Рішення № 33963047, 08.10.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 107/6620/13-ц

Провадження № 2/107/1969/13р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу цивільну справу за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожите послугу за теплопостачання. Свої вимоги мотивує тим, що Керченська філія ОП «Кримтеплокомуненерго» є відокремленим структурним підрозділом ОП «Кримтеплокомуненерго», діє на підставі Положення про філію. Відповідно до уставних документів, основним видом господарської діяльності філії є централізоване забезпечення споживачів тепловою енергією. Будучи виробником послуг по теплопостачанню, у порядку, встановленим Законами України «Про теплопостачання, «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг централізованого опалювання, холодного та гарячого водопостачання», затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630. КФ ОП «Кримтеплокомуненерго» є виробником та постачальником послуги, відповідачі є споживачами теплової послуги. Діючим законодавством не передбачено укладання прямих договорів на теплопостачання між виробником теплової енергії та споживачами, мешкаючи ми у багатоквартирному житловому будинку. Такий договір відповідно до положень Постанови КМУ №630 повинен бути укладений між споживачем та виконавцем послуги теплопостачання. В свою чергу виконавцем послуги теплопостачання є організації, які безпосередньо надають споживачі послугу-опалювання. Виконавцем є той суб'єкт, у власності (на балансі) якого знаходиться внутрішньо будинкові теплові сеті, тобто ЖЕО. Незважаючи на відсутність прямих договірних відносин, договором між виробником та виконавцем послуги опалювання,відповідно до вимог Житлового кодексу та Закону України «Про теплопостачання» на боржника покладено обов'язок сплачувати теплову енергію шляхом прямих розрахунків з позивачем. Але відповідачем оплата проводилась не у повному розмірі в наслідок чого за період з 01.10.2010 року по 01.10.2011 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 915,56 грн. На зазначених підставах просили позов задовольнити та стягнути з відповідачів на користь підприємства суми заборгованості по теплопостачанню та понесені судові витрати.

Представник позивача, будучі належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутністю та не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач, будучі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не подавав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

При таких обставинах, приймаючи до уваги згоду позивача, суд вважає за можливе, керуючись вимогами ст. 224 ЦПК України розглянути справу у заочному порядку на підставі доказів, наявних у справі.

У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, що беруть участь у справі, фіксування судового процесу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Правову оцінку наявним по справі доказам суд надає, керуючись відповідними нормами Житлового кодексу УРСР (далі -ЖК УРСР), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання", якими регулюються правовідносини сторін .

Судом встановлено, що позивач є виробником послуг теплопостачання.

Згідно до довідки Адресно-довідкового підрозділу Керченського ДМС України в АРК відповідач зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1,. ( а. с. 7).

Відповідач є споживачем теплової послуги, яку надає позивач.

В період з 01. 10. 2010 р. по 01. 10. 2011 р. в загальній сумі 915, 56 грн. відповідач оплату послуг з теплопостачання не здійснюють , його заборгованість становить 915, 56 грн., що вбачається з листа нарахування, наданого позивачем. (а. с. 3).

Ухвалою судді Керченського міського суду АРК від 03. 11. 11 р. позивачу відмовлено у прийняті заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за теплову енергію з відповідача. (а. с.5).

Як слідує з копії договору про поставку теплової енергії від 20.04.2009 року укладеного між позивачем та КП «Аршинцево» позивач має право стягувати оплату за надану послугу.(а.с.16-19)

Рішеннями виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим були затверджені тарифи відповідно до яких проведений розрахунок заборгованості, дані рішення та тарифи було опубліковано у засобах масової інформації, також вони не скасовані та до них не внесено змін. (а.с.21-24)

Відповідно довідки за ОСОБА_1 має заборгованість станом на 23.09.2013 року за надану теплову енергію у розмірі 915,56 грн. (а.с. 25)

Згідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. За ст. 68 цього кодексу наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги .

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги "споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язок споживача теплової енергії щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію визначений статтею 19 Закону України "Про теплопостачання".

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже з аналізу наведених правових норм убачається , що споживач , який отримує послугу з теплопостачання, зобов'язаний оплачувати цю послугу.

Суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, будь-яких доказів в спростування позову відповідач не надав суду і таких доказів не має у своєму розпорядженні суд.

Враховуючи викладене, та керуючись викладеними в Ухвалі Колегії судів судової палати по цивільним справам Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2012 року, ухвали від 31.10.2011 року справа №22-ц/0190/7440/11, ухвали від 14.11.2011 року по справи « 22-ц/0190/5616/11 р., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 915,56 грн. за період з 01 жовтня 2010 року по 01 жовтня 2011 року, в якому нарахування місячних платежів проводилось на загальних підставах, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 114,70 грн. та 114, 70 грн. за подачу заяви про видачу судового наказу, у прийняті якої було відмовлено ухвалою Керченського міського суду від 03.11.2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями. Отже, ці витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 57, 60 , 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будівельників, 7, р./р 260363001770, МФО 324805, Банк ФКРУ АТ "Ощадбанк" ОКПО 03358593) заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 915,56 грн. (дев'ятсот п'ятнадцять гривень 56 копійок)

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будівельників, 7, р./р 260363001770, МФО 324805, Банк ФКРУ АТ "Ощадбанк" ОКПО 03358593) судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя /підпис/ Собєщанська Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя -