Постанова № 339620, 11.12.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.12.06 Справа № 10/127

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

Л. Давид

При секретарі Скочко Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Степанського споживчого товариства від 03.08.06 № 145

на постанову господарського суду Рівненської області від 10.07.06

у справі 10/127

за позовом Степанського споживчого товариства

до відповідача- ДПІ у Сарненському ра-ні

провизнання нечинним податкового повідомлення- рішення

за участю представників сторін:

Від позивача_ - Овдійчук О. дор. у справі

Від відповідача_ - Янюк Т. дор. у справі

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 51 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Рівненської області

від 10.07.06 у справі № 10/127, в позові Степанського

споживчого товариства відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції взяв до уваги,

що надані до перевірки первинні документи ( акти наданих

послуг) не відповідають основним вимогам щодо обов»язкових

реквізитів первинних документів встановлених п. 2 ст. 9

Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні», п.п 2.4 п. 2 Положення про

документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Також висновок суду ґрунтується на тому факті, що

позивачем не представлено жодних документів, що б

підтверджували факт використання отриманих послуг в

господарській діяльності, витрати по яких віднесено до

валових витрат.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач подав

апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду з

підстав неповного дослідження обставин справи, порушення

норм матеріального права. Зокрема апелянт зазначає, що ст.. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.1995 р. за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

В даному випадку такими документами є акти прийому здачі виконаних робіт (послуг), які містять необхідні реквізити, зокрема, назву документа - акт прийому-здачі виконаних робіт; дату і місце складання - наприклад, 28 січня 2005 року, м. Сарни; назву підприємства, від імені якого складено документ - такі назви підприємств (Степанське СТ та Сарненська райспоживспілка) зазначаються безпосередньо в документі та на печатках, якими скріплено акт прийому передачі; зміст та обсяг господарської операції - послуги господарсько-правового характеру з посиланням на договір № 14 від 02.01.2001 року, яким більш конкретно визначається дана послуга; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб, якими скріпляється факт надання такої господарської послуги. З врахуванням вищевказаного, апелянт вважає, що витрати з консультаційних послуг, підтверджені актами приймання-здачі виконаних робіт, і правомірно віднесені до складу валових витрат Степанського споживчого товариства.

В судовому засіданні, представник відповідача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими. При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено апеляційним судом Сарненською державною податковою інспекцією було проведено комплексну планову документальну перевірку позивача за наслідками якої складено акт від 27.03.2006 року за № 19/23/01763993.

На підставі даного акту податковим органом прийнято 05.04.2006 року податкове повідомлення-рішення № 0000682340/0, яким Степанському СТ визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3680,00 грн., в тому числі 735,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Так, у р. 2.2 акту перевірки від 27.03.2006 року № 19/23/01763993 зазначається, що перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат (консультативні та посередницькі послуги, надані Сарненською райспоживспілкою) в сумі 11780,00 грн., в тому числі в І кварталі - 3150,00 грн., в II кварталі -2550,00 гра, в III кварталі - 3080,00 грн., в ІУ кварталі - 3000,00 грн., у зв"язку з чим порушено вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. . Як вбачається із матеріалів справи, згідно заключеного договору від 02.01.2001 року та додатку № 1 до договору, Степанському споживчому товариству щомісячно надавались Сарненською райспоживспілкою платні консультації господарсько-правового характеру. Факт надання таких послуг оформлявся актом прийняття-передачі виконаних робіт. На підставі таких актів Степанське СТ перераховувало Сарненській райспоживспілці вартість наданих виконавцем послуг. При цьому такі суми витрат відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року включалась до валових витрат.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 2 ст. З Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, зі змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Як вбачається із актів прийому здачі виконаних робіт (послуг), останні містять усі необхідні реквізити, зокрема, назву документа - акт прийому-здачі виконаних робіт; дату і місце складання ; назву підприємства, від імені якого складено документ , зміст та обсяг господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до кладу валових витрат включаються суми будь яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв"язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно із пп. 5.3.9 ст, 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат виробництва та обігу крім тих, що зазначені у Законі, не дозволяється.

З врахуванням вищевказаного, колегія вважає, що витрати з консультаційних послуг, підтверджені належними первинними документами (актами приймання-здачі виконаних робіт) і правомірно віднесені до складу валових витрат .

Слід зазначити, що норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для не включення до валових витрат, лише повну відсутність бідь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.

У даному випадку всі необхідні первинні бухгалтерські документи на витрати, пов"язані з наданням консультативних послуг, у позивача є в наявності.

Отже, дані декларації з податку на прибуток підприємства позивача підтверджуються первинними документами, що відповідає Порядку складання декларації з

податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143, зокрема розд. 1, яким передбачено, що „дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку".

Відповідно до вимог п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженими наказом ДПА України від 16.09.2002 р/ № 429 за кожним відображенням в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиленням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначивши період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення - здійснено. При цьому додати до акту письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій) та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих. Податковим органом даних вимог не було дотримано.

Таким чином, висновки, викладені податковим органом в акті перевірки повинні грунтуватись саме на конкретних чітко визначених нормах законодавства, із зазначенням первинних документів, на підставі яких робиться висновок про наявність порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте ДПІ у Сарненському районі належними доказами не доведено правомірність визначення позивачу зобов'язання з податку на прибуток.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202 ,207 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Степанівського споживчого товариства задоволити.

Постанову господарського суду Рівненської області від 10.07.06 у справі № 10/127 скасувати. Прийняти нову. Позов Степанівського споживчого товариства задоволити. Визнати нечинним податкове повідомлення- рішення від 05.04.06 № 0000682340/0 з моменту прийняття.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій ( 85 грв. держмита за подання позову + 118 грв. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу + 1,70 грв. держмита за подання апеляційної скарги) покласти на відповідача.

Господарському суду Рівненської області видати накази.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Рівненської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді Л. Давид

Т. Бонк