Рішення № 33965977, 01.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 918/1096/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств

про стягнення в сумі 69 903 грн. 82 коп.

За участі представників:

від позивача: Сермяга Д.А., довіреність від 31.07.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі ТОВ "Баядера Логістик") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (далі Підприємство) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №Р/31, а саме: 64 478,77 грн. основного боргу, 4 508,21 грн. пені, 916,84 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25 липня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13 серпня 2013 року.

У судових засіданнях 10 вересня 2013 року оголошувалась перерва до 17 вересня 2013 року (за усним клопотанням відповідача) та 17 вересня 2013 року до 01 жовтня 2013 року для надання сторонам можливості врегулювати спір.

Ухвалою суду від 17 вересня 2013 року строк розгляду справи №918/1096/13 продовжено на 15 днів, до 09 жовтня 2013 року.

Позивач у судовому засіданні 01 жовтня 2013 року просив в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 64 478,77 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору, а позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4 508,21 грн. та 3% річних в сумі 916,84 грн. задоволити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника останнього у протоколі судового засідання. У судовому засіданні 17 вересня 2013 року представник відповідача просив провадження у справі припинити, оскільки розрахунки за отриману продукцію проведені в повному обсязі.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2011 року між ТОВ "Баядера-Логістик" (Постачальник) та Підприємством (Покупець) було укладено договір поставки №Р/31 з протоколом розбіжностей до нього (далі Договір, а.с. 6-7), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку визначеному умовами договору.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками вказаних юридичних осіб.

Постачання товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар. Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку (п. п. 3.1, 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору при встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, покупець зобов'язаний у присутності представника постачальника, скласти відповідний акт згідно з вимогами чинного законодавства.

Згідно з пунктом 4.1 Договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5.2 Договору).

Пуктами 6.1, 6.2, 6.4 Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати. Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника. Якщо покупець, при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв зазначений у накладних товар (алкогольні напої) на загальну суму 106 595,28 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними (а.с.8-10):

- видаткова накладна №76885/76976 від 19.12.2012 року;

- видаткова накладна №80195/80462 від 25.12.2012 року;

- видаткова накладна №80196/80463 від 31.12.2012 року.

Оскільки відповідач в зазначені строки оплату в повному обсязі не здійснив, за отриманий товар розрахувався частково, тобто порушив умови укладеного договору, таким чином, на момент звернення позивача з позовною заявою до суду заборгованість відповідача складала 64 478,77 грн.

Згідно з пунктом 7.1 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.

Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 3% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

У відповідності до зазначених положень договору та на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 4 508,21 грн. та 3% річних в сумі 916,84 грн. (а.с. 11).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

17.09.2013 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано докази часткової сплати суми основного боргу, а саме банківська виписка, відповідно до якої відповідач сплатив 11.09.2013 року - 43 012,46 грн. (а.с. 31), а також в судовому засіданні 01.10.2013 року позивач пояснив, що решту заборгованасті в частині основного боргу в сумі 21 466,31 грн. на день слухання справи, відповідач погасив, у зв'язку з чим провадження у справі в частині основного боргу у сумі 64 478,77 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 508,21 грн. та 3% річних в сумі 916,84 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором, виконав належним чином, про що додатково свідчить відсутність претензій з боку відповідача про порушення позивачем умов даної угоди.

Відповідач зобов'язання, щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п. 7.1), у вигляді сплати пені.

Розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 508,21 грн. підлягає до задоволення.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нарахування позивачем трьох відсотків річних та визнано вірними. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 916,84 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про поставку позивачем неякісної продукції, при цьому з матеріалів справи вбачається, що жодних претензій щодо якості поставленої продукції відповідачем не заявлено. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Таким чином, на підставі наведеного суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 64 478,77 грн. підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4 508,21 грн. та 3% річних в сумі 916,84 грн. підлягають до задоволення.

На підставі ч.2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (33000, місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 20, код ЄДРПОУ 30318321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84600, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Озерянівська, будинок 2, код ЄДРПОУ 35871504) 4 508 (чотири тисячі п'ятсот вісім) грн. 21 коп. пені та 916 (дев'ятсот шістнадцять) грн. 84 коп. три відсотки річних.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 64 478 грн. 77 коп. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "07" жовтня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.