Рішення № 33961125, 04.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/8982/13-ц

№ 2/243/3378/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Руденко Л.М.

при секретарі - Кобець О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2013р. до Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ВАТ "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що її чоловік, ОСОБА_2, працював постійно у відповідача регулювальником роботи свердловин цеху видобутку та транспортування розсолу ВАТ «Содовий завод» в період з 1992 року по 2000 рік включно. Згідно записів у трудовій книжці чоловіка і довідки відповідача він був прийнятий електрослюсарем(слюсарем) цеху видобутку та транспортування розсолу у відповідності до наказу № 741 від 07 липня 1992 року, згодом був переведений регулювальником роботи свердловин цього цеху. З жовтня 1996 року ВАТ «Содовий завод» припинило виплачувати працівникам заробітну плату. Її чоловік неодноразово звертався до відповідача за отриманням невиплаченої заробітної плати, але кожний раз отримував відмову щодо цього через відсутність у нього нібито коштів.

ОСОБА_2 працював до 24 травня 2000 року, коли наказом №279 від 24.05.2000 року був звільнений з роботи. Після звільнення з роботи чоловік неодноразово звертався до відповідача за отриманням невиплаченої заробітної плати, але кожний раз отримував відмову щодо цього через відсутність у нього нібито коштів. Її чоловік помер в 2010 році в с.м.т. Райгородок, Слов'янського району, Донецької області. Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 05 травня 2010 року.

На підставі зазначеного вважає що в неї є законне право отримати через суд заборгованість по заробітній платі її померлого чоловіка, ОСОБА_2, яку відповідач своєчасно йому не виплатив при звільненні з роботи.

Після звільнення її чоловіка з роботи відповідач був зобов'язаний провести з ним повний розрахунок, однак цього не зробив через нібито скрутне фінансове становище підприємства.

Станом на час звільнення чоловіка з роботи і по теперішній час заборгованість по заробітній платі по бухгалтерському обліку відповідача складає 2171 грн. 14 коп, згідно довідки відповідача № 2-318 від 15.08.2013року.

Порушення відповідачем трудових прав її чоловіка привели до втрати його налагоджених і нормальних життєвих зв'язків, через що чоловік був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Через провину відповідача щодо своєчасного розрахунку виникло дуже тяжке матеріальне положення. Чоловік не міг своєчасно і в повному обсязі придбати ліки для лікування, проходити медичне обслідування, проходити повний курс лікування, оплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню будинку, в якому мешкав, належним чином харчуватись та вдягатись, утримувати свою сім'ю. Внаслідок чого він став нервовим, роздратованим та пригніченим, стан його здоров'я погіршився, в т. ч. через тривалий час порушення його законних прав з боку відповідача.

Таким чином, причинену чоловікові відповідачем моральну шкоду вона оцінює в 5000 грн.

Згідно ст. 117 КЗпП України у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство зобов'язано виплатити його середній заробіток за час затримки розрахунку по день його смерті.

Відповідно до вищевказаної довідки відповідача середній заробіток її чоловіка за 2 останні місяці роботи складав 129 грн. 27 коп.

Число робочих днів в грудні 1999 року становить 23 робочих дні. Число робочих днів в січні 2000 року становить 20 робочих днів. Середньомісячна кількість робочих днів становить: (23+20) / 2 = 21,5 робочих дні. Середньоденна заробітна плата становить:

129 грн. 27 коп. х 2 / 21,5 р.д. х 2 = 6 грн. 01 коп. Загальна кількість робочих днів становить:

За 2000 рік: 10 р.д. + 7 міс. х 21,5 р.д. = 160,5 р.д.

2001 року по 2009 рік : 21,5 р.д. х 12 міс. х 9 років = 2322 р.д.

За 2010 рік : 21,5 р.д. х 4 міс. + З р.д. = 89 р.д.

Всього: 160,5 р.д. + 2322 р.д. + 89 = 2571,5 р.д.

Загальна сума заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить:

6 грн. 01 коп. х 2571,5 р.д. = 15474 грн. 72 коп.

В зв'язку з наведеним вважає, що відповідач повинен виплатити на її користь середній заробіток в сумі 15474 грн. 72 коп. за весь час затримки розрахунку при звільненні чоловіка, а саме з 25 травня 2000 року по 05 травня 2010 року.

На час подання позову відповідача, як юридичну особу, не знято з реєстрації і не ліквідовано відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 2 квітня 2013 року.

Позовна давність не повинна застосовуватись за вимогами про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні робітника за нормами чинного законодавства України.

Просить суд стягнути з відповідача ВАТ "Содовий завод" на її користь заборгованість по зарплаті її чоловік, ОСОБА_2, в сумі 2171 грн. 14 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 15474 грн. 72 коп., починаючи з 25 травня 2000 року по 05 травня 2010 року та моральну шкоду 5000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не був присутній, але надав до суду заяву, в якої просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод» в судовому засіданні не був присутній, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 з 07 липня 1992 року по 24 травня 2000 року працював у відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Содовий завод", що підтверджено записами у трудовій книжці (а.с. 5,6). При звільненні з ОСОБА_2 не було проведено повного розрахунку по заробітній платі і заборгованість по заробітній платі станом на 01.08.2013 року складає 2171 грн. 14 коп., що підтверджується довідкою відповідача № 2-318 від 15.08.2013року (а.с. 11).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.м.т. Райгородок, Слов'янського району, Донецької області та ОСОБА_1, як дружина, прийняла спадщину на все майно ОСОБА_2 (а.с. 14)

У відповідності до ст.1227 ЦК України «...право на одержання сум заробітної плати, пенсії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкоємцеві) суми заробітної плати, пенсії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкоємцеві але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини...»

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був звільнений з підприємства 24 травня 2000 року, заборгованість по заробітній платі складає 2171 грн. 14 коп., між сторонами відсутній спір з приводу розміру заробітної плати, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

Вирішуючи питання стосовно виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Як роз'яснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116,117,237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Виходячи з встановлених по справі обставин та наведених законодавчих норм права та роз'яснень Пленуму Верховного суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню. Виходячи з періоду затримки (з 2000 року по 2010 року), економічного та фінансового становища підприємства (визнання його банкрутом і в той же час тривалість проведення ліквідаційної процедури), а також штучне накопичення суми середнього заробітку з боку позивача (його не звернення за захистом порушеного права протягом тривалого часу), а також враховуючи розмір заборгованості 2171 грн. 14 коп., та істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком, який просив стягнути позивач (п.20 постанови Пленуму), суд вважає за можливе відповідно до ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача 2171 грн. 14 коп.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Оскільки на теперішній час заборгованість по заробітної платі 2171 грн. 14 коп. відповідачем ВАТ "Содовий завод" не погашена, то процесуальний строк звернення до суду позивача з вимогою про стягнення моральної шкоди не сплив.

У зв'язку з чим, враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди та встановити його в сумі 1000 грн.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 209ч.3, 212 -215, 218, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2171 грн. 14 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 2171 грн. 14 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн., а всього 5342 грн. 28 коп. (Грн. п'ять тисяч триста сорок дві 28 коп.).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 судовий збір на користь держави у розмірі 229,40 грн. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) - 26503448, отримувач - УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код ЄДРПОУ (банку) - 34686605, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міьскрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: