Ухвала суду № 33981155, 26.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 р. Справа № 876/10931/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

за участю представника позивача ОСОБА_2,ОСОБА_3,

представника відповідачів Писарев О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_5, Львівської митниці, Державної митної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці в якому просив визнати протиправними дії Львівської митниці щодо проведення 09 квітня 2010 року непередбаченої нормативно-правовими актами перевірки та видання акту за результатами перевірки; визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України № 736-к від 30 квітня 2010 року в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_5; стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з серпня 2008 року по червень 2013 року.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що присяги державного службовця не порушував, покладені на нього обов'язки виконував сумлінно, не вчиняв жодних дій, які б суперечили засадам та організації митної справи в Україні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано, наказ Державної митної служби України № 736-к від 30 квітня 2010 року в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_5,начальника сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, за порушення Присяги державних службовців відповідно до пункту 6 частини 1 ст.30 Закону України «Про державну службу»; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці №39-к від 31 січня 2011 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України» в частині дати фактичного звільнення ОСОБА_5; поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 07 серпня 2010 року; зобов'язано стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 150590 грн; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна митна служба України, Львівська митниця подали апеляційні скарги на неї, в яких просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних скарг Державна митна служба України, Львівська митниця по справі зазначає, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року прийнята із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Також, Державна митна служба України, Львівська митниця по справі зазначили, що враховуючи матеріали проведеної перевірки та встановлені в ході її проведення дані, безперечним є факт неналежного здійснення колишніми працівниками митного поста «Мостиська» ОСОБА_5 своїх службових обов'язків внаслідок несумлінного ставлення до них.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_5 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції незаконно взяв до уваги розрахунок Львівської митниці, проігнорувавши розрахунок сторони позивача, оскільки середньоденний розрахунок митниці базувався на даних середньомісячної заробітної плати за квітень та травень 2010 року, які Львівська митниця визнала основними місяцями, з яких повинні відбуватись нарахування.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, шо ОСОБА_5 проходив службу в митних органах з 1988 року і на час звільнення перебував на посаді начальника сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 4 митного постав «Мостиська» Львівської митниці.

Наказом голови Державної митної служби України від 30.04.2010 року № 736-к «По особовому складу митних органів» (т.1 а.с.27-28) відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державних службовців, що виявилося у несумлінному виконанні службових обов'язків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи, припинено перебування на державній службі в митних органах начальника сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 4 митного поста в «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_5 та звільнено із займаної посади в перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, що вбачається з наказу Львівської митниці №39-к від 31.01.2011 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України» (т.2 а.с.44).

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для видання оскаржуваного наказу слугував акт за результатами перевірки від 09.04.2010 року, складений комісією з представників Львівської митниці.

Вказаним актом встановлено, що о 07 год. 00 хв. 09.04.2010 року, при виїзді з пункту пропуску митного поста «Мостиська» Львівської митниці, заступником начальника Львівської митниці Павлось М.С. було зупинено та затримано транспортний засіб марки «Фольксваген -Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням громадянки України ОСОБА_8 Під час зупинки транспортного засобу, водієм було надано контрольний талон серії НОМЕР_2 на в'їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор». У зазначеному контрольному талоні проставлені тимчасово виконуючим обов'язки інспектора сектору митного оформлення №3 відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» ОСОБА_9 відбитки про завершення процедури митного оформлення. При цьому, транспортний засіб було пропущено без оподаткування та письмового декларування.

Встановлено, що в салоні автомобіля було виявлено 4 бувших у вжитку шини до вантажного автомобіля, розміром 385/65/22,5 марки «GOOD YEAR» та «CONTINENTAL». Загальна вага шин складала 240 кг. Відповідно до службової записки начальника відділу митних платежів від 09.04.2010 року №19/52-317, загальна сума платежів, які підлягали б сплаті при митному оформленні даного товару, становить 600,98 грн.

В акті зазначено, що таке порушення вимог митного законодавства сталося внаслідок незабезпечення ОСОБА_5, який здійснював керівництво вказаним сектором та перебував в той час на робочому місці, контролю за дотриманням підпорядкованим особовим складом вимог нормативно-правових актів з питань митної справи, а також неналежного рівня роботи підпорядкованого сектору щодо здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів. Тому відповідачем припинено перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця.

Частиною 5 ст. 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Згідно з ч.2 ст. 78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до п.3.4. Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України №505/642 від 11.06.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 року за №753/15444, закінчення процедури митного оформлення транспортного засобу та товару засвідчується проставленням у контрольному талоні проходження по "червоному коридору" особистої номерної печатки посадовою особою митного органу, після чого транспортний засіб направляється на виїзд з пункту пропуску.

Згідно з п.3.1.1.16. Технологічної схеми у випадку ввезення товарів в об'ємах, що підлягають оподаткуванню, власник товару або уповноважена ним особа скеровується посадовою особою відділу митного оформлення до представників підприємств, які здійснюють декларування на підставі договору. Після здійснення необхідних процедур з перевірки документів та митного оформлення посадова особа підрозділу з охорони державного кордону проставляє на талоні відмітку "В'їзд" або "Виїзд", а посадова особа підрозділу митного оформлення - відбиток особистої номерної печатки.

Згідно абзацу 3 ст.4 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 року №2681 (далі-Закон України № 2681), митне оформлення й оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні ними імпортних операцій.

Відповідно до ст. 8 Закону України №2681 при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування, зокрема товари, сумарна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі (за умови усного декларування), пересилаються в несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях.

Відповідно до з п.2.1, п. 2.2, п. 2.5 посадової інструкції начальника сектору митного оформлення №3 відділу митного оформлення №1 митного поста "Мостиська" Львівської митниці, затвердженої начальником Львівської митниці Ярмольським С.І. від 19.03.2009 року, з якою позивач був ознайомлений під розпис 26.03.2010 року, начальник сектору відділу митного оформлення митного поста "Мостиська" зобов'язаний організовувати роботу сектору щодо здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів, які переміщуються у пункту пропуску через державний кордон смугами "червоний коридор"; здійснювати контроль за дотриманням підпорядкованим особовим складом вимог нормативно-правових актів з питань митної справи; здійснювати контроль за своєчасним і правильним митним оформленням працівниками сектору транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про те, що пропуск чотирьох бувших у вжитку шин до вантажного автомобіля, розміром 385/65/22,5, марки «GOOD YEAR» та «CONTINENTAL» був здійснений т.в.о. інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення №1 митного поста "Мостиська" ОСОБА_9 без оподаткування та письмового декларування, з порушенням вимог абз. 3 ст. 4 Закону України №2681, спростовується постановою Галицького районного суду м.Львова від 08.06.2010 року, якою закрито провадження у справі №3-1420/10 про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. ст. 339, 351 МК України.

Встановлені судом фактичні обставини справи дають підстави для висновку про відсутність безпосереднього зв'язку між діями чи бездіяльністю позивача та пропуском транспортного засобу т.в.о. інспектора сектору митного оформлення № 3 відділу митного оформлення №1 митного поста "Мостиська" ОСОБА_9

Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 3723-ХІІ) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст. 413 Митного кодексу України (який був чинним на час виникнення спірних відносин; далі - МК) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Текст Присяги наведено у ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну службу»: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Провівши системний аналіз законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Основними обов'язками державних службовців, незалежно від посади, яку вони посідають, зокрема, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону № 3723-ХІІ).

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону № 3723-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною 2 ст. 14 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Колегія суддів бажає зазначити, що невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків - порушенням Присяги. Різниця між цими складами правопорушень полягає в колі обов'язків (основні чи службові) та ставленні до них правопорушника (сумлінному чи несумлінному).

Відповідно до ст. 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі ст. 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у ст. 21, ч.1 ст. 22, ст. 31 Статуту, ст.ст. 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у ч.2 ст. 22 Статуту, ч.2 ст. 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що жодних обґрунтувань чому встановлені порушення не можуть бути визначені як дисциплінарний проступок, у чому полягає їх особлива тяжкість, а головне, доказів встановлення умисності допущених порушень та настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущеного порушення, у матеріалах справи немає.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_5 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно розрахункового листа Львівської митниці становила на день звільнення 4877,30 грн., середньоденна заробітна плата - 256,70 грн.

З урахуванням положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02. 1995р. №100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) за час вимушеного прогулу позивачу належить до виплати 150 590,56 грн. (за 735 днів).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 в частині календарних місяців, з яких обчислюється середньомісячна заробітна плата при проведенні перерахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, спростовується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Відповідно до абз. 3 п. 2 зазначеного Порядку (період, за яким обчислюється середня заробітна плата) у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плат обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Керуючись абз. 4 п. 2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Виходячи з листків непрацездатності, виданих позивачу, місяцями, з яких обчислюється середня заробітна плата позивача є квітень та травень 2010 року.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про прийняття наказу Державної митної служби України без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України №736-к від 30.04.2010 року в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_5, начальника сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, за порушення Присяги державних службовців відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» є законними, обґрунтованими та підлягали задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної митної служби України, Львівської митниці, ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у справі № 813/3766/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.Я. Качмар

Суддя О.І.Мікула

Повний текст ухвали виготовлений 01.10.13р.