Постанова № 33981345, 08.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7907/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Проксімус» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Проксімус» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Проксімус» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ПАТ «Проксімус» за результатами якої 25 квітня 2013 року складено акт перевірки № 1230/22-90/31355139 про результати документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Імперіум плюс» за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 1 202 409, 00 грн., п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 262 529, 00 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем 16 травня 2013 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 006612290, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 503 011, 00 грн., в тому числі основний платіж - 1 202 409, 00 грн. та штрафні санкції - 300 602, 00 грн. та № 006622290, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 578 161, 00 грн., в тому числі основний платіж - 1 262 529, 00 грн. та штрафні санкції - 315 632, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Імперіум плюс» (Продавець) в особі директора Сосіна В.В. та позивачем (Покупець) в особі директора Небосенко Ю.А. укладені договори:

- договір № 121 від 01 лютого 2012 року на виконання робіт пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Київстар Дж. Ес. ЕМ» (74 одиниці), контролерів базових станцій (11 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення, перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені;

- договір № 148 від 01 березня 2012 року на виконання робіт пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Київстар Дж. Ес. ЕМ» (74 одиниці), контролерів базових станцій (11 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення, перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені;

- договір №156 від 01 березня 2012 року на виконання робіт по тестуванню процедури маршрутизації голосового в/з фіксованої відомчої мережі телефонного зв'язку КП Київський метрополітен до мереженого обладнання виділеної радіо підсистеми базових станцій;

- договір № 161 від 02 квітня 2012 року на виконання робіт пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Київстар Дж. Ес. ЕМ» (74 одиниці), контролерів базових станцій (11 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення, перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені;

- договір № 201 від 01 червня 2012 року на виконання робіт пов'язаний з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Київстар Дж. Ес. ЕМ» (74 одиниці), контролерів базових станцій (11 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення, перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені;

- договір № 202 від 01 червня 2012 року на виконання робіт пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ « Астеліт» (41 одиниця), GSM-1800 ПрАТ «МТС Україна» (63 одиниці) та контролерів базових станцій (5 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, розміщеного в Київському метрополітені;

- договір № 234 від 01 серпня 2012 року на виконання робіт пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Київстар Дж. Ес. Ем.» (76 одиниці), GSM-1800 ТОВ «Астеліт» (45 одиниця), GSM-1800 ПрАТ «МТС Україна» (63 одиниці) та контролерів базових станцій (Ібодиниць) стандарту GSM перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення, перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені;

- договір № 247 від 10 серпня 2012 року на виконання послуг збирання обладнання (дві одиниці) та перевірка основних функціональних параметрів АПК визначення ідентифікаційних параметрів мобільних терміналів стандарту UMTS 2100 Мгц та стандарту GSM;

- договір № 248 від 10 серпня 2012 року на виконання послуг по налагодженню та тестуванню Системи визначення місцезнаходження мобільних терміналів стандарту GSM;

- договір № 249 від 10 серпня 2012 року на виконання послуг по збиранню та тестуванню обладнання спеціалізованого основного серверу запитів та обробки даних для мереж стандарту CDMA;

- договір № 250 від 10 серпня 2012 року на виконання послуг по збиранню та тестуванню обладнання спеціалізованого резервного серверу запитів та обробки даних для мереж стандарту CDMA;

- договір № 251 від 10 серпня 2012 року на виконання послуг по виконанню робіт та тестуванню та від лагодженню програмного забезпечення модулю підтримки протоколів стандарту CDMA;

- договір № 260 від 28 серпня 2012 року на виконання послуг по оновленню, коригуванню програмного забезпеченню робочих станцій та сервера;

- договір № 284 від 01 жовтня 2012 року на виконання послуг по збиранню обладнання (одна одиниця) та перевірка основних функціональних параметрів портативних апаратно-програмних комплексів;

- договір № 285 від 01 жовтня 2012 року на виконання робіт пов'язаних з обслуговуванням виділеної радіопідсистеми базових станцій стандарту GSM-1800 ТОВ «Київстар Дж. Ее. ЕМ» (74 одиниці), контролерів базових станцій (11 одиниць) стандарту GSM-900 та GSM-1800, перевірка стану обладнання АФС, технічне обслуговування джерел безперебійного живлення, перевірка номінальної та фактичної напруги від джерел живлення радіочастотного обладнання розміщеного в Київському метрополітені;

- договір № 304 від 11 жовтня 2012 року на передачу на умовах даного договору у власність товар.

Позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми по податковим накладним, отриманими ним від свого контрагента на виконання зазначених вище договорів.

Також, позивачем віднесено суми по взаємовідносинам з ТОВ «Імперіум плюс» до складу витрат декларації з податку на прибуток в розмірі 6 012 045, 00 грн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При вирішенні даної справи, суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини між позивачем та його контрагентом, а саме, факт виконання вказаних договорів, підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, зокрема податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт.

Тобто, з аналізу фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит та валові витрати, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції які були здійсненні між позивачем та контрагентом ТОВ «Імперіум плюс».

Крім того, матеріали справи свідчать, що на момент укладання договорів, ТОВ «Імперіум плюс» було не лише належним чином зареєстровано як суб'єкт господарювання, а й являлось платником податку на додану вартість.

Також необхідно зазначити, що невиконання контрагентами зобов'язання по сплаті податку до бюджету не являється підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, які стали підставою для зазначеного вище заниження ПАТ «Проксімус» податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки від 25 квітня 2013 року № 1230/22-90/31355139 про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Таким чином неправомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Проксімус» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Проксімус» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 006612290 та № 006622290.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.