Рішення № 33968599, 08.10.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-7406/2011

Провадження № 2/344/4908/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

представника позивача Кендиша В.Ф., відповідача ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси і кредит» звернулось в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в солідарному порядку за кредитним договором №163/07-К1 від 26.01.2007р. в сумі 12527,30 гривень та понесених судових витрат по справі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з поручителя, оскільки банком було пропущено шестимісячний строк звернення із такою вимогою до поручителя.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, хоч про час і місце судового розгляду повідомлялася у встановленому порядку.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з кредитним договором №163/07-К1 від 26.01.2007р. (а.с.7-8) товариство з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси і кредит» (надалі перейменоване на публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси і кредит») надало кредит ОСОБА_4 в сумі 4000 грн. терміном до 17.01.2009р. зі сплатою 0,0001 % річних на залишок заборгованості по кредиту.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання, що виникло на підставі вказаного вище договору між ТОВ «Банк «Фінанси і кредит», відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 26.01.2007р., за яким поручитель (ОСОБА_2.) зобов'язався перед кредитором (ТОВ «Банк «Фінанси і кредит») відповідати по зобов'язаннях боржника (ОСОБА_4.) в повному обсязі та нести солідарну з боржником відповідальність перед кредитором (а.с.10-11).

Проте, свої зобов'язання за кредитним договором №163/07-К1 від 26.01.2007р. відповідач належним чином не виконував, та станом на 06.09.2011р. заборгованість становить 12527,30грн., а саме : 2122,00 грн. заборгованості за кредитом; 2660,00грн. по сплаті комісії та 7745,30 грн. пені (а.с. 12-13). Зазначена обставина нічим не спростована.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, в даному випадку - договору №163/07-К1 від 26.01.2007р.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, так відповідно до ч.1 вказаної статті у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а частиною 2 цієї ж статті визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя в солідарному порядку.

При цьому згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, який відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Аналогічні положення вказано і у договорі поруки, укладеному між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4, зокрема це вбачається, з п. 5.1 договору (а.с.зв.10).

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту і сплати відсотків, пені, починаючи з 17.01.2009 року (п.3.2 основного договору) протягом наступних шести місяців.

Проте банк направляв вимоги поручителю 25.12.2009р. (а.с.14), а звернувся з позовною заявою про стягнення боргу до відповідачів лише 28.09.2011р., після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Таким чином порука ОСОБА_2 в даній справі за кредитні зобов'язання ОСОБА_4 згідно закону припинилась.

У п. 24 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зазначається, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з поручителя заборгованості в солідарному порядку задоволенню не підлягають.

Натомість обґрунтованими є вимоги щодо стягнення з основного боржника - ОСОБА_4 суми боргу за кредитним договором, проте, вирішуючи питання про розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача, суд виходить з наступного.

В силу дії ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку згідно розрахунку позивача сума заборгованості по кредиту та відсотках складає 4782,00 грн., а пеня становить 7745,30 грн., тобто значно перевищує розмір збитків, спричинених відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором. За таких обставин суд вважає, що сума пені підлягає зменшенню і її слід стягнути в розмірі 4782,00 грн. Всього з відповідача підлягає стягненню 9564,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 526, 530,551, 554, 610-612, 1049-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 15.01.1998 року Івано-Франківським МВ УМВС України в Івано-Франківській області на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і кредит» ( м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 85, к/р700161415 в НБУ м.Івано-Франківськ, МФО 336235, код 20539586), заборгованість за договором №163/07-К1 від 26.01.2007р. в сумі 9564 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) гривні 00 коп.;

Стягнути з ОСОБА_4 яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 15.01.1998 року Івано-Франківським МВ УМВС України в Івано-Франківській області на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і кредит» ( м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 85, к/р700161415 в НБУ м.Івано-Франківськ, МФО 336235, код 20539586)- 95,64 грн. витрат по оплаті судового збору та 91,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Шамотайло О.В.