Постанова № 33962426, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

"fs112">І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2013 року № 826/11839/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»

про стягнення заборгованості в розмірі 46 023,36 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява позивача Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до відповідача (боржника) Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» про стягнення заборгованості в розмірі 46 023,36 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 р., відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження у справі № 826/11839/13-а та запропоновано відповідачу у строк до 19.08.2013 року, або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Так, 14.08.2013 р. до канцелярії суду надійшло письмове заперечення на адміністративний позов разом із додатками від відповідача Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», в якому відповідач зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з нього заборгованості в розмірі 46 023,36 грн., оскільки питання щодо стягнення такої суми заборгованості з відповідача вже розглядалося адміністративними судами першої та другої інстанції, та наявне рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 р. по справі № 2а-8755/11/2670, яке набрало законної сили, щодо стягнення з ДГП «Укргеофізика» 59 085,24 грн. податкової заборгованості.

Зважаючи на зазначене, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України, з метою встановлення всіх фактичних обставин, що будуть мати значення при вирішенні спору по суті, суд дійшов до висновку про необхідність проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи № 826/11839/13-а із викликом сторін в судове засідання.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2013 р. судове засідання з розгляду справи № 826/11839/13-а було призначено на 10.09.2013 р.

Однак, в судове засідання призначене на 10.09.2013 р., позивач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

З даного приводу 09.09.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 826/11839/13-а, з підстав неможливості прибуття представника позивача в судове засідання 10.09.2013 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2013 р. проти задоволення позову заперечив, та просив суд відмовити позивачу у позові повністю, оскільки питання щодо стягнення такої суми заборгованості з відповідача (що є предметом даного позову) вже розглядалося адміністративними судами першої та другої інстанції, та наявне рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 р. по справі № 2а-8755/11/2670, яке набрало законної сили, щодо стягнення з ДГП «Укргеофізика» 59 085,24 грн. податкової заборгованості.

Зважаючи на таке, а саме не прибуття позивача в судове засідання 10.09.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд частково задовольнив клопотання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про відкладення розгляду справи, та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/11839/13-а в порядку письмового провадження, із наданням сторонам часу протягом 7-ми днів для подачі всіх додаткових документів на підтвердження їх нормативно-правових позицій по справі, які ще не були ними подані.

Про зазначене позивача було належним чином повідомлено листом від 10.09.2013 р., який отриманий ДПІ у м. Івано-Франківську 19.09.2013 р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Так, станом на 03.10.2013 р. позивачем до канцелярії суду були надані додаткові документи на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, та відповідачем інших документів по справі до канцелярії суду не подавалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні 10.09.2013 р., всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами по справі спростовано відповідачем, за наслідками проведеної Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську позапланової виїзної перевірки Івано-Франківської експедиції з геофізичних досліджень в свердловинах ДГП «Укргеофізика» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р., контролюючим органом було встановлено порушення відповідачем вимог п. 8, та п.п. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого нараховано 46 023,36 грн. пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників) до бюджету.

Також, як видно з наявних у справі доказів, на виконання ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, ДПІ у м. Івано-Франківську було вручено платнику податків (відповідачу) першу податкову вимогу № 1/923/10385/10/24-150/2768 від 16.04.2010 року та другу податкову вимогу № 2/1083/13167/10/24-150/3499 від 19.05.2010 року, щодо наявної заборгованості по податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників).

Так, у відповідності до вимог п.п 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не було сплачено податкового боргу, визначеного в другій податковій вимозі № 2/1083/13167/10/24-150/3499 від 19.05.2010 року, позивачем не виставлялося окремої податкової вимоги по новоутвореному податковому боргу в розмірі 46 023,36 грн. по податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників), що виник за наслідками висновків Акта перевірки від 22.11.2010 р. № 19409/23-2/0143277, в якому встановлені порушення відповідачем вимог п. 8, та п.п. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого нараховано 46 023,36 грн. пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників) до бюджету. А отже, такий податковий борг, відповідно до норм зазначеного законодавства, є консолідованим, та виставлення окремої податкової вимоги по ньому не вимагає.

Проте, як підтверджується наявними у справі матеріалами, в порушення вимог ст. 67 Конституції України, а також п.п. 16.1.4 п. 16.1 Податкового кодексу України, відповідач не сплатив зазначеної суми податкового боргу в розмірі 46 023,36 грн., відповідно до чого за Державним геофізичним підприємством «Укргеофізика» станом на час розгляду даної адміністративної справи обліковується податкова заборгованість в розмірі 46 023,36 грн. по податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Також, в статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, як підтверджується наявними у справі доказами, документально підтверджена заборгованість відповідача до бюджету по податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників) за період нарахування з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. становить 46 023,36 грн., та є не сплаченою останнім станом на час розгляду даної адміністративної справи по суті.

З приводу даного спору суд також не може погодитися з посиланнями відповідача на те, що питання щодо стягнення такої суми заборгованості з ДГП «Укргеофізика» (що є предметом даного позову) вже розглядалося адміністративними судами першої та другої інстанції, та наявне рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року по справі № 2а-8755/11/2670, яке набрало законної сили, щодо стягнення з ДГП «Укргеофізика» 59 085,24 грн. податкової заборгованості.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, судами першої та другої інстанції (Окружним адміністративним судом м. Києва та Київським апеляційним адміністративним судом) у справі № 2а-8755/11/2670 щодо стягнення з ДГП «Укргеофізика суми заборгованості по податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників) розглядався саме період діяльності відповідача з квітня 2007 року по січень 2009 року, проте як в даній адміністративній справі № 826/11839/13-а судом розглядається стягнення позивачем з відповідача суми заборгованості по податку з доходів фізичних осіб (доходів найманих працівників) за період діяльності відповідача з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, що відповідно не було предметом спору у справі № 2а-8755/11/2670, а отже такі посилання відповідача на зазначені судові рішення – є безпідставними, та судом до уваги братися не можуть.

В позовній заяві відповідач також наголошує на тому, що позивачем був пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів), а також шестимісячний термін для подачі адміністративного позову, встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на що, на думку відповідача, провадження у справі № 826/11839/13-а слід припинити.

З даного приводу суд зазначає, що, по-перше, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено вчинення адміністративним судом таких процесуальних дій, як припинення провадження у справі, а саме з таких підстав відповідно є незрозумілим прохання відповідача припинити провадження у справі, та по-друге, відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Так, за наслідками розгляду наданої позивачем позовної заяви та доданих до неї матеріалів, судом були визнані поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, оскільки за наслідками постійного виникнення у відповідача сум заборгованостей за різні податкові періоди, позивач постійно звертається до судів із позовними заявами щодо стягнення з відповідача таких сум заборгованості, та відповідно, зважаючи на значну кількість судових позовів (певна кількість з яких не є остаточно розглянутими), останній не завжди взмозі вчасно відслідковувати та подавати до суду нові позовні заяви, з урахуванням рішень судів по інших справах.

Зважаючи на те, що протиправні дії відповідача (щодо несплати суми податкового боргу) завдають шкоди Державному бюджету України, судом протокольною ухвалою було визнано причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом поважними, та відкрито провадження у справі, відповідно до чого даний адміністративний спір розглядається судом по суті.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З даного приводу, як вже було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем не було заперечено щодо наявності в нього податкового боргу перед Державним бюджетом, проте як відповідач наголошував саме на проханні залишити позовну заяву позивача без розгляду з підстав пропущення останнім строку встановленого для подання позову до адміністративного суду, що передбачено ст. 99 - 100 КАС України.

Таким чином, оскільки сторони по справі не заперечували факту наявності у Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» податкового боргу перед Державним бюджетом в розмірі 46 023,36 грн., то відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, додаткове доказування таких обставин, що визнаються сторонами – не вимагається.

Отже, з огляду на викладене вище, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, зважаючи на документальне підтвердження наявності у Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» податкового боргу перед Державним бюджетом в розмірі 46 023,36 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених ним позовних вимог, а відповідач не надав допустимих доказів на підтвердження обґрунтувань щодо підстав відмови в позові, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, а саме щодо стягнення з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» заборгованості в розмірі 46 023,36 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (код ЄДРПОУ 01432761, адреса: 03057, м. Київ, вул. Софії Петровської, буд. 10) податковий борг у сумі 46 023,36 грн. з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Стягувач – Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 20).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 03.10.2013 р.