Категорія 79 Головуючий в 1 інстанції Пруднікова Г.М.
Доповідач: Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2013 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді: Осипчук О.В.,
суддів: Будулуци М.С., Космачевської Т.В.,
при секретарі Бакунець Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на дії державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2013 року в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «ПУМБ», Банк) на дії державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, стягувач - ПАТ «ПУМБ» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу з цього питання, якою визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо ознайомлення сторін виконавчого провадження № 34556973 з початковою вартістю та не визначення оцінки майна боржника за результатами рецензування від 10 квітня 2013 року за цим виконавчим провадженням.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що в постанові державного виконавця від 06 листопада 2012 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності оцінювачу необхідно було визначити ринкову вартість описаного майна боржника. Але на порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_2 в звіті визначив не ринкову вартість майна, а оціночну. Тому державний виконавець ознайомив сторони виконавчого провадження не з ринковою, а оціночною вартістю майна боржника. Однак суд при постановленні оскаржуваної ухвали не звернув увагу на вказані обставини та не дав оцінку доказам, наданим скаржником. Апелянт посилався також на те, що оцінювач ОСОБА_2 при проведенні оцінки майна порушив низку нормативно - правових актів, а через невідповідність розрахунків, зробив необ'єктивний висновок про вартість майна. Апелянт також вказав, що у звіті містяться дані про пропозиції щодо продажу об'єктів-аналогів, достовірність яких не підтверджена. Відсутня копія правовстановлюючого документа на об'єкт оцінки, копії іпотечного договору, акту арешту та опису майна. У розрізі наявності додатків, звіт виконаний з порушенням вимог п. 56 Національного стандарту №1, а наведений оцінювачем перелік нормативно-правових актів, використаної літератури та довідкових даних, відповідно до яких проводилась оцінка, є недостатнім. В ньому відсутній аналіз місця розташування об'єкта оцінки та інших зовнішніх факторів, що визначають привабливість об'єкта оцінки, а аналіз ринку подібного майна є недостатнім При розгляді скарги суд на це увагу не звернув, неповно дослідив фактичні обставини справи та не вирішив питання, про які йшлася мова у скарзі.
Представник ПАТ «ПУМБ» Шевченко О.Є. в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала та просила скаргу задовольнити.
Представники ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька та Товариства з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр «ЕКСКОН» (далі - ТОВ Інжиніринговий центр «ЕКСКОН»), боржник ОСОБА_4, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_2, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, але про час та місце розгляду справи повідомлені судовими повістками та телефонограмами (а.с. 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 107-109, 117,118, 119).
Директор ТОВ Інжиніринговий центр «ЕКСКОН» та СПД суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_2 в письмовій заяві та клопотанні просили розглянути справу без їх участі (а.с. 101, 107-109).
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ «ПУМБ» підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід скасувати та передати питання на новий розгляд, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у державного виконавця ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька знаходиться виконавче провадження № 34556973, яке відкрито 01 жовтня 2012 року на підставі виконавчого листа № 2/0508/1587/2012 від 19 червня 2012 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розташований в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 і є предметом іпотеки ПАТ «ПУМБ». У виконавчому документі зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом реалізації з прилюдних торгів за ринковою ціною на момент реалізації, і яка визначається суб'єктом оціночної діяльності, що залучається органами примусового виконання рішень.
Крім цього, 05 листопада 2012 року державним виконавцем ВДВС було складено акт опису й арешту іпотечного майна боржника, зазначеного у виконавчому документі. 06 листопада 2012 року державним виконавцем ВДВС було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у і виконавчому провадженні. Постановою було залучено для визначення ринкової вартості предмета іпотеки СОД ФЛП ОСОБА_2
13 лютого 2013 року представника Банку ознайомлено з вартістю описаного державним виконавцем майна боржника, яка на 18 січня 2013 року складала 422593 грн. 95 коп. та 16 квітня 2013 року банком було отримано повідомлення державного виконавця про результати рецензування про відповідність звіту, складеного ФОП СОД ОСОБА_2 від 18 січня 2013 року. Згідно рецензії ОСОБА_5 звіт в цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна.
Суд зазначив, що відповідно до вимог ч.4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Суд дійшов висновку, що всупереч вимогам чинного законодавства державним виконавцем не була визначена оцінка майна за результатами рецензування, торги з продажу предмета іпотеки вже було проведено, а тому відсутній предмет спору.
Крім того, суд зазначив, що оскарження звіту про оцінку майна можливо лише в межах позовного провадження, а не під час розгляду скарги на дії державного виконавця.
В той же час суд дійшов висновку про відмову в задоволені скарги ПАТ «ПУМБ» на дії державного виконавця, не мотивувавши належним чином свої висновки з приводу цього.
Апеляційний суд вважає, що такі висновки суду є суперечливі і виключають можливість визнання судового рішення (ухвали суду) таким, що є законним і обґрунтованим, а тому останнє не може буди залишено в силі.
Окрім цього, на порушення вимог ст. 386 ЦПК України, суд розглянув справу без участі представника ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька, якого не повідомив належним чином про час та місце розгляду справи.
Про подання скарги, яка належним чином оформлена, суд зобов'язаний повідомити державну виконавчу службу та запропонувати надати їй відповідні пояснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк в судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується.
Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа ДВС не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників (ч.2 ст.386 ЦПК).
Якщо суд встановить, що особа, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника (ч.3 ст.386 ЦПК).
Незалучення органу, дії якого оскаржуються, а саме - Відділу Державної виконавчої служби до участі у розгляді скарги або його неповідомлення призводить до неправильного її вирішення, і, як наслідок, до скасування ухвали суду.
Отже, неявка в судове засідання заявника або заінтересованої особи, які не повідомлені про час і місце його проведення, відповідно до статті 386 ЦПК, перешкоджає розгляду скарги.
Неявка заявника чи державного виконавця (представника ВДВС) або їх представника, якщо вони не повідомлені про час та місце розгляду скарги, будь-яких заяв не подали, причин неявки не повідомили, унеможливлює розгляд скарги, оскільки суд позбавлений можливості повно дослідити матеріали виконавчого провадження.
Як зазначено в ч.1 ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи (ч.2 ст.387 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Однак, суд першої інстанції не зазначив в ухвалі про те, чи були дії державного виконавця прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця та чи не було порушено права чи свободи заявника, яким є Банк.
Таким чином, при вирішенні скарги суд порушив порядок, встановлений ст.ст.386 та 387 ЦПК України для його вирішення, а тому оскаржувану ухвалу, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, слід скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.
Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 серпня 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді:
Судове рішення № 33970219, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 16.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0522/9317/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: