Ухвала суду № 33961267, 08.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/3673/13 Головуючий 1-ї інстанції -

Справа № 2012/8786/2012р. Шиянова Л.О.

Категорія: про відшкодування шкоди Доповідач - Швецова Л.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Тичкової О.Ю., Зазулинської Т.П.

при секретарі - Каменській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року

по справі за позовом приватного підприємства акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО України» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ПрАТ «АСК «ІНГО України» звернулося до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої позивач посилався на те, що 12 листопада 2011 року о 23 год. 45 хв. на перехресті вул. Сумської та Культури в м. Харкові мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участі автомобіля «ВАЗ 21099» (р/н НОМЕР_1), що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Мітцубісі» (р\н НОМЕР_2), що належить ОСОБА_4, під його керуванням.

Внаслідок ДТП автомобіль «Мітцубісі» (р\н НОМЕР_2) зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 340 (триста сорок) грн.

Позивач зазначив, що між ПрАТ «АСК «ІНГО України» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування автомобіля «Мітцубісі» (р\н НОМЕР_2) № 720525912, відповідно до умов якого, у разі настання страхового випадку, страхова компанія відшкодовує фактичну вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю з врахуванням франшизи. Тому, враховуючи Акт товарознавчого дослідження № 473 від 19.11.2011 року та на підставі страхового акту № 3884 від 16.02.2012 року позивачем було виплачено страхове відшкодування на умовах договору страхування в розмірі 6 634 грн. 10 коп.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала Страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За таких обставин, ПАТ «АСК «ІНГО України» звернулося до відповідача - ОСОБА_2 з регресною претензією № 87/05-юр, але станом на 20.09.2012 року від відповідача ніякої відповіді не надійшло та страхова компанія коштів не отримала.

Враховуючи викладене, позивач - ПАТ «АСК «ІНГО України» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АСК «ІНГО України» суму витрат за договором страхування у розмірі 6 634 грн. 10 коп., а також судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп., за розгляд вказаної цивільної справи, а всього 6 848 грн. 70 коп.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року позов ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, 26.011986 року народження, на користь приватного підприємства акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО України» в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 6 634 (шість тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 10 копійок та судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень. Всього 6 848 (шість тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 70 копійок.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 квітня 2013 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року у вказаній цивільній справі залишено без задоволення.

22 квітня 2013 року ОСОБА_2 через суд першої інстанції звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО України» - відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилався на те, що висновок авто товарознавчого дослідження № 473 від 19.11.2011 року зроблено суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, у якого закінчився строк дії сертифікату. Отже, оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання без чинного сертифікату є недійсною.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Так, по справі достовірно встановлено, що 12 листопада 2011 року на перехресті вул. Сумської та вул. та Культури в м. Харкові мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участі автомобіля «ВАЗ 21099» (р/н НОМЕР_1), що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Мітцубісі» (р\н НОМЕР_2), що належить ОСОБА_4, під його керуванням.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 340 (триста сорок) грн.

Внаслідок ДТП автомобілю «Мітцубісі» (р\н НОМЕР_2) було завдано механічні пошкодження.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.

Відповідно до цих правових норм шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі договору добровільного страхування автотранспорту № 720525912.11., укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «АСК «ІНГО України», остання виплатила ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 6 634 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заявлені ПАТ «АСК «ІНГО України» вимоги та стягнув з відповідача ОСОБА_2, 26.011986 року народження, на його в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 6 634 (шість тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 10 копійок та судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень. Всього 6 848 (шість тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 70 копійок.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що висновок авто товарознавчого дослідження № 473 від 19.11.2011 року зроблено суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, у якого закінчився строк дії сертифікату, а тому суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги недопустимий доказ, поклавши його в обгрунтування свого рішення, то ці доводи апелянта судова колегія оцінює критично та відхиляє, оскільки в судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача було надано сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий на ім'я ОСОБА_5, строком дії з 15 жовтня 2010 року до 15 жовтня 2013 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України передбачається, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у справі, виникає спір.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК| України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу|, якщо| визнає, що| суд першої інстанції ухвалив|постановивши| рішення з додержанням| вимог| матеріального і процесуального| права.

Не може| бути| скасоване| правильне| по суті і справедливе рішення суду з одних лише| формальних| міркувань.

| Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року

залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий суддя -

Судді -