Постанова № 33974130, 01.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року № 813/5984/13-а

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Самборська Ю.М.

за участю:

представника позивача - Кузь А.В.

представника відповідача - Шпака В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ПАТ «Львівська вугільна компанія» звернулося до суду з позовом до Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 18 липня 2013 року №0000072210.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо завищення від'ємного значення податкових зобов'язань та податкового кредиту, позивач зазначає, що, у періоді, який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини із ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». Відповідно, до складу валових витрат підприємством було включено товарно-матеріальні цінності, які отримало підприємство від ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» у періоді з 01.05.2011 по 31.07.2011 року, що підтверджуються відповідними договорами, видатковими накладними, податковими накладними і розрахунками до них, а також платіжними документами та іншими доказами, що долучені до матеріалів справи. Вказує, що вказані документи є первинними у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є підставою для віднесення вартості ТМЦ до складу валових витрат. ПАТ «Львівська вугільна компанія» вважає, що податковим органом при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень неправомірно покладено на позивача вину за господарську діяльність, подання та формування звітності його контрагентом ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» - податкових зобов'язань, дотримання правил подання звітності тощо, оскільки це не є компетенцією позивача та жодним правовим актом не передбачено. Відтак, наведені вище обставини не дають підстав ДПІ у Сокальському районі вважати недійсною фінансово-господарську діяльність підприємства із ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» та не визнавати вартості отриманих підприємством ТМЦ у складі валових витрат. Підприємство вважає обгрунтованим віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, одержаних від ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». Усі умови необхідні та передбачені Податковим кодексом України щодо формування податкового кредиту в господарських операціях із ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» дотримані, жодна з вимог кодексу не порушена. Позивач зазначає, що до перевірки були надані усі документи. Наявність у позивача всіх документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентом, а також реальне придбання товару та наявність товару, ТМЦ на підприємстві, використання його в господарській діяльності, що підтвердженого поданими доказами, давало йому підставу включення суми сплаченого податку з ПДВ до податкового кредиту і відповідного збільшення податкових зобов'язань звітного періоду.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому проти позову заперечив, послався на те, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ . В ході проведення перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 року № 1707/22.8/35691490 про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість за травень, червень, липень 2011 року, відповідно до якого встановлено нікчемність правочинів ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» у січні 2011 року. Також ДПІ зазначає, що позивачем під час перевірки не представлено жодного документа, який би засвідчував переміщення товару по операціях з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». При проведенні перевірки використано дані АІС ОР «Податки», АРМ «ТАХ», АІС «Бест Звіт», центральної бази даних ДПС України з яких вбачається, що у зазначених контрагентів відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники і фахівці, які б приймали участь у здійснені операцій з об'ємних поставок матеріалів, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та позивачем. Також відповідач вказує на те, що у позивача відсутні необхідні первинні документи (товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти списання матеріалів тощо. Тому відповідач вважає, що операції з вказаними підприємствами фактично не здійснювались, а документи в яких вони відображені складені виключно з метою заниження об'єктів оподаткування. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченні на позовну заяву. Просив відмовити задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Сокальською об'єднаною державною податковою інспекцією Міндоходів у Львівській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань повноти нарахування податку на додану вартість в частині розрахунків з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» за травень-липень 2011 року, за результатами якої було складено Акт за № 359/2210/35879807 від 27.06.2013р.

За результатами вказаного Акту перевірки Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області №13/10/2200 від 18 липня 2013 року було складено податкове повідомлення рішення від 18 липня 2013 року №0000072210.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу зроблені з використанням відомостей баз даних ДПС, відповідно до яких ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» зареєстровано в ДПІ у Печерському районі м. Києв 11.08.2010 року за № 57023, станом на час (17.05.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку, 27.08.2010 року зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.08.2010 року анульовано 20.02.2012 року. Основним видом діяльності ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» згідно реєстраційних даних є будівництво житлових і нежитлових будівель. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2011 року між ПАТ «Львівська вугільна компанія» та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» було укладено договір поставки №0305-4 товару згідно специфікації №1 до договору. Пунком 3.1. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити продукцію за цінами зазначеними в прас-листі, видаткових накладних, затверджених стронами.

Факт отримання товарів ПАТ «Львівська вугільна компанія» підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною №17/05-04 від 17.05.2011 року, видатковою накладною №18/05-07 від 18.05.2011 року, видатковою накладною №1/06-04 від 01.06.2011 року, видатковою накладною №1/06-04 від 01.06.2011 року, видатковою накладною №7/06-04 від 07.06.2011 року, видатковою накладною №23/06-05 від 23.06.2011 року, видатковою накладною №12/07-07 від 12.07.2011 року, видатковою накладною №18/07-03 від 18.07.2011 року, видатковою накладною №29/07-15 від 29.07.2011 року, а також виданими бухгалтерією ПАТ «Львівська вугільна компанія» довіреностями начальнику ВМТ Ільницькому на отримання ТМЦ від ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», згідно журналу реєстрації довіреностей: №243 від 17.05.2011 року, №301 від 07.06.2011 року, №336 від 23.06.2011 року, №369 від 12.07.2011 року, №388 від 18.07.2011 року, №424 від 29.07.2011 року.

Фактом, використання отриманого товару, а саме: мило господарське, засувки, набивка сальникова, параніт, болти, рукавиці, ПАТ «Львівська вугільна компанія» в своїй господарській діяльності є: лімітні картки на відпуск матеріалів за травень-липень 2011 року, оборотні відомості за травень-липень 2011 року, відповідні прибуткові ордери за травень-липень 2011 року та вимоги на відпуск товарів за травень-липень 2011 року.

Розрахунки за отриманий від ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням проведеного банком № 4415 від 17.05.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 4601 від 06.06.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 4735 від 24.06.2011 р. ,платіжним дорученням проведеного банком № 4890 від 11.07.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 4951 від 14.07.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 5158 від 02.08.2011 р.

Як встановлено судом, за результатами придбання позивачем товарів у ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», останнім виписані наступні податкові накладні: податкова накладна № 167 від 17.05.2011 р. на загальну суму 16126, 50 грн. в т.ч. ПДВ 2687, 75 грн., податкова накладна № 148 від 17.05.2011 р. на загальну суму 1027,02 грн. в т.ч. ПДВ 171,17,грн., податкова накладна № 186 від 18.05.2011 р. на загальну суму 10150,50 грн. в т.ч. ПДВ 1669, 25 грн., податкова накладна № 81 від 07.06.2011 р. на загальну суму 5927,04 грн. в т.ч. ПДВ 987, 84 грн., податкова накладна № 285 від 23.06.2011 р. на загальну суму 6941,82 грн. в т.ч. ПДВ 1156, 97 грн., податкова накладна № 177 від 12.07.2011 р. на загальну суму 7154,64 грн. в т.ч. ПДВ 1192, 44 грн., податкова накладна № 275 від 18.07.2011 р. на загальну суму 19436, 04 грн. в т.ч. ПДВ 3239, 34 грн., податкова накладна № 493 від 29.07.2011 р. на загальну суму 13200 грн. в т.ч. ПДВ 2200 грн. На підставі відповідних податкових накладних, які виписані зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем сформовано податковий кредит в сумі 13 304,76 грн.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту та оформлення долучених до матеріалів справи копій первинних документів, які підтверджують факт проведених ПАТ «Львівська вугільна компанія» господарських операцій з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» - договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних не вбачається їх невідповідності вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи проаналізовані норми права та представлені первинні документи суд приходить до висновку, що операції за тим її змістом, що відображено в документах податкового, бухгалтерського обліку відбулася, що позивач правомірно сформував у період з травня по липень 2011 року податковий кредит та валові витрати по договірних відносинах з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп».

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомленння - рішення Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 18 липня 2013 року №0000072210 та не надано доказів, які б спростовували доводи позивача. А тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати, прийняте Сокальською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області податкове повідомлення - рішення від 18 липня 2013 року №0000072210.

Стягнути з державного бюджету України на користь ПАТ «Львівська вугільна компанія» судовий збір в сумі 133,71 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя (підпис) Кухар Н.А.

З оригіналом згідно.

Постанова станом на день виготовлення даної копії законної сили не набрала.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2013 р.