Постанова № 33967446, 17.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2978/13-а

17 вересня 2013 року 11год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Логощук І.А.

відповідача: представник Воробйова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Компанія Автоленд"

до Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій неправомірними , -ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Компанія Автоленд" (далі по тексту ПП "Компанія Автоленд") з адміністративним позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Рівненській області про визнання неправомірними дій щодо направлення запиту про надання інформації № 839/22-13/671 від 07.08.2013.

В позові зазначає, що 08.08.2013 ПП "Компанія Автоленд" отримано запит № 839/22-13/671 від 07.08.2013, в якому вказано, що підприємство має надати пояснення щодо "адекватного рівня сплати податків". На думку позивача, запит не відповідає вимогам законодавства, а дії по направленню такого запиту є неправомірними, суперечать п.п.20.1.6, п.п.20.1.23 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що нормами діючого законодавства податковий орган наділений правом на отримання від платника податків інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, при цьому законодавством передбачено вичерпний перелік та підстави надання такої інформації та звільнення платника податків від надання відповіді на запит податкового органу, складеного з порушенням. Зазначає, що в запиті №839/22-13/671 від 07.08.2013 не зазначено підстави, яка згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України надає право направити запит. Крім того, відповідачем порушено ст.16, ст.20 Податкового кодексу України щодо визначення чіткого переліку документів, які підтвердять запитувану інформацію.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі з наведених у ньому підстав та просив задовольнити.

Відповідач Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Рівненській області (далі по тексту Здолбунівська ОДПІ) адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.28). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при опрацюванні доведених резервів бази оподаткування з метою виконання індикативних показників надходжень до державного бюджету, з урахуванням листа Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 05.08.2013 № 1706/7/17-00-20-01-19 "Про завдання на серпень 2013 року", встановлено ряд ризиків при здійсненні господарської діяльності ПП "Компанія Автоленд", а саме розрахунково встановлено, що рівень сплати податків не відповідає рівню сплати податків по відповідній галузі та становить по податку на прибуток 0,46% при середньогалузевому значенні 0,74%, по податку на додану вартість 1,14% при середньогалузевому 2%. Крім цього, підприємством на постійній основі здійснюється коригування податкових зобов'язань та декларування від'ємного значення в деклараціях з податку на додану вартість. У зв'язку з наведеним, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПП "Компанія Автоленд" господарських операцій, 07.08.2013 Здолбунівською ОДПІ направлено платнику податків лист за № 839/22-13/671, в якому відповідно до пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, ст.73 Податкового кодексу України запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій за період з 01.07.2011 по 31.12.2012. З урахуванням наведеного представник відповідача вважає, що податковим органом не було порушено прав та законних інтересів платника податків, у зв'язку з чим просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ПП "Компанія "Автоленд" код 31690582 є зареєстрованою юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Здолбунівській ОДПІ (а.с.6-10).

07.08.2013 листом за № 839/22-13/671 Здолбунівська ОДПІ звернулась до ПП "Компанія Автоленд" з запитом про надання інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по господарських відносинах з контрагентами, в т.ч. з ПП "Стюар-Агро", компанія Stucker Landtechnik, компанія Mitchams Agricultural Machineri, компанія West east Shipping Inc за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 (а.с.11).

Підставами направлення платнику податків вищевказаного запиту зазначено пп.20.16 п.20.1 ст.20, ст.73 Податкового кодексу України, постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом", та зазначено, що проведеним аналізом господарської діяльності встановлено, що рівень сплати податків неадекватний рівню сплати податків по відповідній галузі по податку на прибуток та становить 0,46% при середньогалузевому 0,74%, рівень сплати ПДВ не відповідає рівню сплати податку по відповідній галузі та становить 1,14%, а також з причини здійснення на постійний основі коригувань податкових зобов'язань та декларування від'ємного значення в деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що за змістом направленого запиту від 07.08.2013 № 839/22-13/671 податковий орган не вимагав від платника податків пояснення щодо "адекватного рівня сплати податків", як зазначив позивач, а запропонував надати інформацію та її документальне підтвердження щодо реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з контрагентами. При цьому представник відповідача вказав, що вказані в запиті суб'єкти господарювання є найбільшими контрагентами позивача - імпортерами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за участю центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету складає прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, який ґрунтується на щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.

Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники:

1) основних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прибутку підприємств, фонду оплати праці, рівня безробіття, експорту та імпорту товарів і послуг, а також інших показників, які застосовуються при складанні проекту бюджету);

2) зведеного бюджету України за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування;

3) державного бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування;

3-1) державного боргу та гарантованого державою боргу, що визначаються з урахуванням стратегії управління державним боргом. Така стратегія затверджується Кабінетом Міністрів України і включає визначення пріоритетних цілей і завдань управління державним боргом на середньострокову або довгострокову перспективу та засобів їх реалізації;

4) за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів), у тому числі тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій. Такі бюджетні програми за умови схвалення у встановленому законодавством порядку відповідних інвестиційних програм (проектів) включаються до прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди протягом усього строку їх реалізації з урахуванням вимог цього Кодексу;

5) взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами.

Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради України разом з проектом закону про Державний бюджет України, уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалюється Кабінетом Міністрів України у місячний строк з дня опублікування закону про Державний бюджет України.

Головні розпорядники коштів державного бюджету, виходячи з індикативних прогнозних показників обсягів видатків і надання кредитів з бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, доведених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, разом з інструкцією з підготовки бюджетних запитів, складають плани своєї діяльності на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди (що включають заходи з реалізації інвестиційних програм (проектів)) відповідно до прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм з визначенням очікуваних результатів діяльності. Такі плани діяльності щорічно приводяться у відповідність із показниками державного бюджету на плановий бюджетний період та прогнозом Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 318 схвалено прогноз Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки, яким, зокрема, визначено індикативні прогнозні показники зведеного бюджету на 2013 і 2014 роки, у тому числі в частині податкових надходжень.

Відповідно до приписів пп.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено, зокрема, функції щодо адміністрування податків, зборів, платежів; контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп.72.1.6 п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується, зокрема, інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

За змістом п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1245 від 27.12.2010, зі змінами та доповненнями (діла - Порядок № 1245), органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

Пунктом 10 Порядку № 1245 визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1245 перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє:

наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації;

наявність інформації в системі органів державної податкової служби;

відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

За змістом пункту 12 Порядку № 1245 письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

проведення зустрічної звірки;

в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини справи в розрізі наведених вище норм матеріального закону, суд вважає, що запит щодо надання інформації та її документального підтвердження від 07.08.2013 № 839/22-13/671 направлений органом державної податкової служби платнику податків при виконанні функцій, визначених законом, щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів. При цьому направлення запиту було обумовлене виявленням контролюючим органом за результатами аналізу податкової інформації, а саме податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість, поданих позивачем, невідповідності рівня сплати податків рівню індикативних показників надходжень до державного бюджету.

З огляду на наведене, судом не встановлено обставин, які свідчили б про неправомірність дій органу державної податкової служби щодо направлення позивачу письмового запиту.

Крім цього, пунктом 16 Порядку № 1245 встановлено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом встановлено, що відповідно до вказаної правової норми, позивач, вважаючи, що запит не відповідає вимогам закону, не надав податковому органу запитувану інформацію, при цьому будь-яких правових наслідків для платника податків ненадання відповіді на запит не обумовило, що сторонами визнано в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Таким чином, судовому захисту підлягає дійсне порушене право особи внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при виконанні ними владних управлінських функцій.

Разом з тим, судом не встановлено, що направлення позивачу органом державної податкової служби письмового запиту призвело до порушення прав та законних інтересів платника податків, а відтак відсутні підстави для судового захисту порушеного права.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Приватному підприємству "Компанія Автоленд" в позові про визнання неправомірними дій Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Рівненській області щодо направлення запиту - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.