Ухвала суду № 33962706, 24.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р.Справа № 2а-9543/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М

суддів - Федусика А.Г.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Вікі» на постанову Миколаївського окружного адміністративного від 03 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Вікі» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року Приватне підприємство (далі ПП) «Вікі» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022340 від 02 вересня 2011 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 10 741,50 грн., в тому числі за основним платежем 7 161 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 580,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, пояснюючи, що норми діючого законодавства України в сфері оподаткування позивачем порушені не були.

Відповідач позов не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, зазначивши, що проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного від 03 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Вікі» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП «Вікі», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПП «Вікі» перебуває на обліку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС як платник податку.

В період з 09 серпня 2011 року по 15 серпня 2011 року відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП «Вікі» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Компай ЛТД» за період липень-вересень 2010 року, за результатами якої 18 серпня 2011 року складено акт №2731/234-00/24055786.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2011 року №0000022340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 10 741,50 грн., в тому числі за основним платежем 7 161 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 580,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано скаргу від 12 вересня 2011 року, яку рішенням від 27 вересня 2011 року №2644/10/25-014 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 27 вересня 2011 року №2644/10/25-014 позивачем повторно подано скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням від 05 грудня 2011 року №6847/6/10-2115 скаргу позивача залишено без задоволення.

Згідно податкового повідомлення-рішення №0000022340 від 02 вересня 2011 року позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону Україин «Про податок на додану вартість» при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Компай ЛТД».

ТОВ «Компай ЛТД» перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва як платник податку на додану вартість. Основним видом діяльності за КВЕД є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за рахунок ТОВ «Компай ЛТД» на підставі податкових накладних, які не використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку на загальну суму 7 161,29 грн., що призвело до порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 7 161 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість».

В апеляційній скарзі ПП «Вікі» вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним та підлягає скасуванню з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, оскільки всі господарські операції позивача з ТОВ «Компай ЛТД» носили реальний характер та мали на меті створення реальних позитивних господарських наслідків для обох сторін, таким чином позивачем цілком обґрунтовано та законно було віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого ним ПДВ у сумі 7 161 грн.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної ) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на таки товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у звязку з придбанням або виготовленням товаврів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

1) або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:

2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач здійснював господарські операції з ТОВ «Компай ЛТД».

Відповідно до договору від 01 липня 2010 року №245, укладеного між позивачем та ТОВ «Компай ЛТД», ТОВ «Компай ЛТД» зобов'язалось передати у власність позивача строй матеріали (цемент, ізогіпси, фарба, плитка, шифер, гіпсокартон, щебінь, пісок, вагонка і т.п.).

За рахунок здійснення вказаних операцій у перевіряємому періоді ПП «Вікі» сформувало податковий кредит.

Згідно специфікації від 01 липня 2010 року транспортування товару здійснювалось за рахунок позивача.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту перевезення ПП «Вікі» вказаного в договорі товару.

Також з матеріалів справи вбачаться, що ТОВ «Компай ЛТД» транспортуванням та зберіганням продукції не займалось, оскільки свою господарську діяльність вело таким чином, щоб обов'язки по транспортуванню та зберіганню товару, що був предметом договору, покладалось на контрагентів. Згідно діючих у травні, червні та липні 2010 року договорів ТОВ «Компай ЛТД» фінансово-господарська діяльність не передбачала транспортування та зберігання товару.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що зазначені в договорі, специфікації та у видаткових і податкових накладних найменування товарів, що є предметом договору, не співпадають.

Відповідно до договору товар, який ТОВ «Компай ЛТД» продало позивачу (цемент, ізогіпси, фарба, плитка, шифер, гіпсокартон, пісок, вагонка і т.п.), був придбаний у ТОВ «РГК».

Згідно акту перевірки №161/23-400/36535990 від 14 лютого 2011 року основним видом діяльності ТОВ «Компай ЛТД» є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ПП «Вікі» не надано жодних доказів на підтвердження факту передачі товару за договором від ТОВ «Компай ЛТД».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ПП «Вікі» порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за рахунок ТОВ «Компай ЛТД» на загальну суму 7161,29 грн., оскільки позивач не здійснив з контрагентом реальних господарських операцій з придбання товарів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС податкового повідомлення-рішення №0000022340 від 02 вересня 2011 року.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Вікі» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного від 03 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.В. Яковлєв