2013 з метою надання відповідачеві можливості надати суду відзив на позов.

В судове засідання 30.09.2013 представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог підтримав та просив задовольнити їх повністю.

В судове засідання 30.09.2013 позивач своїх повноважних представників не направив. Від представника відповідача Иосипенко В.О. до суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням останнього у відрядженні.

Судом у вказаному вище клопотанні представника відповідача відмовлено, оскільки доказів перебування представника відповідача Иосипенко В.О. у відрядженні суду не надано, більш того відповідач не був позбавлений можливості направити у судове засідання призначене на 30.09.2013 інших представників, яких у відповідача, згідно наявних в матеріалах справи копій довіреностей (від 08.08.2012 № б/н, від 30.08.2013 № б/н) щонайменше три.

Крім того, відповідачеві надавалася судом можливість підготувати на надати суду заперечення на позов, саме з цією метою у судовому засіданні 16.09.2013 було оголошено перерву до 30.09.2013.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В задоволенні заяви про забезпечення позову, яка подана позивачем 12.09.2013 судом відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 30.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Представниками сторін даної справи клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору у даній справі та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

18.02.2013 р. між ТОВ «Домус Фрігус» (постачальник) та ТОВ «БАЛТИК МАЙСТЕР» (покупець) було укладено Договір поставки №88 (надалі - «Договір»).

Згідно п 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю товар, найменування, кількість та ціна якого вказується в видаткових накладних та/або специфікаціях - доданих до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, визначених даним договором.

Поставка товару по даному договору здійснюється у відповідності із замовленнями покупця, які оформляються шляхом підписання двосторонньої специфікації (п. 1.3 Договору).

Відповідно до 2.1 Договору ціни на товар, визначаються у відповідності з діючими цінами постачальника на відповідні найменування товару. Вартість партії товару фіксується в специфікаціях, які підписуються сторонами, та/або в накладних на поставку відповідної партії товару (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.4 Договору оплата вартості товару по даному договору здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України в строки, зафіксовані в підписаних сторонами специфікаціях на відповідні партії товару.

Вартість товару підлягає оплаті покупцем постачальнику в наступному порядку:

- предоплата в розмірі 50% вартості замовленого товару ( в тому числі скорегованої у зв'язку зі збільшенням курсу іноземної валюти відповідно до п. 2.3) сплачується покупцем до відвантаження товару;

- доплата в розмірі 50% вартості замовленого товару сплачується покупцем протягом 30-ти календарних днів з дати поставки (п. 2.5 Договору).

Постачальник надає покупцю на кожну партію товару видаткову накладну та податкову накладну, а також у випадках, передбачених законодавством України, - документ підтверджуючий якість товару (п. 3.3 Договору).

Згідно змісту погоджених та підписаних сторонами специфікацій постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти наступний товар:

- компресор BITZER 6H-35.2Y (тен, синтетичне мастило);

- конденсатор GVV 045.1A/2-LW.E;

- конденсатор GVV 050.1В/3-SS.E;

- конденсатор GVНХ 050.1А/2-LD.E;

- конденсатор GVV 050.1А/2-SD.E;

- компресор BITZER 6F-50.2Y (тен, синтетичне мастило);

- компресор BITZER 4DC-7.2Y (тен, синтетичне мастило);

- компресор BITZER 4NCS-20.2Y (тен, синтетичне мастило);

- конденсатор GUENTNER GVVX 050.1A/2-SS.E;

- конденсатор GUENTNER GVV 065.1В/3-EW.E;

- конденсатор GUENTNER GVV 065.1A/3-ED.E;

- конденсатор GUENTNER GVVX 050.1A/1-NS.E;

- конденсатор GUENTNER GVVX 050.1A/2-SW.E.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов Договору у період з 19.02.2013 р. по 17.06.2013 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 616 368,64 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару №69 від 19.02.2013 р., №131 від 26.03.2013 р., №132 від 26.03.2013 р., №136 від 28.03.2013 р., №139 від 28.03.2013 р., №146 від 29.03.2013 р., №191 від 16.04.2013 р., №252 від 30.05.2013 р., №259 від 04.06.2013 р. та №269 від 13.06.2013 р. та видатковими накладними №380 від 19.02.2013 р., №726 від 26.03.2013 р., №727 від 26.03.2013 р., №756 від 28.03.2013 р., №764 від 28.03.2013 р., №776 від 29.03.2013 р., №966 від 16.04.2013 р., №1413 від 30.05.2013 р., №1476 від 05.06.2013 р., №1630 та №1631 від 17.06.2013 р. Вказані накладні містять підписи та відтиски печатки сторін.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Відповідачем за період з 19.02.2013 р. по 20.08.2013 р. було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 472 834,76 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача та платіжними дорученнями №2767 від 01.08.2010 р. та №2922 від 09.08.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно Договору та видаткових накладних товар становить 143 533,88 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.5 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем за Договором товару на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 143 533,88 грн. на підставі Договору поставки за переданий позивачем товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «БАЛТИК МАЙСТЕР» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 143 533,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 375,64 грн. та відсотки за користування чужими коштами у розмірі 7 603,71 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що за прострочку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми простроченого платежу.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, то вимога позивача про стягнення пені у розмірі 5 375,64 грн. нарахованої в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнається судом обґрунтованою та задовольняється відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно із ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що окрім сплати пені у випадку прострочення оплати покупець у відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує постачальнику відшкодування інфляції, а також 20% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Тобто, сторонами погоджено розмір процентів, які сплачує відповідач за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 28.04.2013 р. по 19.08.2013 р., то вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 20% річних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Домус Фрігус» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТИК МАЙСТЕР» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Котовського, 81; ідентифікаційний код 38896207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 22, кв. 13; ідентифікаційний код 32964831) основний борг у розмірі 143.533,88 (сто сорок три тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 88 коп., пеню у розмірі 5.375,64 (п'ять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 64 коп., проценти - 20% річних у розмірі 7.603,71 (сім тисяч шістсот три) грн. 71 коп. та судовий збір у розмірі 3.130,26 (три тисячі сто тридцять) грн. 26 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя С.В.Балац