Рішення № 33988239, 01.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.13р. Справа № 904/5818/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 102 132, 60 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Лосєв Д.В., представник, довіреність №52-16/119 від 29.12.2012р.

від відповідача - Шуба Я.С., представник, довіреність №33 від 01.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 102132,60грн.

Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.08р. про експлуатацію під'їзної залізничної колії відповідача, яка примикає до ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці та договір № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.06р. У вересні 2012 року на під'їзну колію відповідача подавалися вагони під вивантаження та навантаження. Облік часу перебування вагонів на під'їзній колії відповідача проводився ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомостями плати за користування вагонами ф.ГУ-46 № 25093023, 25093026, 27093047. Відповідно до вказаних відомостей позивач відповідачу неправомірно нарахував плату у розмірі 85110,50грн. Вказана плата списана з особового рахунку позивача, що підтверджується переліками, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів №№20120926 від 26.09.12р., 20120928 від 28.09.12р. Відповідач відмовився від підписання вищезазначених відомостей плати за користування вагонами, оскільки частина плати нарахована та списана з особового рахунку позивача відповідачем неправомірно, чим позивачу завдано збитків. Зазначені вище обставини стали підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 52-16/27 від 24.07.13р. ухвалою суду від 29.07.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 08.08.13р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідача належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується протоколами судових засідань. Відзив на позов позивач надав, позовні вимоги не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що по-перше, позивач неправильно розрахував строк позовної давності; по-друге, спірні відомості плати ф.ГУ-46 були предметом розгляду у справі № 904/1859/13-г.

08.08.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 27.08.13р.

27.08.13р. в судове засідання з'явилися сторони. За результатами судового засідання оголошено перерву до 10.09.13р.

10.09.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Представник відповідача надав суду відзив на позов. За результатами судового засідання оголошено перерву до 17.09.13р.

17.09.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Представник позивача надав додаткові пояснення по справі та звернувся до суду з клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів. За результатами судового засідання клопотання позивача судом задоволено, строк розгляду справи продовжено та оголошено перерву до 01.10.13р.

01.10.13р. в судове засідання з'явилися сторони. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.11.08р. між сторонами укладено договір про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ "ПівдГЗК", яка примикає до ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч.

Пунктом 16 Договору передбачено, що збори і плати вносяться на підставі ст.62 Статуту залізниць України (далі - Статут), шляхом передоплати через ЄТехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до ст.62 Статуту, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Згідно зі ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Відповідно до п.2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.

За даними сторін розрахунки між ними здійснюються на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006р. Пунктом 3.2 зазначеного договору передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з застосуванням електронного цифрового підпису).

Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У вересні 2012 року на під'їзду колію ВАТ "ПівдГЗК" ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці на адресу ВАТ "ПівдГЗК" подавалися вагони під вивантаження та навантаження.

У зв'язку із затримкою позивачем прийняття вагонів, що надійшли на його адресу, відповідачем складались відповідні акти, накази та направлялись позивачеві повідомлення про затримку вагонів.

Облік часу перебування вагонів на під'їзній колії ВАТ "ПівдГЗК" проводився ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №: 27093047, 25093023, 25093026.

За зазначеними відомостями, за користування вагонами, залізницею (позивачем) нарахована плата у розмірі 85110,50грн. (без ПДВ), що підтверджується переліками, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів: №20120926 від 26.09.12р., №20120928 від 28.09.2012р.

Позивач відмовився від підписання відомостей плати за користування вагонами за зазначеними переліками, оскільки вважає, що частина плати нарахована та списана з особового рахунку позивача відповідачем неправомірно, чим позивачу завдано збитків.

У актах про затримку вагонів, складених позивачем: №15 від 18.09.2012р., №33 від 17.09.2012р., №25 від 23.09.2012р., зазначено, що затримка вагонів відбулась через неприйняття їх Вантажовласником з причин скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, які прибули на адресу позивача і несвоєчасного вивільнення ним колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Статтею 76 Статуту встановлено, що час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях. Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання.

Посилаючись на п.7 договору про експлуатацію під'їзної колії позивача, яка примикає до ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.08р., укладеного між сторонами по справі, максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 55 вагонів (220 вісей). При цьому, відповідно до відомостей плати за подачу, забирання вагонів та маневрову роботу (форми ГУ-46а), які підтверджують кількість поданих та зібраних вагонів на добу, у вересні 2012 року, кількість вагонів, що подавались відповідачем на під'їзну колію позивача, яка примикає до ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці, значно перевищує максимальну кількість вагонів у кожній партії, яку мав можливість позивач навантажити відповідно до вищенаведеного договору. З огляду на вищевикладене ВАТ "ПівдГЗК", відповідно до п. б ст.121 Статуту та п.4 Правил користування вагонами і контейнерами, звільняється від плати за користування вагонами.

Однак, ст. ст. 46, 47 Статуту визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.

Відповідно до вимог ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Спірні вагони мали статус вантажу на власних осях, оскільки направлялись позивачеві за перевізними документами.

Станцією призначення за спірними відносинами є ст. Кривий Ріг.

За актами затримки вагонів форми ГУ-23а вагони, що прямували на адресу позивача, затримувались відповідачем на станціях:

Мусіївка Придніпровської залізниці - акти форми ГУ-23а про затримку вагонів №15 від 18.09.12р.;

Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці - акти форми ГУ-23а про затримку вагонів №33 від 17.09.2012р.;

Чортомлик Придніпровської залізниці - акт форми ГУ-23а про затримку вагонів №25 від 23.09.2012р.

Перевіривши доводи Позивача щодо неповноти та неточності заповнення документів про затримку вагонів (Наказів, актів ф.ГУ-23, ф. ГУ-23а, Повідомлень), з урахуванням наданих відповідачем для огляду у судовому засіданні оригіналів документів, судом встановлено, що вони відповідають вимогам, що ставляться Статутом і Правилами до таких документів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності). Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Господарський суд встановив, що в діях відповідача відсутня протиправність, всі заходи здійснювалися у відповідності до вимог чинного законодавства. Шкода відсутня, так як саме в результаті невиконання позивачем своїх зобов'язань відповідач правомірно нарахував плату за користування вагонами. З усього вищевикладеного логічно випливає відсутність вини та причинного зв'язку.

Заперечення відповідача, що позивач неправильно розрахував строк позовної давності господарський суд обґрунтованими не визнає, так як позивач звернувся до суду в межах позовної давності, розрахунок якої визначено Статутом залізниць України.

Посилання відповідача на те, що спірні відомості плати ф.ГУ-46 були предметом розгляду у справі № 904/1859/13-г господарський суд прийняв до уваги під час розгляду справи по суті.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 03.10.13р.