Рішення № 33988298, 07.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2013 Справа № 905/6103/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 2835,90 грн.-

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 2835,90 грн.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи або третя особа в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені позивачу та відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що представники сторін були повідомлені про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористалися, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

28 квітня 2011 року між ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та ТОВ «ДАЄМ» (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0182-а/11Доф(Мак) (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов?язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1. Строк дії договору з 28.04.2011р. до 27.04.2012р.

Договором визначена сума страхового платежу у розмірі 60192,17 грн., яку страхувальник повинен сплатити до 28.03.2012р. (а.с. 8-15).

10 лютого 2012 року на перехресті вулиці Огарьова та проспекту Ілліча в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21063», державний номер НОМЕР_2, який знаходиться у володінні ОСОБА_2 але під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, водія ТОВ «ДАЄМ».

Внаслідок ДТП, власнику автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1, була завдана матеріальна шкода. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля відповідно до рахунку №1 від 13.02.2012р. та акту виконаних робіт №1 від 24.02.2012р. склала 3382 грн. (а.с. 25, 27).

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 12.03.2012р. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.21).

Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування страхувальнику. Позивач нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, яка складає за вирахуванням франшизи - 2835,90 грн.

ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування», на підставі Договору страхування №0182-а/11Доф(Мак), страхового акту № 2012/V/OMOD01245/VESKO3544 від 20.02.2012р., розрахунку страхового відшкодування від 16.02.2012р., виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування у сумі 2835,90 грн. Доказ сплати підтверджується платіжним дорученням № 1115 від 21.02.2012 року (а.с.26).

Після виплати страхового відшкодування на користь потерпілого до ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» перейшло право зворотної вимоги, яке потерпілий має до особи відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21063», державний номер НОМЕР_2, застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», що підтверджується полісом АА/3682764, зі строком дії з 03.04.2011р. по 02.04.2012р. Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. та франшиза 1000 грн. (а.с. 47).

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2010 року позивач звернувся із регресною вимогою до відповідача про відшкодування шкоди на суму 2835,90 (а.с.37), проте, відповідач, кошти не перерахував, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 частини 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу №АА/3682764 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 1835,90грн. (2835,90 грн. - 1000 грн. = 1835,90 грн.)

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими і тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 2835,90 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк , вул. Постишева, буд. 60, код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 1835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять) грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1113 (одна тисяча сто тринадцять) грн. 81коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 07 жовтня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов