Вирок № 33987754, 09.10.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9093/13-к

Провадження № 1-кп/263/388/13 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Конівченко Ю.А.,

за участю прокурора Селютіна Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050770002368 від 27.06.2013 року, відносно : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого неповну середню освіту, раніше не судимого, який мешкає за адресою: м.Маріуполь, вул.Мюда, 78, що обвинувачується за ст.185 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

8.08.2013 року, приблизно о 4 годині ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, з особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені у окреме провадження, через вікно проникли до приміщення крамниці розташованої на території Кіровського ринку по вул.Котляревського, 1 в Жовтневому районі м.Маріуполя, звідки таємно викрали чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме: ДВД-програвач «Опера», вартістю 900 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди, і з викраденим з місця злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним та пояснив, що дійсно, 8.08.2013 року разом з ОСОБА_3 скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиро розкаявся у скоєному.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, а тому суд визнає ці обставини пом'якшуючими покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує зокрема те, що останній раніше не судимий, уперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, надає допомогу бабці, яка має тяжку хворобу, характеризується посередньо за місцем проживання, тому суд призначає покарання в межах санкції статті та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, та попередження вчинення нових злочинів.

Потерпілій ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування повернуто вкрадене майно, цивільний позов нею не предявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у виді особистого зобовязання слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши два роки іспитового строку.

Відповідно до ст.76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у виді особистого зобовязання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Папаценко П.І.