Ухвала суду № 339688, 08.12.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

08.12.06 Справа № 7/231-2006

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Орищин Г.В.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі ОДПІ) від 09.10.06р. №20864/10/10-010

на постанову господарського суду Закарпатської області від 07.09.2006р.

у справі №7/231-2006

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «АВТ-Карпати», м.Мукачево

до Мукачівської ОДПІ, м.Мукачево

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників

від позивача – Дербаль І.В. - директор (паспорт серії ВО 034958. виданий Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області від 05.09.95р.), Греца Я.В., Голубка Я.В. - представники (дов. у справі);

від відповідача - Сакалош Ю.Ю. - представник (дов. у справі).

В судовому засіданні 27.11.06р. оголошувалась перерва до 08.12.06р.

Права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась з допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 07.09.2006р. у цій справі (суддя С.Швед) в задоволенні позовних вимог ТзОВ «АВТ-Карпати»до ДПА у Закарпатській області про визнання недійсним наказу, направлень на перевірку, визнання неправомірними дій посадових осіб органів державної податкової служби –відмовлено повністю.

Позовні вимоги стосовно Мукачівської ОДПІ у Закарпатській області задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ у Закарпатській області про визначення податкових зобов'язань стосовно ТзОВ „АВТ-Карпати" (м. Мукачево, вул. Я. Коменського, 73, код 32548063): від 26.06.06р. №0008892342/3 по податку на прибуток у сумі 336154,50 грн. (основний платіж; - 218594,00 грн., штрафні санкції - 117560,50 грн.) –скасовано у частині суми 75397,50 грн. (основний платіж; - 50265 грн., штрафні санкції - 25132,50 грн.). В іншій частині визначеної суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано попередньо прийняті по цій позиції податкові повідомлення-рішення від 07.12.05р. №0008892342/0/4145/23-1/32548063/19192, від 16.02.06р. №0008892342/1/4145/23-01/32548063/19192/1, від 20.04.06р. №8892342/2 у повному обсязі;

від 26.06.06р. №000552342/3 по податку на додану вартість у сумі 570138,00 грн. - скасовано у повному обсязі; від 26.06.06р. №4147/23-01/23548063/19189/3 по податку на додану вартість у сумі 422193,00 грн. (основний платіж - 91380,00 грн., штрафні санкції - 330759,00 грн.) –скасовано повністю; щодо зменшення бюджетного відшкодування - скасовано у частині суми 661518,00 грн.

В іншій частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість зазначене податкове повідомлення - рішення залишено в силі, а у позові - відмовлено.

Скасовано прийняті по цих позиціях податкові повідомлення-рішення від 07.12.05р. №4147/23-01/32548063/19189, від 16.02.06р. №4147/23-01/32548063/19189/1 та №000552342/0/500/23-01/32548063/3162, від 01.03.06р. №000552342/1/500/23-01/32548063/3162, від 20.04.06р. №00055234/2 та №4147/23-01/32548063/19189/2 у повному обсязі.

Рішення Мукачівської ОДШ від 26.06.06р. №00004146/3 про застосування штрафних санкцій у сумі 26050,57 грн. за порушення порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті залишено в силі, а у позові у цій частині -відмовлено.

Попередньо прийняті з цього питання рішення Мукачівської ОДШ від 07.12.05р. №4146/23-01/32548063/19193, від 15.02.06р. №00004146/1, від 20.04.06р. №00004146/2 скасовано у повному обсязі.

В частині позовних вимог щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, якими визначено позивачеві податок на прибуток суд першої інстанції мотивував своє рішення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.4.1 п.8.4, п.п.8.5.2 п.8.5 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334/94-ВР, а щодо нарахування відповідачем позивачу податку на додану вартість –судом першої інстанції застосовано норми п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР.

Місцевим господарським судом, враховуючи ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відмовлено в позові щодо визнання неправомірним нарахування позивачеві пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вказане судове рішення оскаржене Мукачівською ОДПІ в частині задоволених вимог. Зокрема, апелянт наполягає на тому, що місцевим господарським судом неправомірно застосовано п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не врахувавши при цьому п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 цього ж Закону, оскільки відсутність основних засобів на балансі позивача станом на початок Ш кварталу 2003 року не дає підстави віднести до валових витрат витрати не ремонт автотранспортних засобів на сервісних станціях «VOLVO Austria GmbH» в Австрії.

Що стосується амортвідрахувань, то на думку податкового органу, спірні автотранспортні засоби не були основними фонами, а товаром, через що позивачем неправомірно на них нараховано амортизацію.

Також апелянт стверджує, що витрати по послугам АсМАП не пов’язані з веденням фінансово-господарської діяльності, а, отже, не мають ознак витрат в розумінні п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно податку на додану вартість, то Мукачівська ОДПІ вважає, що фактична передача об’єкту фінансового лізингу від СП «АВТ-Карпати»до ТзОВ «АВТ-Карпати»здійснювалася як безоплатна передача майна нерезидента (власник –лізингодавець), від імені та за рахунок якого (доручення) діяло СП «АВТ-Карпати»до ТзОВ «АВТ-Карпати»(лізингоодержувач). В свою чергу, на думку апелянта, згідно з ч.2 п.1.4 ст.1 та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»передача майна у межах договору доручення не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість і не тягне за собою права одержувача даного майна на податковий кредит.

Вважаючи неправомірним віднесення до валових витрат витрат про оплаті послуг за видачу поворотних книжок МДП, податковий орган наполягає на підставному виключенні сум податку на додану вартість з податкового кредиту по цій господарській операції.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що витрати по гарантійному технічному обслуговуванню автотранспортних засобів безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю позивача, оскільки основним видом діяльності позивача є надання послуг з міжнародних автомобільних перевезень. З цих же підстав, враховуючи вид господарської діяльності позивача, останній стверджує про правомірність віднесення до валових витрат витрат, пов’язаних з оплатою послуг по видачі поворотних книг АсМАП.

Щодо зменшення податковим органом амортизаційних відрахувань, то ТзОВ «АВТ-Карпати», заперечуючи доводи апеляційної скарги, стверджує, що відповідно до п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»транспортні засоби позивача відносяться до 2-ої групи основних фондів і строк їх використання є більшим, ніж 365 днів, вони були введені в експлуатацію, використовувалися в основній діяльності з дати їх придбання до дати їх відчуження.

Щодо податку на додану вартість, то позивач наполягає на тому, що згідно із п.п.7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Оскільки, на думку ТзОВ «АВТ-Карпати», його витрати як міжнародного перевізника по придбанню поворотних книжок МДП безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю, то є правомірним формування податкового кредиту, який підтверджено відповідними податковими накладними.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

актом перевірки №46/14-022/10/32548063 від 25.11.05р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання чинного податкового законодавства ТОВ «АВТ_Карпати»за період з 01.07.03р. по 30.06.05р.»зафіксовано порушення вимог п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.6 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.6.1 п.8.6 та п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон №283/97-ВР), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 218,594 тис.грн. (218594,00 грн.); п.7.1 та п.7.2, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР), в результаті чого зменшеного заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на 839011 грн.; ст.1 Закону України від 23.09.04р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями (далі Закон №185/94-ВР), в результаті чого відповідно до ст.4 вищевказаного Закону нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Мукачівською ОДПІ на підставі зазначеного акту 07.12.05р. прийняті податкові повідомлення-рішення: №4145/23-01/32548063/19192, яким визначено позивачу податок на прибуток в сумі 218594 грн. та штрафну (фінансову) санкцію –117560,50 грн.; №4147/23-01/32548063/19189, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1055050,00 грн., а також, у зв’язку із тим, що на момент перевірки позивачу було відшкодовано 91380 грн., то визначено штрафну (фінансову) санкцію –1385809 грн. та визначено податок на додану вартість в сумі 91380 грн.; рішення №4146/23-01/32548063/19193, яким визначено пеню в сфері зовнішньо-економічної діяльності в розмірі 30629,62 грн.

В процесі апеляційного оскарження зазначених вище актів, податковий орган (відповідач) прийняв 16.02.06р. податкові повідомлення-рішення: №4145/23-01/32548063/19192/1, яким визначений розмір податку на прибуток зі штрафними (фінансовими) санкціями не змінив; №4147/230-01/32548063/19189/1, яким змінив розмір штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість до 330759 грн.; №000552342/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 570138 грн.; 15.02.06р. також прийнято рішення №00004146/1, яким зменшено розмір пені в сфері зовнішньо-економічної діяльності до 26050,57 грн.

В процесі подальших апеляційних оскаржень відповідачем 20.04 та 26.06.06р. прийняті податкові повідомлення-рішення зі значком «2»та «3»та рішення по формі «С»зі значком «2»та «3», при цьому розміри визначених податкових зобов’язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та розмір пені в сфері зовнішньо-економічної діяльності не змінювався.

Усі перелічені акти були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як видно із матеріалів справи, протягом 2003-2004 років позивач здійснював обслуговування автотранспортних засобів на сервісних станціях «VOLVO Austria GmbH»в Австрії.

Згідно із статутними документами та ліцензією №637965 серії АА від 18.08.03р. позивач надає послуги з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, про що теж зазначено в акті документальної перевірки.

В ході перевірки встановлено, що позивач поніс витрати на оплату рахунків від сервісних станцій на обслуговування автотранспортних засобів. Ці рахунки оплачені ТзОВ «АВТ-Карпати».

Згідно із п.5.11 ст.5 Закону №283/97-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку крім тих, що визначені цим Законом не дозволяється.

До того ж, матеріалами справи підтверджено, що станом на липень 2003р. на балансі позивача було 14 автотранспортних засобів.

Таким чином, на підставі наведених норм матеріального права та з врахуванням фактичних обставин справи, позивач правомірно відніс до валових витрат витрати, понесені ним (фактично оплачені) у зв’язку із технічним обслуговуванням транспортних засобів.

З врахуванням основного виду діяльності позивача та норми п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР слід також вважати підставним формування ТзОВ «АВТ-Карпати»валових витрат з витрат, понесених по оплаті послуг по видачі поворотних книжок МДП, наданих Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України (далі – АсМАП України).

Згідно із п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону №283/97-ВР «основні фонди»- це матеріальні цінності, які призначаються до використання у господарській діяльності у період понад 365 календарних днів.

У відповідності до вимог п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 цього ж Закону для цілей амортизації автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього відносяться до 2-ї групи.

Факт введення транспортних засобів в експлуатацію відповідачем не оспорюється, а від-так реалізація їх позивачем не тягне за собою зменшення нарахованих сум амортвідрахувань з часу їх використання і до моменту відчуження.

Оскільки вище, в мотивувальній частині цієї ухвали, судом апеляційної інстанції визнано правомірним формування валових витрат з оплати послуг по видачі поворотних книжок МДП, то суми податку на додану вартість в ціні вартості цих послуг правомірно віднесено позивачем до податкового кредиту.

Зі справи вбачається, що між позивачем та фірмою «АВТ Інтернаціонале транспорт АТ», Відень. Австрія, 15.08.03р. укладено договір фінансового лізингу. Предмет лізингу передано позивачу СП «АВТ-Карпати»згідно договору доручення з лізингодавцем.

Акти прийому-передачі від 29.08 та 01.09.03р. знаходяться в справі.

Зустрічна перевірка СП «АВТ-Карпати»підтвердила включення ним до податкових зобов’язань, відображення в податкових деклараціях по податку на додану вартість сум податку на додану вартість з вартості переданих позивачу транспортних засобів у серпні-вересні 2003р. В свою чергу позивач сформував на цю ж суму податку на додану вартість свій податковий кредит, отримавши від СП «АВТ-Карпати»податкові накладні.

Таким чином, у позивача право на податковий кредит згідно із п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР виникло з дати отримання податкової накладної, яка засвідчила факт придбання товарів (робіт, послуг).

Мукачівською ОДПІ підтверджено сплату податку на додану вартість СП «АВТ-Карпати»до бюджету із зазначеної господарської операції.

Згідно із п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 закону №168/98-ВР операції з передачі об’єкта фінансового лізингу є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС України –

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 07.09.06р. у цій справі - без змін.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

3. Ухвала складена в повному обсязі 02.01.2007р.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя Г.В. Орищин

суддя Г.Г.Якімець