Ухвала суду № 33962680, 27.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 р. Справа № 28706/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у справі № 2а-995/10/1770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Опорядрембуд» до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Опорядрембуд» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області та з уточненням позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004282342/3 від 26.02.2010 року, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 481721,00 грн. в т.ч. 360770,00 грн. - основного платежу та 120951,00 грн. - штрафних санкцій з урахуванням рішення №19815 від 07.05.2010 року "Про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0004282342/3", а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004292342/3 від 26.02.2010 року, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141533,00 грн. в т.ч. 94355,00 грн. - основного платежу та 47178,00 грн. - штрафних санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року позовні вимоги ТзОВ «Фірма «Опорядрембуд» задоволено, визнано протиправними та скасовано зазначені вище податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Фірма «Опорядрембуд» відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд в складі колегії суддів,заслухавши доводи представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 05.08.2009 року по 26.08.2009 року працівниками ДПІ у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Фірма «Опорядрембуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1102/23-100/34327874 від 31.08.2008 року.

На підставі вказаного акту від 31.08.2008 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0004282342/3 від 26.02.2010 року, згідно якого ТзОВ "Фірма "Опорядрембуд" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" в розмірі 481721,00 грн., в т.ч. 360770,00 грн. за основним платежем та 120951,00 грн. за штрафними санкціями та - №0004292342/3 від 26.02.2010 року, згідно якого ТзОВ "Фірма "Опорядрембуд" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 141533,00 грн. в т.ч. 94355,00 грн. - основного платежу та 47178,00 грн. - штрафних санкцій.

Згідно з рішенням №19815 від 07.05.2010 року "Про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0004282342/3", - сума податкового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням за платежем "податок на прибуток підприємств" становить 176915,00 грн., в т.ч. 117943,00 грн. за основним платежем та 58972,00 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. Згідно приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Колегія суддів вважає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність первинних документів та податкових накладних, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому, слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Податковий орган прийшов до висновку, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати та податковий кредит по господарським операціям з ПП "Юнісеф".

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ "Фірма "Опорядрембуд" було укладено з ПП "Юнісеф" ряд договорів підряду на проведення будівельно-монтажних робіт, а саме: договір за №2с від 04.01.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт по будівництву абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УКГГ по вул.Запорізька, 51, м. Дубно, вартістю 46700,00 грн. (з ПДВ); договір за № 3с від 04.01.2008 року по проведенню будівельно-монтажних робіт - ремонт адмінприміщення ВАТ "Рівнегаз" на суму 50494,80 грн. (з ПДВ); договір за № 4с від 08.01.2008 року по проведенню будівельно-монтажних робіт - Капітальний ремонт з переобладнанням будівлі Дубенського УЕГГ по вул. Запорізька, 51, м. Дубно, на суму 23378,40 грн. (з ПДВ); договір за №6с від 01.02.2008 року на виконання будівельно-монтажних робіт - Ремонт адмінбудівлі по вул. Будівельників, 6, м. Рівне, вартістю 185023,20 грн. (з ПДВ); договір за №7с від 03.03.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт -Будівництво абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УЕГГ по вул.Запорізька, 51, м. Дубно, вартістю 69127,70 грн. (з ПДВ); договір за №8с від 03.03.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт - Ремонт адмінбудівлі по вул.Будівельників, 6, м. Рівне, вартістю 87200,40 грн. (з ПДВ); договір за №9с від 01.04.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт - Ремонт кабінетів по вул. Будівельників, 6, м. Рівне, вартістю 25626,00 грн. (з ПДВ); договір за №10с від 01.04.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт - Будівництво абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УЕГГ, вул. Запорізька, 51, м. Дубно, вартістю 78576,00 грн. (з ПДВ).

Виконання вказаних вище договорів ПП "Юнісеф" підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями та податковими накладними.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що господарські операції, вчинені ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" з ПП "Юнісеф" є реальними та підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку. Таким чином, колегія суддів вважає, що податковий кредит сформований ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вказані підрядні роботи проведені для забезпечення виконання усього комплексу робіт по договорах, укладених із замовником ВАТ "Рівнегаз", які в свою чергу, укладалися з позивачем, як генеральним підрядником. Виконання вказаних договорів підтверджується наявними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, оформленими належним чином і скріпленими печатками та підписами сторін. При цьому, загальний об'єм виконаних генпідрядних робіт перевищує об'єми виконаних підрядних робіт, що пояснюється включенням до об'ємів робіт виконаних власними силами ТзОВ "Фірма "Опорядрембуд" об'ємів робіт, виконаних іншими підрядниками, зокрема ПП "Юнісеф".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що господарські операції ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" з ПП "Юнісеф" носили реальний характер, понесені витрати на придбання робіт в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок, валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Податковий орган вважає, що ПП "Юнісеф" не могло здійснити вказану господарську операцію у зв'язку із відсутністю реєстрації за вказаним суб'єктом господарювання техніки, машин і механізмів, транспортних засобів та необхідної кількості штатних найманих працівників.

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними такі доводи податкового органу, оскільки законодавцем не закріплено обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів і найманої праці шляхом укладення трудових,а не цивільно-правових договорів.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних ПП "Юнісеф" являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість (за даними офіційного Веб-сайту ДПА України свідоцтво анульовано лише 12.02.2009 року), тому на законних підставах видало податкові накладні. На момент оформлення договору та виконання робіт ПП "Юнісеф" мало ліцензію на провадження будівельної діяльності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що обставини порушення кримінальної справи №181 за фактом фіктивного підприємництва ПП "Юнісеф", за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені, оскільки на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликався лише на наявність кримінальної справи, що перебувала на стадії досудового слідства, а відтак колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів укладених ТзОВ "Фірма "Опорядрембуд" з ПП "Юнісеф" є передчасними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне визнано протиправними та скасовано.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у справі № 2а-995/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський