Рішення № 33970168, 03.10.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/6367/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О. Провадження № 22-ц/789/1168/13 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Хоми М. В., Козака І. О.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін - ОСОБА_1, представників Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" Ковби Василя Антоновича, Яремка Павла Степановича

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

09.04.2013 року ОСОБА_1 пред'явив вказаний позов. Вимоги аргументує тим, що наказом начальника Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (далі ДТГО "Львівська залізниця" ) №179/ОС від 13.03.2013 року на підставі наказу ДТГО "Львівська залізниця" №36-С/Н від 27.02.2013 року його було звільнено із займаної посади з 13.03.2013 року за п.3 ст.40 КЗпП України. Звільнення продубльоване і наказом начальника відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" №42/ОС від 13.03.2013 року. Звільнення позивач вважає незаконним та необгрунтованим.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 06.08.2013 року поновлено строк ОСОБА_1 для звернення до суду із вимогою щодо оскарження наказу ДТГО "Львівська залізниця" від 26.07.2012 року №64-с/Н про оголошення йому догани. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що в наказі начальника ДТГО "Львівська залізниця" №64 с/н від 26.07.2012 року, яким йому оголошено догану, вказані зауваження які не відображені в акті ревізії № 65 НКРС/Львів/26428244 від 15.06.2012 року. Суд безпідставно долучив до матеріалів справи докази які не стосуються предмета спору, оскільки вони всі складені за період з 26.07.2013 року по 06.08.2013 року і підписані головним бухгалтером Яковлевою Н.Б., яка працює в депо лише з квітня 2013 року.

Вказує, що судом необгрунтовано зазначалося в рішенні в яких контрагентів та на які суми закуплено товарно-матеріальних цінностей, оскільки такі дані ревізором приведено в описовій частині акту і довідкою не визначено, що в цьому є порушення.

Спростовуючи звинувачення зазначає, що відповідальним за планування закупівель товарно-матеріальних цінностей та здійснення закупівель є ВП "Служба матеріально-технічного постачання" ДТГО "Львівська залізниця", яка надає дозволи підрозділам на закупівлю в кожному окремому випадку.

Зазначає, що в порушення ст. 148 КЗпП України судом не враховано, що накладення дисциплінарного стягнення було здійснено більше ніж через місяць після оформлення та підписання акту документальної ревізії №65 НКРС/Львів/26428244 від 15.06.2012 року.

Не взято до уваги судом і те, що ст.149 КЗпП України передбачено - при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду і попередню роботу працівника.

Вказує, про те, що матеріали справи не містять доказів систематичного невиконання ним без поважних причин трудових обов'язків, що судом безпідставно відхилено доводи, щодо завдання йому моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та надав відповідні пояснення, обгрунтував підстави для стягнення моральної шкоди. Вказав, що просив поновити строк на оскарження наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки після отримання наказу тривалий час перебував на лікуванні.

Представники ДТГО "Львівська залізниця" апеляційну скаргу заперечили та надали пояснення аналогічні запереченню, додатковим поясненням до заперечення на апеляційну скаргу. Спростовуючи твердження позивача про підробку документів вказали, що документи не підроблялися і теперішнім бухгалтером тільки засвідчувалася відповідність копій оригіналам. Заперечуючи твердження позивача, що в акті ревізії від 15.06.2012 року не виявлено порушень і його вини вказали, що ревізор не вправі встановлювати вину бухгалтера, оскільки це прерогатива начальника.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд 1 інстанції виходив з того, що наявними матеріалами справи спростовуються доводи позивача про неправомірність звільнення його з роботи і судом не встановлено порушення прав позивача.

Погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони протиречать обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 - 04.06.1987 року було прийнято на посаду головного бухгалтера рефрижераторного вагонного депо, яке в подальшому було реорганізоване в відокремлений підрозділ "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" (а.с. 16-17).

Згідно акту від 15.06.2012 року №65 НКРС Львів/26428244 служби контролю та внутрішнього аудиту ДТГО "Львівська залізниця" "Про результати комплексної документальної ревізії виробничої та фінансово господарської діяльності пасажирського вагонного депо Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця" - проведена планова комплексна документальна ревізія виробничої та фінансово господарської діяльності пасажирського вагонного депо Тернопіль з 01.11.2010 року по 01.04.2012 року (а.с. 100 - 129 т.1).

25.06.2012 року згідно протоколу №25 наради при начальникові ВП "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" розглянуто питання про результати ревізії фінансово-господарської діяльності пасажирського вагонного депо Тернопіль за період з 01.11.2010 року по 01.04.2012 року, проведеної службою контролю та внутрішнього аудиту ДТГО "Львівська залізниця".

За результатами проведеної наради до дисциплінарної відповідальності притягнуто ряд працівників ВП "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" серед яких немає працівників бухгалтерії, головного бухгалтера ОСОБА_1 (а.с. 27-29 т.1).

Відповідно до протоколу оперативної наради при начальнику служби колії Черніцькому Р.Р. від 27.06.2013 року №12-ПФ(П) за наслідками розгляду результатів ревізії фінансово-господарської діяльності ВП "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" з 01.11.2010 по 01.04.2012 року, нарада постановила клопотати перед начальником залізниці про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера пасажирського вагонного депо Тернопіль ОСОБА_1 (а.с. 165-167 т.1).

Наказом ДТГО "Львівська залізниця" від 26.07.2012 року № 64-С/Н за недостатній контроль за виконанням вказівок та наказів залізниці в підрозділі головному бухгалтеру ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 13 т.1).

Згідно протоколу засідання балансової комісії служби колії Львівської залізниці при головному інженері - першому заступнику начальника залізниці ОСОБА_6, від 13.02.2013 року (а.с. 38-42 т.1) постановлено притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за допущене перевищення доведеного плану на оплату праці в експлуатаційних витратах на 118 тис. грн., зростання загальновиробничих витрат в структурі вартості ремонтів колійної техніки, допущені непродуктивні витрати внаслідок сплати штрафних санкцій за перевищення допустимих концентрацій забруднень стічних вод.

Відповідно до протоколу проведення балансової комісії за результатами роботи ДТГО "Львівська залізниця" у 2012 році від 27.02.2013 року № Н-06/57 постановлено притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за систематичне невиклонання без поважних причин службових обов'язків (а.с. 69-80 т.1).

Наказом ДТГО "Львівська залізниця" від 27.02.2013 року № 36-С/Н про підсумки фінансово-господарської діяльності залізниці за 2012 рік наказано ОСОБА_1 за систематичне недотримання вимог нормативних документів без поважних причин, враховуючи раніше накладене дисциплінарне стягнення наказом залізниці від 26.07.2012 року №64-с/7, звільнити за п.3 ст.40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків у перший робочий день після закінчення його тимчасової непрацездатності (а.с. 7- 10 т.1).

ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин - п.3 ст.40 КЗпП України, з 13.03.2013 року на підставі наказу начальника залізниці від 27.02.2013 року №36-с/Н "Про підсумки фінансово-господарської діяльності залізниці за 2012 рік" - наказ ДТГО "Львівська залізниця" від 13.03.2013 року №179/ос (а.с. 11-12 т.1).

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.1992 року, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" - у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Суд першої інстанції не дотримався вимог вищенаведеного роз'яснення - не з'ясував чи не закінчився строк для застосування дисциплінарного стягнення згідно наказу ДТГО "Львівська залізниця" від 26.07.2012 року № 64-С/Н, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно матеріалів справи результати комплексної документальної ревізії виробничої та фінансово господарської діяльності пасажирського вагонного депо Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця" за період з 01.11.2010 року по 01.04.2012 року були відомі 15.06.2012 року - акт від 15.06.2012 року №65 НКРС Львів/26428244 (а.с 100-129 т.1).

Дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано тільки 26.07.2012 року згідно з наказом ДТГО "Львівська залізниця" від 26.07.2012 року № 64-С/Н, - більше ніж через місяць з дня його виявлення - що протиречить ст. 148 КЗпП України.

Таким чином доводи апеляційної скарги про порушення строків накладення дисциплінарного стягнення знаходять своє підтвердження у матеріалах справи.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і дійшов передчасного висновку про законність накладення на відповідача дисциплінарного стягнення від 26.07.2012 року - про оголошення йому догани.

Суд першої інстанції надаючи оцінку протоколу засідання балансової комісії служби колії Львівської залізниці при головному інженері - першому заступнику начальника залізниці ОСОБА_6, від 13.02.2013 року (а.с. 38-42 т.1) і наказу ДТГО "Львівська залізниця" від 27.02.2013 року № 36-С/Н про підсумки фінансово-господарської діяльності залізниці за 2012 рік (а.с. 7-10 т.1) не з'ясував коли саме виявлено вказані у цих документах порушення, та чи не порушено строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Як слідує зі змісту акта від 15.06.2012 року №65 НКРС Львів/26428244 служби контролю та внутрішнього аудиту ЛТГО "Львівська залізниця" Про результати комплексної документальної ревізії виробничої та фінансово господарської діяльності пасажирського вагонного депо Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця", на сторінці 8 акта зазначено, що перевіркою оплат по разових рахунках порушення п.8.1 наказу залізниці від 12.01.2011 року №14/Н "Закупівля" не встановлено.

В акті вказано і про те, що зауважень щодо укладення і оформлення договорів не встановлено. На аркуші 9 вказаного акта йдеться про те, що порушень вимог наказу начальника Львівської залізниці від 13.01.2010 року за №7/Н (про погодження рахунків з службою НХ) та вказівки по Львівській залізниці №Ю-93в від 08.04.2010 року "Про заборону закупівлі ТМЦ у неплатників податку на додану вартість" при закупівлі ТМЦ не виявлено.

У висновках вказаного акта зауважень до роботи ОСОБА_1 не вказано.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст. 60 ЦПК).

Суд вказуючи у рішенні, що наявними у справі доказами стверджується наявність фактів порушень трудових обов'язків з боку позивача, викладених і у наказі ДГТО "Львівська залізниця" від 27.02.2013 року №36-С/Н "Про підсумки фінансово-господарської діяльності залізниці за 2012 рік", не зазначив якими саме доказами підтверджуються обставини на які посилається суд.

Відповідно до ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Спростовуючи твердження позивача про те, що дисциплінарне стягнення накладене без його письмових пояснень суд зіслався на акт від 13.02.2013 року відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився надати пояснення з приводу зазначених порушень у протоколі засідання балансової комісії служби колії Львівської залізниці при головному інженері - першому заступнику начальника залізниці ОСОБА_6, від 13.02.2013 року (а.с. 38-43 т.1).

Суд не звернув увагу на те, чи уповноважена балансова комісія і в тому числі перший заступнику начальника залізниці ОСОБА_6 відповідно до ст.147-1, 149 КЗпП України відбирати такі пояснення.

Судом не надана належна правова оцінка як вищенаведеному протоколу так і акту про відмову у дачі письмових пояснень, оскільки у протоколі вказано про те, що начальники та головні бухгалтери відокремлених підрозділів залізниці, які підпорядковані службі колії дали пояснення (а.с. 38 т.1).

Відповідно ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

ОСОБА_1 працював на підприємстві з 04.06.1987 року і багато раз нагороджувався за свою сумлінну працю (а.с. 65-66 т.1)

Суд першої інстанції не врахував того, що позивач тривалий час перебував на лікарняному - з 27.08.2012 року по 07.09.2012 року, з 10.09.2012 по 17.09.2012, з 15.10.2012 по 16.11.2012 року, з 17.11.2012 року по 10.12.2012 року, з 11.12.2012 року по 25.12.2012 року, з 26.02.2013 року по 05.03.2013 року, з 15.03.2013 року по 25.03.2013 року - лікарняні листки (а.с. 15, 49-54 т.1).

Враховуючи такий тривалий час перебування позивача на лікарняному, який охопив фактично весь 4 квартал 2012 року суд повинен був врахувати, що порушення у яких звинувачується позивач і які вказані в протоколі проведення балансової комісії за результатами роботи ДТГО "Львівська залізниця" у 2012 році від 27.02.2013 року № Н-06/57 відбулися саме у 4 кварталі 2012 року.

З боку суду 1 інстанції відсутній у рішенні аналіз наявності вини позивача у вчиненні вказаних порушень, оскільки останній перебував на лікарняному, та співмірності його вини застосованому до нього дисциплінарному стягненню.

Дослідивши та оцінивши докази по справі колегія суддів вважає, що до позивача неправомірно застосоване дисциплінарне стягнення від 26.07.2012 року, оскільки порушено вимоги ст. 148 КЗпП України, щодо строку накладення дисциплінарного стягнення.

Враховуючи вказане - звільнення позивача за п.3 ст. 40 КЗпП України є незаконним - відсутнє систематичне невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за 1 рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100/ абз. 3 п. 2, п. 5 розд. ІV, абз. 2 п. 8 Порядку.

Враховуючи вищенаведене, матеріали справи, позивачу має бути виплачена середня заробітна плата за 140 робочих днів.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 (а.с. 18 т.1) середньоденний заробіток становить 187,37 грн., позивач перебував у вимушеному прогулі 128 робочих днів, а тому до стягнення підлягає 26231,8 грн. з відрахування обов'язкових платежів та зборів.

Позиція колегії суддів, щодо нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу узгоджується з позицією Верховного суду України висвітленій зокрема і в постанові від 23 січня 2012 року у справі №6-87цс11.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Колегією суддів апеляційного суду при визначенні розміру моральної шкоди приймається до уваги доводи позивача про те, що внаслідок незаконного звільнення в нього стався серцевий напад і він був змушений викликати швидку допомогу та проходити стаціонарне лікування, оскільки такі твердження підтверджуються - довідкою Тернопільськогоміського комунального закладу "Станція швидкої медичної допомоги" згідно якої, до ОСОБА_1 зареєстровано 3 виклики 12.12.2012 року, 14.03.2013 року та 02.04.2013 року. Випискою з історії хвороби №02397 підтверджується його перебування на стаціонарному лікуванні з 15.03.2013 року по 25.03.2013 року (а.с. 56-59 т.1)

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню - в сумі 1000 грн.

Колегія суддів погоджується з позицією суду 1 інстанції в частині поновлення строку позивачу на звернення до суду з вимогою щодо оскарження наказу ДТГО "Львівська залізниця" від 26.07.2012 року №64-с/н - про оголошення йому догани.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги підставні і знаходять своє підтвердження в матеріалах справи.

Вирішуючи спір, суд не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; суд не з'ясував усіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зсування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 367 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

РішенняТернопільського міськрайонного суду від 06 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в частині поновлення строку на звернення до суду з вимогою щодо оскарження наказу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" від 26.07.2012 року №64-с/н. залишити в силі, в решті рішення скасувати і ухвалити нове, яким:

1. Скасувати наказ №179/ОС від 13.03.2013 року, виданий державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" за п.3 ст.40 КЗпП України з 13.03.2013 року.

2. Скасувати наказ №42/ОС від 13.03.2013 року, виданий відокремленим підрозділом "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" за п.3 ст.40 КЗпП України з 13.03.2013 року.

3. Скасувати п.13 наказу №36-С/Н від 27.02.2013 року виданий державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця".

4. Скасувати наказ №64-С/Н від 26.07.2012 року, виданий державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.

5. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" з 13.03.2013 року.

6. Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2013 року по 03.10.2013 року в сумі 26231,8 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів і зборів.

7. Зобов'язати державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" відшкодувати ОСОБА_1 завдану йому моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

8. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Тернопіль" державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" з 13.03.2013 року та стягнення заробітної плати за один місяць з відрахуванням обов'язкових платежів і зборівв сумі 3747,60 грн. допустити до негайного виконання.

9. Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в користь держави 344,1 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.О. Загорський