Постанова № 33982876, 03.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11350/13-а

Н.п. 2а/522/1144/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: Головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача та просить визнати протиправною та скасувати складену відносно неї постанову № 186 від 12.03.2013 року.

При цьому посилається не те, що 05-06 лютого 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з зверненням споживача. За результатами перевірки було складено акт за № 000848 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 05 лютого 2013 року та протокол стосовно неї за № 000830 про адміністративне правопорушення від 06 лютого 2013 року за ст. 156-1 ч. 1 КпАП України. На підставі цих документів інспекцією винесено постанову № 186 від 12.03.2013 р. про накладення на неї адміністративного штрафу у розмірі 85 гривень.

Вважає дії працівників Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення незаконними. Посилання у акті та протоколі на порушення нею п. 3.2.2 Договору про туристичне обслуговування від 17.12.2012 р. за № 2, у частині не укладання кредитного договору, взагалі є безпідставним, оскільки вказаним пунктом договору не регулюється жодних питань, пов'язаних з умовами оплати вартості туристичного продукту. Посадовими особами до порушення вимог ст.156-1 ч. 1 КпАП України зазначені ті факти, що нею після, підписання договору про туристичне обслуговування від 17.12.2012 р. за № 2 на умовах «Тур у розстрочку», не було укладено кредитного договору на реалізацію туристичної продукції із споживачем ОСОБА_1, чим відмовлено споживачу у одержанні необхідної, доступної, достовірно та своєчасної інформації про детальний розпис сукупної вартості кредиту, право дострокового повернення кредиту, умови дострокового розірвання договору, інші умови, визначені законодавством, що є порушенням ст. 15, 21, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3.2.2. Договору про туристичне обслуговування від 17.12.2012 р. за №2, ст.20 Закону України «Про туризм». Не укладання нею кредитного договору, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки Турагенство уклало договір на туристичне обслуговування, особливості правового регулювання відносин за яким регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про туризм».

За умовами договору вартість туристичного продукту становить 14 091 гривень. Згідно, укладеної сторонами додаткової угоди про розстрочення платежу № 120660002 від 17.12.2012 до договору, ОСОБА_1 надано додаткову комерційну послугу - розстрочення платежу, з чим він був згоден та особисто підписав додаткову угоду. Згідно умов додаткової угоди вартість договору було збільшено на суму плати за розстрочку, яка становить 1 565,67 гривень. Загальна сума договору з урахуванням плати за розстрочку при цьому становить 15 656,67 гривень.

Споживач був згоден з умовами договору, його підписав, використав турпоїздку. Всю зазначену інформацію споживач отримав. Укладена додаткова угода про розстрочку платежу є не кредитним договором, а договором про надання туристичних послуг з використанням комерційного кредиту у формі розстрочки. Крім того, споживач ОСОБА_1 не відмовився від виконання договору, він використав поїздку, полетів відпочивати. На адресу туроператора ніяких скарг не було. На адресу турагенства жодного акту на погане надання послуг готелем не отримано.

В судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за її відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 начальником відділу послуг Федяшовою О.М. та заступником начальника відділку послуг Цвик Р.Д. було складено Акт за № 000848 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 05 лютого 2013 року та Протокол за № 000830 про адміністративне правопорушення від 06 лютого 2013 року.

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_2, вимог ст. 156-1 ч. 1 КпАП України, які виявилися у не укладенні кредитного договору на реалізацію туристичної продукції, чим відмовлено споживачу у одержанні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про детальний розпис сукупної вартості кредиту, право дострокового повернення кредиту, умови дострокового розірвання договору, інші умови, визначені законодавством, що є порушенням ст. 10, 15, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3.2.2. Договору про туристичне обслуговування від 17.12.2012 р. за №2, ст.20 Закону України «Про туризм», а також не забезпечено розгляд звернення споживача (рекламації) від 05.01.2013 року відповідно до вимог чинного законодавства, чим будь-яким чином обмежено право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірно та своєчасної інформації, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про звернення громадян».

На підставі цих документів інспекцією 12.03.2013 р. винесена постанова № 186 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 156-1 ч. 1 КпАП України, згідно якої на позивачку накладено адміністративний штраф у розмірі 85 гривень.

17.12.2012 р. між ФОП ОСОБА_2, надалі Турагент та ОСОБА_1, надалі Турист було укладено договір на туристичне обслуговування № 2. За умовами договору Турагент зобов'язується надати Туристу комплекс туристичних послуг, а Турист - прийняти послуги та сплатити за їх надання. За умовами договору вартість туристичного продукту становить 14 091 гривень.

Тобто між сторонами укладено договір на туристичне обслуговування, особливості правового регулювання відносин за яким регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про туризм».

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням: другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник, зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

17.12.2012 р. було укладено додаткову угоду про розстрочення платежу № 120660002 до договору, відповідно до якої ОСОБА_1 надано додаткову комерційну послугу - розстрочення платежу, з чим він був згоден та особисто підписав додаткову угоду. Згідно умов додаткової угоди вартість договору було збільшено на суму плати за розстрочку, яка становить 1 565,67 гривень. Загальна сума договору з урахуванням плати за розстрочку при цьому становить 15 656,67 гривень.

Отже, сторони договору досягнули згоди про оплату за договором в розстрочку за фіксовану плату, про що у письмовій формі сторонами було підписано додаткову угоду.

Таким чином, укладена додаткова угода про розстрочку платежу є не кредитним договором, а є договором про надання туристичних послуг з використанням комерційного кредиту у формі розстрочки.

Виходячи з вищевказаного детальний розпис сукупної вартості кредиту, право дострокового повернення кредиту, річної відсоткової ставки за кредитом - істотні умови, про які зазначено у ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не є обов'язковими для договору, який за своєю правовою природою не є кредитним договором, та за яким грошові кошти не передаються під процент.

Також є необґрунтованим посилання у постанові, щодо порушень ст. 10, 15, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», та ст. 20 Закону України «Про туризм», оскільки норми, на які посилається Інспекція з питань захисту прав споживачів Одеської області не зобов'язують сторони договору укладати між собою договір про надання споживчого кредиту. Більше того, чинним законодавством не передбачено можливість надання небанківською та (або) не фінансовою установою споживчого кредиту та укладення відповідного договору. Тому не укладення між ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_5 такого договору не є порушенням зазначених норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 156-1 КУпАП склад правопорушення складає відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, відповідачі не виконали зобов'язання щодо доказування правомірності свого рішення. До справи не було надано будь-яких допустимих доказів, якими підтверджується скоєння позивачкою правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КУпАП, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно наявних у матеріалах справи доказів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не спростував доводи позивачки, щодо неправомірності притягнення її до відповідальності та відсутності доказів скоєння нею правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156-1 КУпАП.

Таким чином суд вважає, що позивачку було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 156-1 КУпАП, оскільки в матеріалах про скоєння адміністративного правопорушення відсутні докази скоєння цього правопорушення, що дає суду підстави вважати, що у діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення і у відповідності до ч. 1 ст. 247 КпАП України ці обставини, виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а розпочате підлягає закриттю, тому вищезазначена постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 156-1, ст.ст. 283,287-289 КупАП України, ст.158 - 163, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 186 від 12.03.2013 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя

03.10.2013