Постанова № 339616, 20.12.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.12.06 Справа № 5/876-19/163А

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.,

Бонк Т.Б.,

при секретарі Чаплик І.,

з участю представників:

від позивача: не з”явився,

відповідача: з”явився,

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, м.Львів

на постанову господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року, суддя Н.Г.Левицька, в справі №5/876-19/163А,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м.Львів

до відповідача державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000052400/0/11414 від 19.07.2004 року,

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0000052400/0/11414 від 19.07.2004 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 791,27 грн., за порушення вимог п.п.”б”8.6.1, п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме реалізацію касових апаратів без попереднього узгодження з податковим органом при наявності знаходження майна в податковій заставі.

Постанова суду мотивована тим, що податковим органом не доведено факт реалізації позивачем касових апаратів в 2003 році, а тому безпідставно застосовано штрафні санкції за порушення вимог п.п.”а”8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що згідно накладних №05 від 31.01.2002 р. та №28 від 01.01.2002 р. позивачем реалізовано підприємцю Дейнезі М.І. касові апарати Ера - 101 (Зшт.) на суму 685,97 грн. та Ера - 101 (1шт.) на суму 105,30 грн. без попереднього узгодження з податковим органом в період перебування активів позивача в податковій заставі, а тому до нього застосовано штрафні санкції в розмірі відчуженого майна. При цьому скаржник покликається на те, що податкова застава виникла в зв”язку з наявністю у позивача податкового боргу, про що було виписано позивачу першу податкову вимогу №1/153 від 05.11.2001р. на суму 12,63 грн. та другу податкову вимогу №2/393 від 14.12.2001р. на суму 12,63 грн.

Скаржник вважає безпідставним висновок місцевого суду про непідтвердження факту реалізації касових апаратів, покликаючись на те, що працівниками податкового органу допущено арифметичну помилку в акті перевірки при зазначенні року продажу, який фактично є 2002 р., а не 2003 р. Наведене випливає і зі змісту податкових накладних, оскільки в них йде мова про реалізацію того ж товару (касовий апарат Ера - 101 (з шт.), на ту ж ціну і тій же особі (ПП Дейнега М.І.), що і в накладних, на які посилається ревізор в акті перевірки.

В судове засідання представник позивача не з"явився, хоча належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, що підтверджено повідомленням, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає за можливе розгляд справи провести без його участі за наявними в справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000052400/0/11414 від 19.07.2004 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 791,27 грн., є зафіксований в акті перевірки від 19.07.2004 року за №58/23-2/06725046 факт порушення позивачем п.п.”б”8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме реалізацію касових апаратів без попереднього узгодження з податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність податкового боргу у позивача підтверджується наявними в матеріалах справи першою та другою податковими вимогами за №1/153 від 05.11.2001р. на суму 12,63 грн. та №2/393 від 14.12.2001р. на суму 12,63 грн., згідно з якими виникло право податкової застави на активи платника податків.

Перша податкова вимога №1/153 вручена підприємству 12.11.2001 року, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні про вручення №185, а друга податкова вимога №2/393 вручена підприємству 04.01.2002 року згідно відмітки у поштовому повідомленні про вручення (а.с.71).

Відповідно до вимог п.п.8.6.1 п.8.6 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” операції щодо відчуження нерухомого майна платника податків, активи якого перебувають у податковій заставі, потребують письмового погодження з податковим органом.

Судом встановлено, що згідно витягу Інформаційного центру Міністерства юстиції м.Львова про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна від 27.11.2001 року всі активи ТзОВ «Сюрприз»знаходяться в податковій заставі.

Доказів про відсутність суми податкового боргу позивачем не подано і судом не встановлено.

За змістом п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в разі реалізації активів за наявності податкової застави без попередньої згоди податкового органу, до платника податку застосовуються штрафні санкції в сумі, що дорівнює сумі відчуження, визначеній за звичайними цінами.

В матеріалах справи містяться докази реалізації майна позивача (а.с.52-53), а саме накладні №05 від 31.01.2002р. та №28 від 01.01.2002 р. про реалізацію позивачем підприємцю Дейнезі М.І. касових апаратів Ера - 101 (Зшт.) на суму 685,97 грн. та Ера - 101 (1шт.) на суму 105,30 грн., а також докази проведення операцій з купівлі активів за період, що перевірявся, на загальну суму 76170,28 грн.

Доказів надання згоди податковим органом на здійснення такої реалізації та купівлі позивачем не надано, а тому податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 791,27 грн. за самостійне відчуження.

Висновок місцевого суду про те, що з представленої позивачем Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) за січень 2003 року не вбачається факт продажу касових апаратів підприємцю Дейнеці М.І., є неправильним, оскільки працівниками податкового органу допущено помилку в акті перевірки при зазначенні року продажу, який фактично є 2002 р., а не 2003 р. Наведене підтверджується поясненнями представника скаржника та випливає зі змісту податкових накладних за 2002 рік (первинних бухгалтерських документів), в яких йдеться про реалізацію того ж товару (касовий апарат Ера - 101 (з шт.), на ту ж ціну і тій же особі (ПП Дейнега М.І.), що і в накладних, на які посилається ревізор в акті перевірки, а тому в Книзі обліку продажу товарів(робіт) послуг ТЗОВ «Сюрприз»за січень 2003 року дані операції не відображені, оскільки відбулися в сісчні 2002 року, що відповідає встановленим обставинам по справі.

З наведеного податкове повідомлення-рішення №0000052400/0/11414 від 19.07.2004 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 791,27 грн. прийнято на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає. З цих підстав вимоги позивача є безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга податкового органу –задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, суд,

постановив:

постанову господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року в справі за номером 5/876-19/163А - скасувати. Апеляційну скаргу податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова –задоволити.

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0000052400/0/11414 від 19.07.2004 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Р.І.Марко

Т.Б.Бонк