Постанова № 33975624, 07.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа№ 910/8469/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Горленко О.Ф., дов. від 27.06.2013 №2800-НЮ,

Попович П.Р., дов. від 28.05.2013 №2226-НЮ,

від відповідача Макаров П.О., дов. від 28.05.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центртранском"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013

(дата підписання - 12.07.2013)

у справі №910/8469/13 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центртранском"

про стягнення 169357,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центртранском" (далі - відповідач) про стягнення 169357,40 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача 160326,45 грн основного боргу, 5600,40 грн пені та 3430,55 грн судового збору.

Повернуто з Державного бюджету України на користь позивачу 43,41 грн надлишково сплаченого судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 скасувати в частині стягнення з відповідача 101791,20 грн основного боргу та 2333,10 грн пені, постановити нове, яким стягнути 58535,25 грн основного боргу та 3267,30 грн пені. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем порушено порядок підвищення вартості проведених робіт, в результаті чого деповський ремонт напіввагонів здійснено з перевищенням вартості. Тому, на думку відповідача, в разі відсутності попередження зі сторони підрядника про необхідність перевищення кошторису, позбавляє його права на відшкодування надкошторисних витрат. Враховуючи доводи апеляційної скарги, відповідач наводить розрахунок сум основного боргу та пені. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги 35000,00 грн, сплачених 12.03.2013.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.09.2013. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 07.08.2013) позивачу -09.08.2013 та відповідачу - 13.08.2013, долучені до матеріалів справи.

10.09.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

11.09.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду:

позивач надав клопотання з проханням зобов'язати відповідача надати для дослідження реєстр отриманих податкових накладних;

відповідач надав додаткові пояснення до апеляційної скарги.

У судовому засіданні 11.09.2013 оголошено перерву до 07.10.2013.

27.09.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав детальний розрахунок суми боргу з врахуванням оплати 35000,00 грн.

07.10.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду:

позивач надав доповнення до пояснень по справі;

відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю підготувати додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 07.10.2013 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проси її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 скасувати в частині стягнення з відповідача 101791,20 грн основного боргу та 2333,10 грн пені, постановити нове, яким стягнути 58535,25 грн основного боргу та 3267,30 грн пені.

Представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги в частині відсутності заборгованості в сумі 35000,00 грн, решту доводів заперечили, просили залишити скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши клопотання позивача з проханням зобов'язати відповідача надати для дослідження реєстр отриманих податкових накладних, подане 11.09.2013, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, оскільки матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Судом апеляційної інстанції також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки сторони не позбавлені у будь-який час до початку розгляду справи у судовому засіданні скористатись правами згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та подати письмові пояснення, ознайомитись з матеріалами справи тощо.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи, з метою дотримання ст.102 ГПК України, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ст.844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2012 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір №ПЗ/ВЧД-6-125786/НЮ на деповський ремонт вантажних вагонів (далі - договір), відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати деповський ремонт 390 напіввагонів замовника силами та на базі відокремленого підрозділу підрядника - вагонного депо Шепетівка, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п.1.1 договору).

Тобто замовник зобов'язується надавати в ремонт підряднику в середньому 49 вагонів на місяць до кінця 2012 року на весь час дії договору.

Замовник надано для ремонту 16 одиниць, що підтверджується повідомленнями на ремонт або технічне обслуговування вагона (форма ВУ-23-М) та повідомленнями про приймання вантажних вагонів з деповського ремонту (форми ВУ-36-М).

Як підтверджує позивач та свідчать матеріали справи, в порушення п.5.1.4 договору замовником не було надано для проходження ремонту вагони згідно календарного плану (додаток №1 до договору), що призвело до збільшення загальновиробничих затрат на кожному окремо відремонтованому вагоні, через невиконання запланованих місячних обсягів ремонту.

Відповідно до п.4.1 договору орієнтовна вартість робіт визначається сторонами відповідно до планової усередненої калькуляції. Загальна вартість робіт визначається сумарною вартістю фактично виконаних робіт, яка зазначається в актах виконаних робіт, підписаних сторонами протягом терміну дії договору.

Згідно п.4.8 договору остаточний розрахунок між сторонами проводиться протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку(-ів) замовником, виставленого(-их) підрядником на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт.

У пункті 4.10 договору (в редакції додаткової угоди від 19.07.2012 №1) зазначено що загальна вартість ремонту одного вагона визначається по факту виконання робіт.

Розрахунок за виконані роботи проводиться згідно розрахунку(-ів), встановленого(-их) підрядником на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт за фактично виконані роботи (п.4.11 договору).

Пунктом 4.12 договору (в редакції додаткової угоди від 19.07.2012 №1) встановлено, що загальна вартість робіт по договору визначається як сума всіх платежів, здійснених в межах договору згідно актів виконаних робіт та орієнтовно складає 7461168,00 грн.

Таким чином, орієнтовна вартість деповського ремонту одного напіввагона складає 19131,20 грн (з ремонту колісних пар (додаток №5 до договору).

В зв'язку з тим, що ремонт колісних пар, що знаходяться під вагонами здійснюється підрядником в залежності від їх технічного стану та необхідності проведення того або іншого виду ремонту (звичайне обстеження без обточування коліс, звичайне обстеження з обточуванням коліс, повне обстеження без обточування коліс, повне обстеження з обточуванням коліс, повне обстеження з наплавкою гребенів та обточуванням коліс), що визначено п.2.5. договору, ціна в договорі визначена приблизна (орієнтовна ціна визначається як усереднена ціна з фактичної вартості ремонту вагонів).

Як зазначає позивач, загальна сума за ремонт вагонів становить 374842,49 грн згідно актів здачі-приймання робіт №№243, 260, 264, 467, 479, 524, 548, 553, 555, 561, 569, 588, 594, 596, 631, 643, 695 та 767.

З позову вбачається, що неоплаченим залишається деповський ремонт 8 напіввагонів, а саме: №53114203, №55190995, №56143449, №63627640, №65758112, №67403329, №67525287 та №67546671.

Позивач виконав деповський ремонт зазначених вище напіввагонів, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт від 27.08.2012 №596 на 84159,56 грн (вагони №№67403329, 67546671, 65758112, 56143449), від 07.09.2012 №631 на 50432,90 грн (вагони №№63627640, 55190995), від 17.09.2012 №643 на 45795,47 грн (вагони №№67525287, 53114203). За подачу, забирання вагонів та оформлення документів, позивачем також оформлені акти приймання виконаних робіт від 31.12.2012 №588 на 49,68 грн, №695 на 6466,14 грн та №767 на 5267,45 грн.

На підставі складених актів позивач виставив відповідачу рахунки №596, №631, №643 на оплату деповського ремонту напіввагонів та на оплату за подачу, забирання вагонів та оформлення документів №588, №695, №767.

Акти відповідачем не підписано, не оплачено, зауважень та заперечень щодо зазначення ціни ремонту позивачу не надано.

З наданих позивачем платіжних доручень у період з 20.04.2012 по 27.12.2012 вбачається, що відповідачем перераховано 214516,04 грн за деповський ремонт вагонів згідно рахунків №№243, 260, 264, 467, 479, 524, 548, 553, 555, 561, 569, 594 та ін. Докази оплати рахунків №596, №631, №643, №588, №695, №767 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, сума боргу відповідача становить 160326,45 грн.

10.12.2012 позивач надіслав відповідачу претензію №НЮ-16-545/12п, в якій просив сплатити суму боргу за проведений деповський ремонт напіввагонів.

У відповідь на претензію 10.01.2013 відповідач надіслав листа №26/1-13, в якому повідомив про скрутне фінансове становище товариства та гарантував здійснення регулярних платежів в рахунок сплати боргу за договором і погашення заборгованості, орієнтовно до кінця першого півріччя 2013 року.

Згідно ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач письмово відмовлявся від підписання спірних актів здачі-приймання робіт №596, №631, №643, №588, №695, №767 та надсилав на адресу позивача зауваження щодо відступлення від умов договору під час визначення вартості деповського ремонту напіввагона.

Відповідачем також не надано доказів на підтвердження факту неможливості прийняття ним виконаних робіт.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що позивачем порушено порядок підвищення вартості проведених робіт (оскільки не надіслано повідомлення про таке підвищення), в результаті чого деповський ремонт напіввагонів здійснено з перевищенням ціни, колегією суддів оцінюється критично, з огляду на пп.4.10, 4.11, 4.12 договору, в яких сторони дійшли згоди, що вартість ремонту одного напіввагона є усередненою (орієнтованою) та визначається по факту виконаних робіт на підставі акта виконаних робіт.

Крім того, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що, наприклад, рахунки №569 та №594, виставлені на підставі актів, які також не підписані відповідачем та з зазначенням більшої вартості ремонту, були оплачені ТОВ "Центртранском" в повному обсязі без зауважень. А вартість деповського ремонту на піввагонів №67403329 (акт №596) та №55190995 (акт №631) становить, відповідно, 16937,18 грн та 18315,77 грн, що є значно меншою, ніж встановлено договором.

Підтвердженням того, що вартість ремонту напіввагона орієнтовна та визначається на підставі фактично виконаних робіт також є підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт від 25.04.2012 №264, в якому вартість ремонту вагона становить 13246,65 грн, що є меншою за усереднену ціну - 18162,14 грн згідно додатку №5 до договору (діяв на моменту підписання акта №264).

Зазначене свідчить, що сторонами погоджено визначення вартості проведеного ремонту напіввагона по факту виконаних робіт та ніяких письмових заперечень зі сторони відповідача до такої умови договору не було.

З матеріалів справи вбачається, що ремонт проводився згідно діючої технічної нормативної документації "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524) мм. Правила з деповського ремонту", яка затверджена наказом Укрзалізниці від 16.10.2007 №492-Ц.

Дані правила передбачають перелік робіт, які проводяться під час виконання деповського ремонту вантажних вагонів. Ремонт кузова, обладнання, яке знаходиться під вагоном, являє собою комплекс робіт з усунення несправностей, що виникають в процесі роботи, для відновлення повної їх працездатності, здійснюється згідно діючої технічної документації (інструкції з ремонту гальмівного обладнання ЦВ-ЦЛ-0013, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.01.2005 №022-ЦЗ; інструкції по ремонту та обслуговуванню автозчепного пристрою рухомого складу залізниць України ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0014, затвердженої наказом Укрзалізниці від 08.12.2005 №402-Ц; інструкції з ремонту візків вантажних вагонів ЦВ-0015, затвердженої наказом Укрзалізниці від 21.12.2007 №609-Ц; нормативного документу "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524) мм. Правила з деповського ремонту", затверджений наказом Укрзалізниці від 16.10.2007 №492-Ц; інструкції по зварюванню та наплавленню при ремонті вантажних вагонів та контейнерів ЦВ-0019, затвердженої наказом Укрзалізниці від 27.11.2006 №458-Ц; інструкції по експлуатації та ремонту вагонних букс з роликовими підшипниками ЦВ-ЦЛ-0058, затвердженої наказом Укрзалізниці від 14.11.2003 №524-ЦЗ; інструкції з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар ЦВ-ЦЛ-0062, затвердженої наказом Укрзалізниці від 01.04.2005 №067-Ц) і залежить від технічного стану одиниці рухомого складу.

Інші роботи з ремонту вагона визначаються змінними затратами через неможливість визначення переліку необхідних робіт без проведення дефектації вагона при надходженні в ремонт та складання дефектної відомості ф.ВУ-22М.

З огляду на договір та додатки до нього, лише про необхідність проведення додаткових робіт, визначених у пп.2.6 та 2.7 договору (модернізації візків, заміна надресорних балок тощо) підрядник зобов'язаний повідомити замовника, оскільки вартість їх ремонту не визначена, однак вартість ремонту колісних пар (п.2.5 договору) орієнтовно встановлена додатком №3 до договору (протокол погодження цін ремонту колісних пар) та сплачується по факту на підставі акта виконаних робіт.

Дослідивши спірні акти здачі-приймання робіт, колегією суддів встановлено, що позивачем було проведено лише ремонт вагонів та колісних пар, а отже вартість ремонту визначається по факту виконаних робіт, орієнтуючись на усереднені ціни, зазначені у додатках №3 та №5 до договору.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що в діях позивача порушення умов договору щодо визначення вартості деповського ремонту напіввагона відсутні,а отже спірні акти підлягають оплаті відповідачем.

Однак, судом першої інстанції, при стягнення суми боргу не враховано сплачені відповідачем 35000,00 грн згідно платіжного доручення від 12.03.2013 №537 з призначенням платежу "оплата за деповський ремонт вагонів зг.договору №ПЗ/ВЧД-6-125786/НЮ від 10.04.12".

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача за деповський ремонт на піввагонів підлягають 125326,45 грн основного боргу.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.6.1 договору замовник в разі несвоєчасного проведення платежів, передбачених договором, сплачує підряднику за весь час затримки проведення платежів, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом строку затримки, яка обчислюється із загальної суми несвоєчасно проведених платежів.

Позивач наводить розрахунок та просить стягнути 5600,40 грн пені за період з 27.12.2012 по 08.03.2013, нараховану на 160326,45 грн основного боргу.

Враховуючи, що 35000,00 грн сплачено відповідачем після 08.03.2013, суд апеляційної інстанції перевіряє розрахунок суми пені, здійснений на 160326,45 грн основного боргу.

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Закон Еліт 9.1.2", колегія суддів зазначає, що до стягнення підлягає 4730,94 грн пені на суму боргу 160326,45 грн за період з 27.12.2012 по 08.03.2013.

З огляду на викладене вище, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги про відсутність заборгованості за проведений позивачем деповський ремонт напіввагонів в сумі 125326,45 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 підлягає зміні в частині стягнення сум основного боргу та пені.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центртранском" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 у справі №910/8469/13 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центртранском" (03186, м. Київ, пр. Повітрофлотський 47, код 38022303) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м.Київ, вул. Лисенка 6, код 04713033) 125326 (сто двадцять тисяч триста двадцять шість) грн 45 коп. основного боргу, 4730 (чотири тисячі сімсот тридцять) грн 94 коп. пені та 2601 (дві тисячі шістсот одну) грн 14 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" (01601, м.Київ, вул. Лисенка 6, код 04713033) з Державного бюджету України 112 (сто дванадцять) грн 03 коп. надлишково сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити".

3. Стягнуть з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м.Київ, вул. Лисенка 6, код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центртранском" (03186, м. Київ, пр. Повітрофлотський 47, код 38022303) 358 (триста п'ятдесят вісім) грн 69 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва, з врахуванням вже виданих.

5. Матеріали справи №910/8469/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.