Рішення № 33960589, 30.09.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-6310/2011

Провадження № 2/344/469/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Максим чина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача Длугош І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приват Банк", третя особа - ОСОБА_4 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору № IFUWGA00000011, укладеного 13.02.2007 р. між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПриватБанк" в особі Івано-Франківського відділення №4 Івано-Франківської філії Приват Банку недійсним та визнання недійсним договору іпотеки від 16.02.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПриватБанк" в особі Івано-Франківського відділення №4 Івано-Франківської філії Приват Банку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 13.02.2007 було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3 було видано кредит шляхом надання готівки через касу на строк з 13.02.2007 по 20.02.2017 включно, у вигляді неповнолюваної кредитної лінії у розмірі 40 000 євро, а такох у розмірі 4537, 55 євро на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбаченому договором зі сплатою користування відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № IFUWGA00000011від 13.02.2007 позивачем також було укладено договір іпотеки від 16.02.2007 року.

Заявив, що вважає кредитний договір № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПриватБанк" недійсним, оскільки вчинений під впливом обману. Зокрема, при укладенні кредитного договору є обов'язковими для сторін вимоги ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», де вказано, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про : особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема:мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Невиконання банком правил, обов'язкових для сторін при укладенні договору (ненадання у письмовій формі необхідої, достовірної та своєчасної інформації про кредитний), ввело в оману позивача ОСОБА_3 щодо прав та обов'язків сторін.

Представник відповідача, Длугош Ігор Іванович, у судовому засіданні позов заперечив, суду пояснив, що дійсно 13.02.2007 р. між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір. Позивач своїм підписом засвідчив, що ознайомлений з усіма умовами договору, вони йому зрозумілі, та договір укладений з власної волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Більше того, недійсність правочину може бути встановлена судом, лише за наявності даних трьох умов в їх сукупності.

Крім того, як видно з виписки по рахунку ОСОБА_3, ним здійснювались проплати по погашенню заборгованості за кредитом, остання така проплата 27.05.2011 (згідно виписки по рахунку). Тобто позивач визнавав взяті на себе зобов'язання та виконував їх відповідно до умов даного кредитного договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності відповідно до ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки, кредитний договір був укладений 13.02.2007 року, позивачу були відомі всі умови договору та вчинялись дії на його виконання, представник відповідача у судовому засіданні заявив про застосування загального строку позовної давності, у зв'язку із спливом якого у позові слід відмовити.

Третя особа - ОСОБА_4 судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку. Причину неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2007 було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3 було видано кредит шляхом надання готівки через касу на строк з 13.02.2007 по 20.02.2017 включно, у вигляді неповнолюваної кредитної лінії у розмірі 40 000 євро, а такох у розмірі 4537, 55 євро на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбаченому договором зі сплатою користування відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 позивачем також було укладено договір іпотеки від 16.02.2007 року.

Позивач просить визнати, вищезазначений кредитний договір недійсним, оскільки, на його думку, він був укладений під впливом обману, а також визнати недійсним договір іпотеки, оскільки він є похідним від основного зобов"язання - кредитного договору.

Однак, даний позов пред'явлено позивачем після спливу строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За цих обставин в їх сукупності суд вважає вимоги позову необгрунтованими та такими що не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 203, 215, 256, 257, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приват Банк", третя особа - ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору №IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року та визнання недійсним договору іпотеки від 16.02.2007 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Максим чин Ю.Д.