Ухвала суду № 33977223, 03.10.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/507/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Вінської Н.В.

при секретарі - Піщевській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Комінтернівське Одеської області скаргу ОСОБА_1 на формальну відписку начальника державної виконавчої служби Ю.М. Тріфонова № Б-13-03/2, від 03.10.2012 року, -

встановив:

22 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся з скаргою до Комінтернівського районного суду Одеської області на формальну відписку начальника державної виконавчої служби Ю.М. Тріфонова № Б-13-03/2, від 03.10.2012 року, на скаргу на неправомірні дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Коробкова Д.П., Тішина, вчинені ними 02.і 27 серпня 2012 року, зобов'язання відділ ДВС видати документи про проведення торгів, зобов'язання відділ ДВС забезпечити складання акту про відсутність спів розмірного майна і про добровільне виконання постанови держаного виконавця, про зобов'язання відділу ДВС надати можливість в подальшому добровільно виконувати постанову відділу ДВС, зобов'язати відділ ДВС прийняти довідку про заробітну плату скаржника, зобов'язання відділу ДВС припинити вимагання, зловживання службовим становищем.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав просив її задовольнити в подальшому подав до суду заяву про зупинення провадження у справі та про розгляд його заяв у його відсутність.

Представник відділу ДВС Стоніс Ю.В. в призначене судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Розглянувши скаргу на формальну відписку начальника відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції, вислухавши заявника та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 є боржником перед ОСОБА_5 у розмірі 31 581 грн. на підставі виконавчого листа виданого Комінтернівським районним судом Одеської області від 08.08.2011 року (а.с.132).

05.09.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції по даному виконавчому листу відкрито виконавче провадження та надано семиденний термін для добровільного виконання рішення суду (а.с.136).

07.09.2011 року постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена стягувачу ОСОБА_5 та боржнику ОСОБА_1, що підтверджується супровідним листом відділу ДВС (а.с.141).

14.09.2011 року державним виконавцем відділу ДВС винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 3158 грн. 10 коп., яка була направлена боржнику вих. № 6/3161/03-24363/6 (а.с.144, 145).

20.09.2011 року на адресу відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_1 про добровільне виконання постанови відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції про відкриття провадження від 05.09.2011 року, за якою зазначив, що постанову отримав 17 вересня 2011 року і 20 вересня 2011 року приступив до добровільного виконання. Повідомив, що у нього спів розмірне майно відсутнє, про що просив скласти відповідний акт, крім того зазначив, що на розгляді Вищого спеціалізованого суду України знаходиться касаційна скарга на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області та апеляційного суду Одеської області, зауважив, що добровільне виконання постанови не є визнанням, ознакою або доказом його вини у дорожньо-транспортній пригоді, до заяви додав копію квитанції про відрахування 20 грн. на вказані у постанові реквізити (а.с.151).

З 29.11.2011 року по 08.12.2011 року відділом ДВС з метою встановлення майнового стану боржника направлені запити (а.с.157-161), внаслідок яких встановлено, що ОСОБА_1 належить ? частина житлового будинку розташованого за адресою с. Ліски Комінтернівського району Одеської області вул. Добровольського, 3 (а.с.162), та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою площею 0,1148 га. (а.с.167 на звороті).

16.01.2012 року державним виконавцем Коробковим В.О. на ? частину будинку накладено арешт та оголошено заборону його відчуження (а.с.164), а 05.03.2012 року винесено постанову про накладення арешту на земельну ділянку (а.с.169), про що повідомлено боржника (а.с.163, 168).

27.08.2012 року державним виконавцем Коробковим В.О. складено акт про те, що дружина боржника до будинку державного виконавця не впустила та відмовилась отримати виклик до відділу ДВС боржника ОСОБА_1 (а.с.174).

З представлених суду копій виконавчого провадження, а саме з заперечення на скаргу ОСОБА_1 від 06.11.2012 року вбачається, що 02.08.20112 року державний виконавець здійснив виїзд на адресу мешкання майна ОСОБА_1 для виявлення майна для погашення боргу, однак в ході бесіди з боржником державний виконавець був звинувачений у вимагательстві, зловживанні службовим становищем та корупцією в інтересах стягувача. На пояснення державного виконавця не реагував (а.с.176) .

03.10.2012 року відділ державної виконавчої служби у відповідь на заяву від 04.09.2012 р. (вх. №5-15-30/2) направив на адресу боржника ОСОБА_1 лист, яким крім перелічених дій здійснених державною виконавчою службою, у абзаці сьомому зазначено, що строк добровільного виконання рішення суду закінчився 24 вересня 2011 року. Крім того, роз'яснено положення ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» в частині особливостей звернення стягнення на заробітну плату боржника.

Відмовляючи у задоволенні вимог заявника в частині п. 1 його заяви щодо того що у відповіді на його заяву жодного слова не сказано про неправомірні дії викладені в пунктах 1-5 даної скарги суд виходив з того, що відділом державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції детально роз'яснено хід та порядок виконання рішення суду за яким ОСОБА_1 є боржником. Роз'яснено, чому та з яких підстав здійснювались виконавчі дії, порядок початку та закінчення добровільного виконання рішення суду, умови звернення стягнення на заробітну плату та умови арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині визнання протиправними дій державних виконавців, щодо здійснення залякування його та його дружини суд виходив з того, що дані правовідносини мають розглядатися в рамках кримінально-процесуального законодавства України.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо зобов'язання відділу ДВС надати заявнику під розписку документи щодо торгів чи продажу будинку і земельної ділянки суд виходив з того, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається заяв боржника які б демонстрували його бажання на ознайомлення з матеріалами справи та будь-які перешкоди з боку відділу ДВС на їх надання ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині зобов'язання відділ ДВС забезпечити складання акту про відсутність спів мірного майна та наявність добровільного виконання рішення суду боржником суд виходив з того, що розглядом справи встановлено, що у боржника наявна земельна ділянка та частина житлового будинку, вартість яких за поясненнями боржника значно перевищує вартість боргу, що на думку суду є співмірним для звернення стягнення на вказане майно з метою погашення боргу.

Постановляючи ухвалу, суд критично ставиться до стверджень заявника, щодо здійснення ним дій по добровільному виконанню рішення суду, так як з часу відкриття виконавчого провадження та заяви боржника від 26.09.2011 року минуло 2 роки, однак божник спромігся сплатити лише 20 гривень, що не може свідчити про його добросовісне відношення до добровільного виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині зобов'язання відділу ДВС надати боржнику можливості і в подальшому добровільно виконувати рішення суду, зобов'язання прийняття довідки про заробітну плату, суд виходив з того, що судовим розглядом справи не встановлено будь-яких перешкод з боку виконавчої служби на виконання боржником його зобов'язань у добровільному порядку та на прийняття від нього довідки про заробітну плату.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині зобов'язання від ДВС здійснювати виконання рішення суду із заробітної плати божника суд виходив з того, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заробітну плату є різновидом заходів примусного виконання рішення суду.

Крім того, суд вважає, що відділ ДВС Комінтернівського районного управління юстиції обґрунтовано не звернув стягнення боргу із заробітної плати боржника ОСОБА_1, так як відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заробітну плату може бути застосовано лише у випадку: відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах та відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум (в даному випадку наявні частина будинку та земельна ділянка); у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів (в даному випадку борг ОСОБА_1 не є періодичним платежем); стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати (що на час відкриття виконавчого провадження складало 2880 грн. при мінімальній заробітній платі 960 грн.).

Крім того, здійснення стягнення із заробітної плати боржника, можливо у інших випадках (ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження»), але за заявою стягувача, судовим розглядом справи встановлено, що стягувач ОСОБА_5 заяв про звернення стягнення боргу із заробітної плати божника не подавав.

По питанню зобов'язання відділу ДВС припинити вимагання, зловживання службовим становищем, корупцією, здійснення тиску то у даному випадку при підтверджені переліченого дані обставини мають розглядатися в рамках кримінально-процесуального законодавства та Закону України «Про корупцію».

При постановленні ухвали суд не приймає до уваги представлені заявником докази (а.с.50-124), в тому числі ухали судів різних інстанцій, витяги з ЄРДР, так як дані докази є неналежними та не містять інформації, щодо доказування по суті скарги.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків

розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або

належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Згідно ч. 1, ч. 2, ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд звертає увагу заявника на його право, відповідно до ст. 373 ЦПК України, на звернення до суду, який видав виконавчий документ, з питанням відстрочки або розстрочки виконання чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду, а також на звернення до суду, в порядку ст. 379 ЦПК України, для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 2, 27, 32, 63, 68 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 383, 387 ч. 2 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на формальну відписку начальника державної виконавчої служби Ю.М. Тріфонова № Б-13-03/2, від 03.10.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Суддя: Н. В. Вінська