Ухвала суду № 339584, 07.06.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

07.06.06 Справа № 5/78-12/26

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Мацкулі Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства (далі ЛМКП) “Львівводоканал” від 27.12.2005р. № 01-6451

на постанову Господарського суду Львівської області від 08.12.2005р.

у справі № 5/78-12/26

за позовом Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Львові, м. Львів

до ЛМКП “Львівводоканал”, м. Львів

про стягнення податкового боргу

за участю представників:

від позивача - Мощинська О.В, Кушнір Т.В. - головні державні податкові інспектори; Паук О.Я. - головний державний податковий ревізор - інспектор;

від відповідача –Синишин Я.Б. –представник.

.

Представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), роз’яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 08.12.2005р. у справі № 5/78-12/26 позовні вимоги ДПІ у м. Львові задоволено повністю, стягнуто з ЛМКП «Львівводоканал»на користь державного бюджету суму 15719223,5 грн. з розстроченням платежу на десять років зі щоквартальною сплатою рівними частинами:

1) 392980,59 грн. - до 20.01.2006 р.;

2) 392980,59 грн. - до 20.04.2006 р.;

3) 392980,59 грн. - до 20.07.2006 р.;

4) 392980,59 грн. - до 20.10.2006 р.;

5) 392980,59 грн. - до 20.01.2007 р.;

6) 392980,59 грн. - до 20.04.2007 р.;

7) 392980,59 грн. - до 20.07.2007 р.;

8) 392980,59 грн. - до 20.10.2007 р.;

9) 392980,59 грн. - до 20.01.2008 р.;

10) 392980,59 грн. - до 20.04.2008 р.;

11) 392980,59 грн. - до 20.07.2008 р.;

12) 392980,59 грн. - до 20.10.2008 р.;

13) 392980,59 грн. - до 20.01.2009 р.;

14) 392980,59 грн. - до 20.04.2009 р.;

15) 392980,59 грн. - до 20.07.2009 р.;

16) 392980,59 грн. - до 20.10.2009 р.;

17) 392980,59 грн. - до 20.01.2010 р.;

18) 392980,59 грн. - до 20.04.2010 р.;

19) 392980,59 грн. - до 20.07.2010 р.;

20) 392980,59 грн. - до 20.10.2010 р.;

21) 392980,59 грн. - до 20.01.2011 р.;

22) 392980,59 грн. - до 20.04.2011р.;

23) 392980,59 грн. - до 20.07.2011 р.;

24) 392980,59 грн. - до 20.10.2011 р.;

25) 392980,59 грн. - до 20.01.2012 р.;

26) 392980,59 грн. - до 20.04.2012 р.;

27) 392980,59 грн. - до 20.07.2012 р.;

28) 392980,59 грн. - до 20.10.2012 р.;

29) 392980,59 грн. - до 20.01.2013 р.;

30) 392980,59 грн. - до 20.04.2013 р.;

31) 392980,59 грн. - до 20.07.2013 р.;

32) 392980,59 грн. - до 20.10.2013 р.;

33) 392980,59 грн. - до 20.01.2014 р.;

34) 392980,59 грн. - до 20.04.2014 р.;

35) 392980,59 грн. - до 20.07.2014 р.;

36) 392980,59 грн. - до 20.10.2014 р.;

37) 392980,59 грн. - до 20.01.2015 р.;

38) 392980,59 грн. - до 20.04.2015 р.;

39) 392980,59 грн. - до 20.07.2015 р.;

40) 392980,59 грн. - до 20.10.2015 р.

Постанова суду першої інстанції мотивована положеннями норм пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.5.1, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.1 п.5.4 ст.5, ст.16, пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також зокрема тим, що позивачем станом на 1 вересня 2005 року за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 15719223,5 грн., з яких основний платіж по податку на додану вартість становить 13031944,00 грн., штрафні санкції за несвоєчасну сплату - 1841985,44 грн. та нарахована пеня - 845294,06 грн. Дана заборгованість підтверджується розрахунком ДПІ у м. Львові суми позовних вимог (узгоджених податкових зобов'язань та нарахованої пені) по ЛМКП «Львівводоканал»за період з 17.04.2003р. по 01.09.2005р. та підтверджується актом звірки розрахунків по ПДВ за період з 17.04.2003 р. по 01.09.2005р.

ЛМКП «Львівводоканал», відповідач у справі, не погодився із законністю винесеної постанови, подав апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги, вважає, що постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник також відобразив, зокрема, що в оскаржуваній постанові зазначається, що на момент її винесення розмір основного боргу становив 13031944,00 грн., однак судом не взята до уваги довідка відповідача про часткове погашення боргу; станом на день винесення постанови судом 08.12.2005р. в період з 01.09.2005р. (останній акт звірки) відповідачем частково погашено суму заборгованості по сплаті ПДВ в розмірі 4301518,79 грн., сказана сума погашення залишена судом поза увагою; крім цього, в період з 09.12.2005р. по 01.04.2006р. відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 2973440,38 грн.

Наведене призвело до прийняття неправильного судового рішення, тому відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 08.12.2005р. у справі № 5/78-12/26, та з огляду на прикінцеві та перехідні положення КАС України справу передати в суд першої інстанції в іншому складі суду для розгляду по суті в порядку господарського процесуального законодавства.

ДПІ у м. Львові, позивач у справі, подав заперечення на апеляційну скаргу та заперечення на доповнення до апеляційної скарги, вважає, що постанова Господарського суду Львівської області від 08.12.2005р. прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненні до неї, є безпідставними. Також позивач відзначив зокрема, що оскаржуване судове рішення є обґрунтоване, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судових засіданнях.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги та доповнення до неї.

Представники позивача у судових засіданнях заперечили зазначені вимоги з підстав, наведених у запереченні на апеляційну скаргу та запереченні на доповнення до апеляційної скарги.

Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.

ДПІ у м. Львові, позивач у справі, подала позов (з урахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення з ЛМКП «Львівводоканал» податкового боргу у розмірі 15 719 223,50 грн.

ЛМКП «Львівводоканал» зареєстроване Реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської Ради народних депутатів 20.11.1996р., свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи № 04174, дата внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 15.11.1996р., ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03348471.

ЛМКП «Львівводоканал» засноване на міській комунальній власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту і є самостійним суб'єктом, який має право юридичної особи. Предметом і метою діяльності підприємства є водопостачання міст, каналізування, надання послуг з водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, організаціям, установам.

Станом на 1 вересня 2005 року за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 15719223,50 грн., з яких основний платіж по податку на додану вартість становить 13031944,00 грн., штрафні санкції за несвоєчасну сплату - 1841985,44 грн. та нарахована пеня - 845294,06 грн. Дана заборгованість підтверджується розрахунком ДПІ у м. Львові суми позовних вимог (узгоджених податкових зобов’язань та нарахованої пені) по ЛМКП «Львівводоканал» за період з 17.04.2003р. по 01.09.2005р. та підтверджується актом звірки розрахунків по ПДВ за період з 17.04.2003р. по 01.09.2005р.

ДПІ у м. Львові надіслало рекомендованим листом з повідомленням про вручення ЛМКП «Львівводоканал»другу податкову вимогу № 2/26 від 16.11.2002 р. з вимогою термінової сплати сум податкового боргу, яка ЛМКП «Львівводоканал»не була виконана.

У судовому засіданні 08.12.2005р. представником відповідача було подано клопотання про те, що ЛМКП «Львівводоканал»визнає суму заявлених позовних вимог, а саме: основного платежу -13031944,00 грн., штрафних санкцій - 1841985,44 грн. та пені - 845294,06 грн., проте враховуючи важке фінансове становище підприємства, просив суд розстрочити виконання рішення суду на період 10 років зі сплатою щоквартально рівними частинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Місцевим господарським судом повно встановлено обставини, що мають значення для справи, щодо правомірності і підставності подання позивачем позову про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 15 719 223,50 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1, п. 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Розрахунок ДПІ у м. Львові суми позовних вимог (узгоджених податкових зобов’язань та нарахованої пені) по ЛМКП «Львівводоканал»за період з 17.04.2003 р. по 01.09.2005 р., акт звірки розрахунків по ПДВ за період з 17.04.2003р. по 01.09.2005р., копії податкових декларацій з податку на додану вартість, копії корінців податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій та розрахунків штрафних санкцій, копії карток особових рахунків, деталізований розрахунок пені із зазначенням терміну її нарахування у даному випадку є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 70 КАС України.

Апеляційний господарський суд при прийнятті ухвали у даній справі погоджується з наступним мотивуванням постанови суду першої інстанції.

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість ЛМКП «Львівводоканал»за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2003 року (Т.І, а.с.а.с.37-45) сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 6156548,00 грн.

Згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість, поданими ЛМКП «Львівводоканал»за період з січня по березень 2004 року (Т.І, а.с.а.с.46-48), сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за цей період становить - 1811616,00 грн.

Сума податкових зобов'язань, задекларована в податкових деклараціях з податку на додану вартість ЛМКП «Львівводоканал»за період з травня по грудень 2004 року (Т.І, а.с.а.с.49-51; Т.II, а.с.а.с.31-35), становить 4082043,00 грн.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 року (Т.II, а.с.27) сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 106606,00 грн.

Згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень, липень 2005 року (Т.II, а.с.а.с.34-35) податкові зобов'язання з податку на додану вартість ЛМКП "Львівводоканал" за цей період становлять 875131,00 грн.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Враховуючи викладене вище та акт звірки розрахунків з ПДВ за період з 17.04.2003р. по 01.09.2005р., складений та підписаний сторонами у цій справі (Т.II, а.с.а.с.118-120) (далі акт звірки), місцевий господарський суд правильно встановив, що сума податкового зобов’язання ЛМКП «Львівводоканал»з податку на додану вартість станом на 01.09.2005 р. становить 13031944,00 грн.

У п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначається, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема з податкових повідомлень-рішень (Т.І, а.с.а.с.73-77; Т.II, а.с.40), ЛМКП «Львівводоканал»відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховано штрафні санкції у сумі 1847985,44 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене та акт звірки, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції у тому, що сума податкового боргу ЛМКП «Львівводоканал»з березня 2003 року по вересень 2005 року становить 14873929,44 грн.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується. Це правило не застосовується, якщо: а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження; б) судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем. Порядок застосування цього підпункту розробляється центральним податковим органом за погодженням з Державним казначейством України. При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Враховуючи наведене та акт звірки, Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал»станом на 01.09.2005 р. правомірно нарахована позивачем пеня у розмірі 845294,06 грн.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Щодо тверджень відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, викладених в апеляційній скарзі та доповненні до неї, то ці твердження є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Що стосується порушення норм процесуального права, то доводи викладені у апеляційній скарзі, спростовуються наступним.

Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органам державної податкової служби, а в даному випадку ДПІ у м. Львові, право на звернення до суду про стягнення в дохід держави податкового боргу надано п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно із ч.1 п.6 Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

З наведеного вбачається, що постанова Господарського суду Львівської області від 08.12.2005р. у цій справі прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Як вбачається з постанови Господарського суду Львівської області від 08.12.2005р. у цій справі, суд першої інстанції, приймаючи постанову, виходив не з того факту, що представник визнав позов, а з первинних документів, які було додано ДПІ у м. Львові у підтвердження своїх позовних вимог, а саме: розрахунок суми позову, копії декларацій, копії карток особових рахунків, копії корінців податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій та розрахунків штрафних санкцій, деталізований розрахунок пені із зазначенням терміну її нарахування. Тобто, у підтвердження своїх позовних вимог ДПІ у м. Львові було надано всі первинні документи , які підтверджують суму позовних вимог.

В оскаржуваній постанові місцевого господарського суду, зокрема, зроблено посилання на Акт звірки, проведений між ЛМКП «Львівводоканал»та ДПІ у м. Львові станом на 01.09.2005р. з якого вбачається, що суми штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату у сторін однакові. Розбіжність у нарахованих сумах по основному платежу та пені виникає на підставі того, що відповідач у справі не погоджується з діями позивача, які вчинені на підставі п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як правильно відзначив суд першої інстанції, у даному випадку, сума основного платежу по податку на додану вартість підтверджена первинними документами - деклараціями, поданими ЛМКП «Львівводоканал»до податкового органу.

Що стосується посилань відповідача під час розгляду даної справи у суді першої інстанції на те, зокрема, що сума податкового боргу зменшилась, то слід зазначити, що на вимогу суду представити первинні документі, які б підтверджували часткове погашення цієї суми, відповідні документи представлено не було. З цих підстав, як вбачається з матеріалів справи, судові засідання під час розгляду даної справи у суді першої інстанції неодноразово відкладались. Як вбачається з матеріалів справи, судові засідання неодноразово відкладалися або з причин неявки відповідача або з метою надання додаткових доказів. Жодних доказів (первинних документів), які б підтверджували часткове погашення суми податкового боргу, відповідачем представлено суду першої інстанції не було.

Відповідно до ст.187 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

Частиною 2 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

У даному випадку подані ЛМКП «Львівводанал»докази (первинні документи), які на його думку підтверджують часткове погашення суми податкового боргу, подані в останньому судовому засіданні без зазначення підстав, з яких відповідач не міг представити ці докази до суду першої інстанції та без доказів необґрунтованого відхилення їх судом першої інстанції, а тому такі докази не можуть братися до уваги судом апеляційної інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що застосовані до ЛМКП «Львівводоканал»штрафні санкції, нараховані відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Слід також зазначити, що сума штрафних санкцій погоджена з відповідачем та підтверджена ним у вищезазначеному акті звірки. Крім того, ЛМКП «Львівводоканал»не оскаржено жодного податкового повідомлення-рішення, якими було визначено відповідні суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань за платежем податок на додану вартість. У матеріалах справи є копії всіх податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій та розрахунки до них. Отже, твердження відповідача про те, що судом не досліджувалась правомірність нарахування штрафних санкцій є безпідставним на необґрунтованим.

У зв’язку з вищенаведеним, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з розстроченням платежу на десять років зі щоквартальною сплатою рівними частинами у сумі 392 980,59 грн.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненні на апеляційну скаргу, та обґрунтували неправомірність і безпідставність подання позивачем позову про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 15 719 223,50 грн.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 158, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:

1. Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

2. Судові витрати покласти на відповідача.

Дана ухвала складена в повному обсязі 25.12.2006р.

Дана ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 КАС України.

Головуючий - суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.