Рішення № 33965906, 03.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2013 р. Справа № 914/3242/13

за позовом: Приватного підприємства «АФГ», с. Галичани

до відповідача: Управління освіти департаменту гуманітарної політики

Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення 89 640, 00 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н. Кривка

Представники:

Від позивача: Пеленська Н.Т.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано приватним підприємством «АФГ», с. Галичани до відповідача Управління освіти департаменту гуманітарної політики львівської міської ради, м. Львів про стягнення 89 640, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.09.2013р.

Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 17.09.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 03.10.2013р. представник позивача з"явився, дав пояснення по суті спору, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 23.08.2013р. та 17.09.2013р. не виконав, відзиву на позов не подав, відтак, суд вважає за доцільне розглянути справу за участі представника відповідача та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

09.08.2010р. між приватним підприємством «АФГ» (позивач, за договором - виконавець) та Управлінням освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради (відповідач, за договором - замовник) укладено договір №5-П на розроблення проектної документації. Даний договір сторонами не оспорювався, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до умов зазначеного договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання завершення виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції приміщень з метою відновлення ДНЗ ПВ «Будинок школярів», на вул. Б. Грінченка, 4-а.

Термін виконання робіт передбачено п. 1.2 договору та складає 95 робочих днів з дня підписання угоди обома сторонами.

Відповідно до п. 2.1 договору №5-П, за виконані роботи замовник сплачує виконавцю суму 95 393, 88 грн., в т. ч. ПДВ 15 898, 98 грн.

Про закінчення виконання кожного етапу робіт, а також роботи в цілому, виконавець повинен повідомити замовника, після чого сторони складають двосторонній акт приймання та здачі у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. У випадку незабезпечення замовником приймання етапу роботи протягом 10 днів після отримання повідомлення, виконавець має право скласти односторонній акт, який є підставою для розрахунку (п. 3.1).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання приватним підприємство «АФГ» зобов'язань, згідно укладеного договору, що зокрема вбачається з акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2010р., підписаним та скріпленим печатками сторін (в матеріалах справи), проте факт проведення відповідачем оплати наданих послуг підтверджений не був, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 80 130, 86 грн.

Заборгованість відповідача у розмірі 80 130, 86 грн. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 09.08.2010р. по 31.03.2013р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін, а також довідкою позивача про стан заборгованості відповідача у розмірі 80 130, 86 грн.

З метою досудового врегулювання спору в добровільному порядку приватне підприємство «АФГ» надіслало на адресу Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради претензію від 28.05.2012р. на суму 80 130, 86 грн., а також повторну претензію від 27.06.2013р. на суму 80 130, 86 грн. з вимогою оплатити заборгованість, однак зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, як підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, сума основної заборгованості останнього перед позивачем становить 80 130, 86 грн. і підлягає стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Позивачем, згідно поданого розрахунку, правомірно нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 6 093, 09 грн. та інфляційні втрати на суму 3 416, 05 грн.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 837 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 9 (код ЄДРПОУ 02144743) на користь приватного підприємства «АФГ», Львівська область, Городоцький район, с. Галичани (код ЄДРПОУ 19170259) - 80 130, 86 грн. основного боргу, 6 093, 09 грн. - 3% річних, 3 416, 05 грн. - інфляційних втрат, 1 792, 80 грн. - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Н. Мороз

Рішення складено 04.10.2013р.