Ухвала суду № 33969791, 25.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2013 р. м. Київ К-42848/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кіт О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет»»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року

у справі № 2А-423/10/1870

за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет»»

про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Сумська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет» (далі - відповідач) про стягнення з останнього штрафних (фінансових) санкцій у сумі 328879,25 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» фінансову санкцію в розмірі 2380,00 грн. за використання реєстраторів розрахункових операцій, незареєстрованих у встановленому порядку, за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 серпня 2009 року № 0001132302. В частині вимог про стягнення з ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 326499,25 грн. за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року скасовано в частині відмови в позові Сумської МДПІ в частині стягнення з ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 326499,25 грн. В цій частині прийнято нову постанову, якою позов Сумської МДПІ задоволено. Стягнуто з ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» штрафні (фінансові) санкції в сумі 326499,25 грн. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року в частині задоволених позовних вимог та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року.

У запереченні на касаційну скаргу Сумська МДПІ, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Сумською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 97/23/34362950/12 від 24 липня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пунктів 1, 3 статті 3, частини 1 статті 5, статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у неправомірному проведенні ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» у період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року розрахунковий операцій на загальну суму 69383,63 грн. із використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, оскільки належних доказів виходу із ладу реєстраторів розрахункових операцій або ж відключення електроенергії відповідачем надано не було, з урахуванням того, що реєстратори розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій, які використовувались позивачем, були поставлені на облік в органі державної податкової інспекції за місцем реєстрації, проте не поставлені на облік в органі державної податкової інспекції за місцем здійснення господарської діяльності.

05 серпня 2009 року Сумська МДПІ на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0001132302, яким згідно з пунктами 1, 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» штрафні (фінансові) санкції у сумі 328879,25 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «ТВК «Рона-Маркет»» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 326499,25 грн. за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, виходив з того, що притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», можливе у випадку непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій або без використання розрахункової книжки та без видачі розрахункового документа, тоді як розрахункові операції проводились відповідачем із застосуванням розрахункових книжок та із видачею розрахункових документів. Задовольняючи позовні вимоги в іншій частині, суд виходив з того, що реєстратори розрахункових операцій могли використовуватись відповідачем не за місцем їх реєстрації лише після взяття таких реєстраторів розрахункових операцій на облік в органі державної податкової служби за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог задовольняючи позовні вимоги в цій частині, виходив з того, що відповідач протягом 2007 - 2009 років проводив розрахункові операції із використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій без правових підстав, оскільки належних та допустимих доказів виходу з ладу реєстраторів розрахункових операцій або відключення електроенергії у вказаний період не надав. В решті суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, порушення відповідачем вимог вимоги пунктів 1, 3 статті 3, частини 1 статті 5, статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» мали місце протягом у період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року, що також підтверджується додатками № 1 - № 6 до акту перевірки (т.1 арк. справи 21-26).

Разом з цим, рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій було прийняте органом державної податкової служби 05 серпня 2009 року.

За своєю суттю передбачені статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні (фінансові) санкції є адміністративно-господарськими санкціями, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно частини 1 статті 241 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 241 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

За приписами частини 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій положення вказаних вище правових норм застосовані не були, тоді як порушення податковим органом строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення санкцій, встановлених у таких рішеннях.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, а саме щодо встановлення періоду, у якому мали місце порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також щодо розмежування визначених податковим органом сум штрафних (фінансових) санкцій окремо по кожному періоду, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет»» задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна