Постанова № 33966288, 02.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа№ 910/9902/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Васютін А.Г. - пред. за дов. №7 від 02.01.2013.

відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013р.

у справі № 910/9902/13 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

до Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський"

про стягнення 37612,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2013позов задоволено частково: підлягає стягненню з Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" 32 877,00 грн. - основного боргу, 2 479,25 грн. - пені та 1617,29 грн. - судового збору. В решті частини позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Обслуговуючий кооператив "Севастопольський" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю, та прийняти нове, яким позов задовольнити з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що 04.04.2012 рішенням загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський" звільнено з посади Голову правління - Губаря В.М., проти якого в процесі відновлення документів було порушено кримінальні справи. Відповідач стверджує, що Договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 126 від 31.05.2012 не був спрямований на реальне настання наслідків, оскільки колишній Голова правління переслідував власні корисні цілі, а при підписанні Договору було використано підроблену печатку у зв'язку з чим скаржник вважає, що у Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський" не виникло зобов'язань перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова".

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.

Ухвалою від 27.08.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 02.10.2013.

В судове засідання 02.10.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача не зявився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський" про стягнення 37 612,64 грн., з яких 32 877,00 грн. - основного боргу та 4 735,64 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 126 від 31.05.2012 року щодо повної та своєчасної оплати суми страхового платежу.

Відзиву на позов відповідачем до суду першої інстанції не надано, в судові засідання відповідач не з'являвся, тобто, не скористався своїми процесуальними правами передбаченими ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" (Страховиком) та Обслуговуючим кооперативом "Севастопольський" (Страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 126 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом Договору є майновий інтерес Страхувальника, пов'язаний із його обов'язком відшкодувати збиток, нанесений автотранспортним засобам/причепам (надалі - ТЗ) третіх осіб/членів Кооперативу, які знаходяться/зберігаються на території Страхувальника, яка зазначена у п. 2.2. цього Договору.

Згідно із п. 5.4. Договору страховий платіж складає 32 877,00 грн.

Відповідно до п. 5.5. Договору Страхувальник зобов'язується сплатити на поточний рахунок Страховика страховий платіж, зазначений у п. 5.4. цього Договору, до 11.06.2012 року.

Згідно із п. п. 7.1, 7.2. Договору строк його дії з 01.06.2012 року (00-00 години) до 31.05.2013 року (24-00 години). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання.

Відповідно до п. 6.4.1. Договору Страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити (сплачувати) страхові платежі в розмірі та строки, визначені цим Договором.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листом-вимогою про сплату страхового платежу в сумі 32 877,00 грн. за Договором, копії листів № 1045/3/17-12 від 15.06.2012 року, № 1204/3/17-12 від 09.07.2012 року містяться в матеріалах справи (а.с. 14-15).

В матеріалах справи містяться листи-відповіді Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський" на вищенаведені листи-вимоги позивача, з яких вбачається, що відповідач гарантує оплату страхового платежу та просить відтермінувати його сплату, посилаючись на фінансове становище (а.с. 16-18).

Позивач, не отримавши від відповідача страхового платежу, звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Документами та поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи, підтверджується заборгованість відповідача зі сплати страхового платежу за Договором № 126 від 31.05.2012 року станом на момент подачі позовної заяви в сумі 32877,00 грн.

Також, матеріалами справи не підтверджується, а відповідачем не надано докази на підтвердження оплати заборгованості за Договором в повному обсязі, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення 32 877,00 грн.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 4 735,64 грн.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 12.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,1% від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Несплата чергового страхового платежу, в строк передбачений п. 5.5. цього Договору, не звільняє Страхувальника від обов'язку здійснити сплату на рахунок Страховика страхового платежу, зазначеного у п. 5.4. цього Договору.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем розраховано суму пені за Договором № 126 від 31.05.2012 року в період з 12.06.2012 року по 17.05.2013 року, що суперечить нормам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Суд першої інстанції здійснив вірно власний розрахунок суми пені за період з 12.06.2012 року по 12.12.2012 року, з яким погоджується колегія суддів, дійшовши правомірного висновку, що з відповідача підлягає стягненню 2479,25 грн. - пені за Договором та задовольнив частково вказану вимогу.

Щодо аргументів відповідача, викладених в апеляційні скарзі то вони є безпідставними та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, договір між позивачем та відповідачем підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками підприємств, доказів визнання його недійсним або неукладеним матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни.

Апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013р. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Севастопольський" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013р. у справі №910/9902/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9902/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.